ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
Українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • Наскільки безпечна ваша їжа?
    Пробудись! — 2001 | 22 грудня
    • Наскільки безпечна ваша їжа?

      ЧИ ВИ харчуєтесь тричі на день? Якщо так, то, коли вам виповниться 70 років, ви споживете їжу понад 75 000 разів. Для пересічного європейця це означатиме, що до того часу він з’їсть, окрім усього іншого, приблизно 10 000 яєць, 5000 буханців хліба, 100 мішків картоплі, 3 коров’ячі і дві овечі туші. Чи прийняти таку кількість харчів є обтяжливим заняттям? Зовсім ні! Наскільки ж приємно, коли нам бажають «смачного» або «ґутен апетіт» чи «бон апєті»! Одна директорка кулінарної школи навіть сказала, що «їжа — це сутність життя».

      Зазвичай ми вважаємо, що наша їжа корисна й поживна. Проте якщо хоч один раз у житті з’їсти щось шкідливе для здоров’я, то існує ймовірність серйозно захворіти. Чи можна бути впевненими, що наша їжа безпечна? Здається, сьогодні дедалі більше людей сумнівається в цьому. У деяких країнах почали дуже сильно непокоїтися про безпечність харчових продуктів. Чому?

      Підстави для турботи

      Щороку хвороби, викликані харчовими продуктами, вражають коло 15 відсотків населення Європи. Наприклад, на початку 1980-х в Іспанії померло 1000 чоловік і 20 000 серйозно захворіли внаслідок споживання токсичної харчової олії. У 1999 році населення Бельгії приголомшило повідомлення про те, що яйця, свійська птиця, сир і масло, вірогідно, заражені діоксином. А нещодавно у Великобританії м’ясна промисловість зазнала збитків, а споживачі були шоковані, дізнавшись, що велика рогата худоба заразилась коров’ячою губковидною енцефалопатією (хвороба скажених корів). Крім того, спалахнув ящур, захворювання, через яке потрібно було зарізати й знищити мільйони корів, овець, свиней і кіз.

      Хоча вищенаведені факти непокоять, існують ще й інші чинники, пов’язані з харчуванням, які турбують людей. Споживачі стривожені новими технологіями виробництва та обробки харчових продуктів. У 1998 році Європейська комісія написала: «Нововведені технології, як-от радіаційна обробка продуктів і генна інженерія харчових культур, викликають багато дискусій». Чи завдяки таким сучасним технологіям наша їжа поліпшується, чи навпаки погіршується? І яких заходів можна вжити, аби наші харчі були безпечнішими для здоров’я?

  • Що ми робимо з нашою їжею?
    Пробудись! — 2001 | 22 грудня
    • Що ми робимо з нашою їжею?

      ВИДОЗМІНЮВАТИ харчові продукти — ідея не нова. Протягом історії людство набуло досвіду в галузі переробки харчів. Завдяки точним методам селекціонування з’явилося чимало нових видів культур, порід великої рогатої худоби та овець. Представник Управління з контролю за харчовими продуктами та ліками (США) заявив, що «майже всі продукти, які ви купуєте, змінено завдяки звичайній селекції».

      Селекція — це не єдиний спосіб видозмінювати їжу. Харчова промисловість розробила багато методів збагачення та обробки продуктів з метою поліпшення аромату чи кольору або, щоб вони відповідали стандартам і добре зберігалися. Люди вже звикли до продуктів, оброблених у той чи інший спосіб.

      Проте чимраз більше споживачів стурбовані тим, що́ тепер відбувається з нашою їжею. Чому? Дехто побоюється, що сучасні технології загрожують безпечності наших харчів. Чи такий страх виправданий? Розгляньмо три сфери, які викликають занепокоєнняa.

      Гормони й антибіотики

      Починаючи з 1950-х років, у певних місцевостях до корму свійської птиці, свиней і худоби почали додавати маленькі дози антибіотиків. Це робиться, аби зменшити випадки захворювання тварин, особливо коли їх тримають разом в одному приміщенні. У деяких країнах для прискорення росту тварин до їхнього корму додають гормони. Кажуть, що гормони та антибіотики захищають від інфекцій і сприяють тому, що таке інтенсивне скотарство стає більш прибутковим, а це у свою чергу вигідно споживачам, оскільки тоді ціни на продукти невисокі.

