Що для багатьох означає Боже Царство

ІСУС ХРИСТОС багато говорив про Боже Царство. У цьому відношенні історик Г. Дж. Веллс писав: «Чудовим є те, що Ісус приділяв величезну увагу вченню, котре Він називав Царством Небесним, і котре в способі дії та вчення більшості християнських церков є порівняно малозначним. Ця доктрина про Царство Небесне, котра була головним вченням Ісуса, і котра відіграє таку незначну роль у віровченнях християнства, звичайно є однією з найбільш революційних доктрин, котрі коли-будь зворушували й змінювали людське мислення».

Чому церкви так мало говорять про Боже Царство? Однією причиною може бути те, що існує невизначеність щодо Царства. Яких поглядів відносно цього притримувались?

Яких поглядів притримувались відносно Царства

Декотрі ототожнили Боже Царство з католицькою церквою. Після того, як єпископи визнали головою церкви імператора Константина на Нікейському Соборі в 325 р. н. е. церква втягнулась у політику, і людям говорили, що Царство вже прийшло. «Британська Енциклопедія» пояснює, що згідно з теологією Августина (354-430 н.е.), «Боже Царство вже розпочалось у цьому світі від заснування церкви» і «вже наявне в обрядах церкви».

Інші вважають, що Боже Царство — то людське досягнення. Та сама енциклопедія говорить: «Реформатські церкви ... незабаром стали відокремленими територіальними церквами, котрі, в свою чергу, замовчували про очікування в кінцевому часі» приходу Божого Царства. Г. Дж. Веллс писав: «Люди замінили Боже Царство й братерство між людством, не приймаючи це за головний фактор у своєму житті, на ті дійсності, що здавалися для них більш реальними: Франція і Англія, Свята Русь, Іспанія, Прусія... Вони були дійсними й живими богами Європи».

У наш час Царство також стало пов’язане із світом. «Британська Енциклопедія» пояснює: «Характерною рисою цього є така позиція, що людина сама повинна запровадити майбутнє досконале суспільство у послідовний та організований спосіб, і що «надія» та «очікування» замінюються людською ініціативою». Щодо релігійного руху погоджувати суспільний порядок з християнськими принципами, цей самий довідник продовжує: «Цей рух вважав християнську звістку Божого Царства головно, як імпульс для реорганізації світських обставин у суспільстві, що полягає в освідомленні моралі Божого Царства».

Також більшість євреїв розглядали Царство, як досягнення людини. У 1937 році Конференція рабинів-реформаторів у Колумбус (штат Огайо, США), оголосила: «Ми сприймаємо це, як наше історичне завдання — співпрацювати зі всіма людьми в заснуванні Божого Царства, усесвітнього братерства, справедливості, правди й миру на землі. Це наша Месіанська мета».

Інша широко розповсюджена точка зору, що Боже Царство — це стан серця. Наприклад, на конгресі Південних баптистів 1925 року, у Сполучених Штатах, проголосили: «Царство Боже — це панування Бога в серці та житті особи, у кожному спорідненні між людьми та в кожній формі й установі зорганізованого суспільства... Царство Боже буде досягнуте тоді, коли воля Христа полонить усяке мислення людини».

Отже чи церква є Царством Божим? Чи Царство буде встановлене світськими засобами? Чи це стан серця? І що Боже Царство означає для вас?