Зростайте у знанні

«Покажіть у вашій вірі... пізнання» (2 ПЕТРА 1:5).

1, 2. а) Чого можна навчитися, подивившись на небо? (Римлян 1:20). б) Якими є справжні масштаби знань людини?

ЧОГО можна навчитися, якщо вийти на вулицю темної, безхмарної ночі і подивитися на яскравий місяць і безліч зірок? Можна дечого навчитися про Того, хто створив усе це (Псалом 19:2—7; 69:35).

² Якщо б ви хотіли поглибити це знання, то чи вибралися б на дах свого будинку, щоб подивитися звідти? Мабуть, ні. Альберт Ейнштейн одного разу використав цей приклад, щоб пояснити, що вчені в дійсності не дуже побільшили свої знання про всесвіт і, звичайно, зовсім мало знають про Того, хто створив йогоa. Д-р Луїс Томас висловив подібну думку, коли писав: «Найбільшим досягненням науки у цьому найпродуктивнішому столітті є відкриття, що ми абсолютно неосвічені; ми дуже мало знаємо про природу і ще менше розуміємо її».

3. В якому розумінні побільшування знання побільшує біль?

³ Навіть якщо провести усе життя у пошуках такого знання, можна лише глибше усвідомити, наскільки коротким є життя, і ясніше зрозуміти, що використання людиною знання обмежується недосконалістю та «покривленістю» світу. Соломон пояснив це, коли писав: «При многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль» (Екклезіяста 1:15, 18). Так, набування знання та мудрості, позбавлених зв’язку з Божими намірами, приносить, як правило, клопіт і біль (Екклезіяста 1:13, 14; 12:12; 1 Тимофія 6:20).