      Наразі все гаразд. Але чи м’ясо тварин, яких годують цими добавками, становить якусь небезпеку для споживача? За повідомленням Комісії європейських співтовариств з економічних та соціальних питань, існує ймовірність, що бактерії виявляться стійкими до антибіотиків і перейдуть до споживача. «Декотрі з цих бактерій, як-от сальмонела або Campylobacter jejuni, які передаються через ланцюг живлення, можуть бути безпосередньою причиною серйозних захворювань у людей»,— говориться в повідомленні. А якщо у ланцюг живлення потрапили не лише бактерії, а й залишки антибіотиків? Існують побоювання, що в результаті цього мікроби, які спричиняють хвороби у людей, можуть поступово розвинути опірність до антибіотиків.

      А що сказати про м’ясо з вмістом гормональних препаратів? Професор з Мюнхена (Німеччина) д-р Гайнріх Карк зазначає: «Усі фахівці погоджуються в одному: м’ясо тварин, до корму яких додають гормони, нешкідливе для здоров’я за умови, що ці гормони застосовують, керуючись певними нормами». Однак, як повідомляє німецька газета «Вохе», «за останні 15 років дослідники так і не можуть дійти згоди» у питанні про безпечність м’яса тварин, яких годують гормонами. У Франції на запитання про використання гормонів була дана категорична відповідь: «Ні! Гормони не вживати!» Отже, зрозуміло: це питання ще далеко не вирішено.

      Опромінені харчові продукти

      Починаючи з 1916 року, коли у Швеції почали проводити досліди з продуктами, щонайменше 39 країн затвердили процедуру піддавати невеликій дозі опромінення такі харчові продукти, як картоплю, кукурудзу, м’ясо і фрукти. Для чого? Кажуть, що при радіаційній обробці гине більшість бактерій, комах і паразитів, внаслідок чого зменшується ризик заразитися хворобою, яку спричиняють харчові продукти. Завдяки цьому процесу також збільшується термін зберігання товару.

      Звичайно, як твердять фахівці, найліпше споживати чисту і свіжу їжу. Але хто ж буде регулярно готувати зі свіжих продуктів? Згідно з журналом «Дослід» (англ.), пересічна людина витрачає «десять хвилин на сніданок і п’ятнадцять на обід і вечерю». Тому не дивно, що багато споживачів віддають перевагу продуктам, які вже приготовлені і мають довгий термін зберігання. Проте чи опромінені продукти безпечні?

      У 1999 році Всесвітня організація охорони здоров’я опублікувала результати вивчення, яке проводила міжнародна комісія фахівців. Вони дійшли висновку, що опромінені продукти «безпечні й відповідають вимогам щодо харчування». Прихильники таких харчів прирівнюють радіаційну обробку продуктів до стерилізації медичних бинтів — що також роблять за допомогою опромінювання — або до проходу багажу через електронний аналізатор в аеропорту. Опоненти ж твердять, що опромінювання зменшує поживні властивості продуктів і може становити небезпеку, про яку ще не відомо.

      Генетично модифіковані продукти

      Генетики вже якийсь час можуть переміщати ген з ДНК одного організму в ДНК іншого у межах того самого виду. Проте сьогодні вони посуваються набагато далі. Наприклад, генетично змінюють полуницю й картоплю, вводячи їм ген з риби, внаслідок чого вони стають менш чутливі до низьких температур.

      Існує багато за і проти щодо генетично модифікованої (ГМ) їжіb. Її прихильники кажуть, що легше передбачити й проконтролювати результати такої біотехнології, ніж традиційних методів селекції. Завдяки їй зросте урожай і зменшиться кількість тих, хто голодує. Але чи ГМ-культури безпечні для споживання?

      Група вчених, які представляли академії з Англії і США, а також Бразилії, Китаю, Індії, Мексики та інших країн, що розвиваються, підготувала доповідь стосовно цього питання, опубліковану в липні 2000 року. Там зокрема говорилось: «Досі було вирощено понад 30 мільйонів гектарів трансгенних [ГМ] культур, і не виявлено жодних проблем зі здоров’ям, пов’язаних з їхнім безпосереднім споживанням або зі споживанням виготовлених з них виробів». У деяких регіонах ГМ-продукти вважаються такими ж безпечними, як і звичайна їжа.

