На початку восьмого сторіччя Боніфейс, англійський монах ордену бенедиктинців, звернув свою увагу на Німеччину. Кейн говорить, що Боніфейс «завдяки блискучій сорокарічній кар’єрі отримав титул Апостола Німеччини» і що це допомогло йому стати «найбільшим місіонером «чорних віків». Коли Боніфейсу сягло за 70 років, то його разом з іншими 50 товаришами було вбито невіруючими фризами.

У «Релігійній енциклопедії» (англ.) описується метод, яким успішно користувався Боніфейс, щоб навертати на католицизм: «У Ґайсмарі [поблизу Геттінгена] він відважився зрубати священний дуб Тора. ...[Коли] германські боги не покарали його, то стало ясно, що Бог, про котрого він проповідує,— правдивий єдиний Бог, якому належить поклоніння і благоговіння».

[Ілюстрація на сторінці 23]

Кажуть, що Боніфейс проілюстрував факт, що поганські боги безсилі.

[Відомості про джерело]

Малюнок з книжки Die Geschichte der deutschen Kirche und kirchlichen Kunst im Wandel der Jahrhunderte