Можливості науки обмежені

Останніми роками набули популярності книжки, які пропагують погляди прибічників так званого нового атеїзму. Навколо них точиться чимало обговорень і дискусій. Стосовно цього невролог Девід Іглман написав: «У деяких читачів... складається враження, ніби науковці вже розставили всі крапки над “і”». А тоді додав: «Однак справжня наука завжди об’єктивна і, як показує її історія, повна несподіванок».

Упродовж віків талановиті вчені, шукаючи відповідей на складні запитання, робили видатні відкриття. Проте деякі допускалися серйозних помилок. Ісаака Ньютона можна назвати одним з найбільших учених усіх часів. Він пояснив, що сила тяжіння об’єднує планети, зірки й галактики в єдиний усесвіт. Також він заклав основи математичного аналізу, який використовується при створенні комп’ютерних систем, для здійснення космічних польотів і в ядерній фізиці. Водночас Ньютон захоплювався алхімією — псевдонаукою, мета якої полягала в тому, щоб за допомогою астрології і магії перетворити свинець та інші метали в золото.

Ще за 1500 років до народження Ньютона грецький астроном Птолемей досліджував небо лише неозброєним оком. Він спостерігав за рухом планет у нічному небі та був вправним картографом. Однак Птолемей вірив, що земля є центром усесвіту. Астрофізик Карл Саган написав про Птолемея: «Його геоцентрична система світу панувала в науці 1500 років і стала застережливим прикладом того, що навіть дуже розумні люди можуть мати вкрай хибні погляди».

Нині науковці у своїх пошуках стикаються з подібними труднощами. Чи вони колись зможуть дати вичерпні відповіді на всі запитання про всесвіт? З одного боку, варто визнати, що наука зробила значний поступ і приносить людству неабияку користь. Та з іншого, не можна забувати, що її можливості обмежені. Фізик Пол Дейвіс зауважив: «Пошук довершеної логічної схеми, яка б давала повне й послідовне пояснення всього, приречений на невдачу». У цих словах міститься незаперечна істина: людству не під силу повністю зрозуміти навколишній світ. Тому було б немудро легковірно сприймати будь-яке твердження про здатність науки відповісти на всі запитання.