      Однак в інших місцевостях панує непевність. В Австрії, Великобританії та Франції дехто з недовірою ставиться до генетично модифікованої їжі. Один нідерландський політик сказав: «Існують певні харчі, яких ми просто не любимо». Критики ГМ-продуктів вказують також на етичні питання і можливу загрозу середовищу.

      На думку деяких вчених, методи, за допомогою яких створюють ГМ-їжу, лише в процесі розвитку. Тому треба провести більше досліджень щодо її можливої небезпеки для здоров’я людини. Наприклад, Британська медична асоціація вважає, що генна інженерія принесе людству велику користь. А втім, її члени зазначають, що існують і певні негативні наслідки, як-от алергічна реакція на ГМ-продукти, що свідчить про «необхідність подальших досліджень».

      Як робити зрівноважений вибір

      У деяких країнах споживають аж 80 відсотків продуктів, які пройшли обробку. Часто до них додають різноманітні добавки, аби посилити або поліпшити аромат чи колір, а також щоб збільшити термін зберігання. В одному довіднику говориться, що «багато сучасних виробів, наприклад легкі закуски, низькокалорійні та вже готові до споживання продукти, неможливо приготувати без харчових добавок». І скоріше за все ці продукти містять генетично модифіковані компоненти.

      Протягом років у сільському господарстві застосовують методи, котрі багато хто вважає шкідливими. Наприклад, вживання токсичних пестицидів. До того ж харчова промисловість вже якийсь час використовує добавки, які можуть викликати алергічну реакцію у певних споживачів. Чи становлять нові технології у харчовій промисловості більший ризик, ніж ці методи? Навіть фахівці не є одностайними щодо цього. По суті, у різних повідомленнях з’являються переконливі наукові аргументи, які підтримують одну або другу сторону, отже панують два протилежних погляди.

      Оскільки багато людей вважають, що сьогодні важко уникнути продуктів, які пройшли технологічну обробку, або просто зосереджуються на важливіших для них справах, вони не переймаються тим питанням. Інші ж навпаки занадто стурбовані. Що ж робити, коли ви і ваша сім’я сумніваєтесь у безпечності харчових продуктів, які пройшли складну технологічну обробку? Існують практичні поради, які ви можете застосовувати. Декотрі з них розглядаються в наступній статті. Однак спершу було б мудро розвинути зрівноважений погляд на це питання.

      Безпечна їжа, наче здоров’я. У наш час немає способів, щоб досягнути у цьому досконалості. Згідно з журналом «Природа і космос» (нім.), навіть людям, які надзвичайно ретельно вибирають і готують їжу, завжди доводиться йти на компроміс. Те, що благотворно впливає на одного, може зашкодити іншому. Чи ж не розсудливо було б розвивати зрівноважене ставлення та уникати крайнощів?

      Звичайно, Біблія не говорить, як нам ставитись до продуктів, що пройшли сучасну складну технологічну обробку. Але вона навчає нас, яку рису слід розвивати, аби отримати допомогу в цій справі. У Филип’ян 4:5 сказано: «Ваша лагідність [«поміркованість», НС] хай буде відома всім людям». Поміркованість допомагає приймати зрівноважені рішення та уникати крайнощів. Вона стримуватиме нас від вказування іншим, що їм слід або не слід робити у цій справі. Ми також уникатимемо безглуздих дискусій, які спричиняють незгоди з тими, хто дотримується іншого погляду.

      І все-таки треба визнати, що чимало шкідливих факторів, пов’язаних з їжею, є незаперечними. Що це за фактори і які запобіжні заходи ви можете вжити?

      [Примітки]

      a Те, що ми їмо, значною мірою залежить від наших уподобань. «Пробудись!» не дає рекомендацій щодо споживання різних продуктів, про які тут йде мова, або утримування від них, хоч би які технології використовувались для їхнього приготування. Мета цих статей — познайомити читачів з відомими на сьогодні фактами.

      b Дивіться, будь ласка, «Пробудись!» за 22 квітня 2000 року.

      [Ілюстрація на сторінці 4]

      Чи на споживача впливають гормони й антибіотики, які додають до корму тварин?

      [Ілюстрація на сторінці 6]

      Було б розумно уважно читати інформацію на упаковці.

      [Ілюстрація на сторінці 7]

      Регулярно купувати свіжі продукти набагато корисніше.

  • Як зробити їжу безпечнішою
    Пробудись! — 2001 | 22 грудня
    • Як зробити їжу безпечнішою

      ЧИ В ЇЖІ криється якась небезпека? Беручи до уваги деякі статистичні дані, можна дійти висновку, що так. Згідно з Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), щороку хвороби, спричинені харчовими продуктами, вражають близько 130 мільйонів людей у країнах, які входять до європейського регіону ВООЗ. Лише у Сполученому Королівстві 1998 року сталося понад 100 000 випадків харчового отруєння, від чого померло 200 чоловік. У США, за певними підрахунками, кожного року харчові продукти спричиняють 76 мільйонів випадків захворювань, з них 325 000 вимагають госпіталізації і 5000 закінчуються смертельно.

      Отримати всесвітні дані щодо цього набагато важче. Проте ВООЗ інформує, що у 1998 році приблизно 2,2 мільйона осіб померло від хвороб, що супроводжуються проносом, з них 1,8 мільйона — діти. У повідомленні зазначається: «Велика кількість цих захворювань була спричинена зараженою їжею та забрудненою питною водою».

      Така статистика може приголомшувати. Але чи потрібно занадто перейматися безпечністю продуктів? Мабуть, ні. Розгляньте інший приклад. В Австралії щороку реєструють 4,2 мільйона випадків хвороб, викликаних харчовими продуктами, або близько 11 500 кожного дня! Вам може здаватися, що то величезна кількість. Але подивіться на це з іншого боку. Австралійці споживають їжу коло 20 мільярдів разів у рік; з них менше ніж одна п’ятдесята відсотка призводить до хвороб. Інакше кажучи, ризик захворіти через прийняття їжі насправді дуже малий.

      Однак ризик все-таки існує, причому серйозний. Як же продукти викликають хворобу і що можна зробити, аби зменшити цей ризик?

      Причини хвороб, викликаних харчовими продуктами

      Через їжу може передаватися чимало захворювань — понад 200, говориться в публікації «Нові інфекційні хвороби» (англ.). Але збудників цих хвороб небагато. За словами д-ра Ієна Свадліна, представника Міжнародної інформаційної служби з питань харчування, близько 90 відсотків усіх захворювань, викликаних харчовими продуктами, спричиняються «правдоподібно менше, ніж двома дюжинами» видів мікроорганізмів. Як же ці різноманітні хвороботворні агенти — віруси, бактерії, паразити, токсини тощо — потрапляють у продукти?

      Д-р Свадлін наводить п’ять найпоширеніших шляхів забруднення харчових продуктів: «Використання заражених сирих продуктів; готування страв хворими людьми; невідповідне зберігання їжі, приготовленої за кілька годин до її споживання; перехресне зараження їжі протягом її приготування; недоварена або недостатньо підігріта страва». Хоч би яким похмурим видавався цей список, не все так погано. Більшість захворювань, спричинених харчовими продуктами можна легко відвернути. Про те, що зробити, аби їжа була безпечною, читайте інформацію в рамці на сторінках 8 і 9.

      Зрівноважені рішення

      Через різноманітні небезпеки та турботи щодо їжі дехто сьогодні вирішує купувати, готувати і споживати свіжі продукти. Якщо вам також це до вподоби, то пошукайте магазини та базари, де продають свіжі необроблені харчі. В одному пораднику для покупців сказано: «Щоб придбати дуже свіжі продукти та подивитися, як їх виробляють і з чого, багато споживачів купують їх відразу у виробників — на базарі [де продають свіжі продукти] або там, де безпосередньо виготовляють їжу». Це особливо стосується м’ясних виробів.

      Також найліпше було б купувати місцеві продукти під час сезону, оскільки тоді вони найсвіжіші. Однак у такому разі ви не матимете протягом року великого вибору фруктів та овочів.

      Чи варто перейти на натуральні харчові продукти? Це справа особистого вибору. Існує чимало любителів натуральних продуктів, які мотивують свої уподобання тим, що не мають довіри до нових технологій у харчовій промисловості. Проте не кожен погоджується, що, відмовившись від мінеральних добрив, ми матимемо безпечнішу їжу.

      Хоч би якій їжі ви віддавали перевагу, уважно перевіряйте, що купуєте. Один фахівець, слова якого наводились у тижневій газеті «Цайт», із сумом говорить: «Коли споживач вибирає продукти, він дивиться лише на ціни». Зважати на ціни добре, але варто також звертати увагу на перелік інгредієнтів. За певними підрахунками, у західних країнах майже половина покупців не читає на упаковках інформацію про склад продукту. Щоправда, у деяких місцевостях на упаковках не подають повної інформації. Але якщо ви бажаєте придбати безпечну їжу, робіть усе можливе, аби довідатись, які складники вона містить.

      Будь-яке рішення у виборі харчів вимагає гнучкості, оскільки треба пристосовуватись до реальних умов вашої країни. Для багатьох людей у наші дні просто неможливо мати впевненість, що вони їдять лише ті продукти, які справді цілком безпечні. Це пов’язано з надто високою ціною, браком часу і багатьма іншими труднощами.

      Чи все це викликає у вас песимістичний настрій? Такою є реальність. Однак існує добра новина — незабаром все зміниться на ліпше.

      [Рамка/Ілюстрації на сторінках 8, 9]

      ЩО ВИ МОЖЕТЕ ЗРОБИТИ

      ◼ Миття. Перед приготуванням кожної страви неодмінно мийте руки гарячою водою з милом. Завжди мийте руки після користування туалетом, коли дбаєте про гігієну немовляти чи дитини (наприклад, змінюєте пелюшки, витираєте їй ніс), або коли торкаєтеся будь-якої тварини, у тому числі домашнього улюбленця. Після приготування кожної страви мийте все начиння, дошки для нарізування і кухонні столи гарячою водою з миючим засобом, особливо якщо маєте справу з сирим м’ясом, птицею чи морськими продуктами. У журналі «Тест» (англ.) радиться: «Аби позбутися комах і пестицидів, мийте фрукти та овочі у теплій воді». Дуже часто, щоб продукти були безпечними, треба їх чистити, лущити та обдати окропом. Верхнє листя салату й капусти знімайте та викидайте.

      ◼ Піддавайте продукти ретельній термічній обробці. Якщо їжу готувати при температурі понад 70°C — навіть протягом короткого часу — майже всі бактерії, віруси та паразити гинуть. Птицю треба готувати при ще вищій температурі — 80°C. Підігрівати їжу слід до температури 75°C або так, щоб вона була гарячою і парувала. Не їжте птицю, якщо всередині вона ще рожева, яйця з недовареним жовтком або білком, а також рибу, м’ясо якої після приготування є ще прозоре або погано відділяється від кісточок.

      ◼ Тримайте продукти окремо одні від одних. Коли купуєте, зберігаєте і готуєте їжу, завжди тримайте сире м’ясо, птицю або страви з риби окремо від інших продуктів. Подбайте, щоб їхній сік не змішувався та не капав і не стікав на інші продукти. Також ніколи не кладіть готову страву на тарілку, де раніше лежало сире м’ясо, риба чи птиця, поки її не помиєте гарячою водою з миючим засобом.

      ◼ Належно зберігайте й охолоджуйте продукти. Холодильник може запобігати появі небезпечних бактерій, але температура там має бути 4°C. Температура у морозильній камері повинна мати мінус 17°C. Продукти, які швидко псуються, потрібно ставити в холодильник у межах двох годин з моменту їхньої купівлі. Якщо страви ставите на стіл за деякий час перед обідом, накривайте їх, аби не приваблювати мух.

      ◼ Будьте обережні, коли їсте поза домом. За певними підрахунками, у декотрих розвинених країнах приблизно 60—80 відсотків хвороб, викликаних харчовими продуктами, спричинені стравами, які готують і купляють поза домом. Стежте, щоб кожен ресторан, де харчуєтесь, відповідав санітарним нормам, що вимагаються законом. Коли замовляєте м’ясо, перевіряйте, чи добре воно проварене. Якщо купляєте приготовлену їжу, споживайте її у межах двох годин з моменту купівлі. Коли минуло більше часу, розігрійте її до температури 75°C.

      ◼ Викидайте сумнівну їжу. Якщо сумніваєтесь в якості певних харчових продуктів, ліпше задля здоров’я позбутися їх. Щоправда, було б нерозумно марнувати добрі харчі. Але коли ви захворієте через зіпсуту їжу, то лікування може коштувати ще дорожче.

      [Відомості про джерело]

      — Взято здебільшого з Web-сайту Food Safety Tips, що надає Рада з питань технології безпечних харчових продуктів (США).

  • Безпечна їжа для кожного
    Пробудись! — 2001 | 22 грудня
    • Безпечна їжа для кожного

      МИ ІЗ задоволенням споживаємо здорову їжу. Однак, як ми побачили, її не завжди легко здобути. А ще гіршим є те, що мільйони людей просто не можуть собі дозволити задумуватись над тим, чи їхня їжа достатньо безпечна і здорова. Вони зайняті здобуванням харчів, яких вистачило б лише для виживання. Чи можливо, аби Бог наперед задумав таке?

      Подумайте. Коли Бог поселив чоловіка й жінку на землі, чи їм треба було турбуватися про їжу? Аж ніяк! У біблійній книзі Буття говориться: «Зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне» (Буття 2:9). Отже, Адам і Єва мали велике розмаїття та безмежну кількість їжі. Бог, який створив першу пару, добре знав, що́ їм потрібно для харчування, а також що́ приноситиме їм радість. Правда, нині ми живемо не в Едемському саду. Проте чи Бог змінив свій початковий намір щодо людства і землі?

      Ми маємо вагомі підстави вважати, що незабаром кожен на землі зможе насолоджуватися здоровою і корисною їжею, якої буде вдосталь! Таке переконання допомагає нам зберігати сьогодні зрівноважений погляд стосовно безпечності продуктів харчування. Завдяки такій певній і міцній надії ми уникатимемо фанатичних переконань і не впадатимемо в крайнощі.

      Чому можна бути впевненим, що невдовзі життя на землі зміниться? Ревні дослідники Божого Слова знають, що тепер ми живемо в «останні дні» цієї системи речей. Сучасною системою правлять люди, які керуються власною мудрістю, а вона у багатьох сферах життя ненадійна і ґрунтується на методі спроб і помилок. Коли говорити про технологію обробки продуктів, то виникають великі сумніви щодо їхньої безпеки. Такі сумніви породжують страх, незгоди й розділення (2 Тимофія 3:1—5).

      Творець людей пообіцяв замінити теперішню систему речей цілком новою. Його початковий намір — перетворити всю землю на рай, подібний на Едемський сад, де мешкатиме щаслива і здорова людська родина,— буде виконано. На землі запанує досконала Божа мудрість, яка об’єднуватиме людей (Ісаї 11:9). Ненадійна людська мудрість вже минеться. У Божій новій системі не буде підстав сумніватись у безпечності їжі. Чи ж не логічно вважати, що Бог, який створив людей, попіклується також про наше харчування?

      Повноцінна їжа від Творця

      У Біблії містяться яскраві пророцтва про умови прийдешньої системи речей. Пророк Ісая написав: «[Бог] пошле дощ на насіння твоє, яким будеш обсіювати землю, та хліб урожаю землі,— і поживний та ситий він буде. Того дня на широкім пасовиську пастися буде твоя череда, а воли й віслюки, що оброблюють землю, будуть мішанку їсти солону, лопатою й віялкою перечищену».

      У пророцтві Ісаї також сказано: «Вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих» (Ісаї 25:6, Ог. 88; 30:23, 24).

      Чи ж це не приваблива перспектива? Пророцтво Ісаї запевняє, що всі ті, хто житиме під Божим правлінням, матимуть достатньо їжі. Чи вона буде безпечна? Безсумнівно. Інше пророцтво говорить, що Божі слуги будуть «сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив» (Михея 4:4). Таку цілковиту безпеку гарантує Месіанське Царство, яке у недалекому майбутньому запанує над усією землею (Ісаї 9:5, 6).

      Ми вже ніколи не сумніватимемось у безпечності нашої їжі. Навпаки, ми із задоволенням казатимемо один одному: «Смачного» або «Ґутен апетіт» чи «Бон апєті».

      [Вставка на сторінці 12]

      Незабаром кожен на землі зможе насолоджуватися здоровою і корисною їжею, якої буде вдосталь.

      [Ілюстрація на сторінці 10]

      Бог обіцяє задовольнити всіх безпечною і здоровою їжею.

Публікації українською (1950—2025)
Вийти
Увійти
  • Українська
  • Поділитись
  • Налаштування
  • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
  • Умови використання
  • Політика конфіденційності
  • Параметри конфіденційності
  • JW.ORG
  • Увійти
Поділитись