Почуття стабільності та радість від роботи — рідкісне явище

ЗГІДНО із Загальною декларацією прав людини, прийнятою ООН, «право на працю» є одним з основних прав людини. Однак таке право не завжди гарантоване. На зайнятість населення впливає багато чинників — від рівня місцевої економіки до ситуації на міжнародному ринку. Отож, коли люди втрачають роботу або їм загрожує така небезпека, як правило, починаються демонстрації, заколоти та страйки. Країни, які не стикалися з цією проблемою, можна перелічити на пальцях. Навіть саме слово «робота», на думку одного письменника, «є і завжди було емоційно забарвленим словом».

Існує чимало причин, чому робота має для нас важливе значення. Вона є не лише джерелом прибутку, але також сприяє розумовому та емоційному добробуту. Робота дозволяє людям бути продуктивними членами суспільства та мати ціль у житті. Також вона викликає в нас почуття самоповаги. Навіть ті, хто має більш ніж достатньо засобів для існування, чи пенсіонери, які вже не мусять заробляти, аби забезпечувати себе, і далі відчувають потребу в праці. Робота є настільки важливою в нашому житті, що, коли її не вистачає, завжди з’являються серйозні соціальні проблеми.

Є й такі люди, котрі зазнають постійного стресу, тому робота стає для них тягарем. Наприклад, через високу конкуренцію на сучасному ринку дедалі більше компаній, аби обмежити свої витрати, зменшують кількість працівників. А це в свою чергу накладає додаткові обов’язки на решту працівників.

Сучасні технології, які мали б спрощувати життя та покращувати працю, іноді додають ще більше стресу. Приміром, комп’ютери, факси та Інтернет дозволяють виконувати роботу в післяробочий час, отож зникає різниця між офісом та домом. Один працівник прирівняв свій пейджер та мобільний телефон до прив’язі, на якій його тримає бос.

Чимало старших осіб все більше побоюються, що у сучасному світі, де так швидко змінюється економічна ситуація та вимоги до працівників, їх почнуть передчасно «списувати». Стосовно цього колишній спеціальний уповноважений з питань прав людини Кріс Сідоті сказав: «Здається, виробився стереотип, що, коли тобі за сорок, ти не в стані опанувати комп’ютера чи нові технології». А втім, багато старанних працівників, до яких колись ставилися як до безцінних, через вік вважаються сьогодні непотрібними. Це ж справжня трагедія!

Отож зрозуміло, чому віддане ставлення до роботи та своїх компаній відходить у забуття. «Коли корпорації при найменшому спаді на фондовій біржі викидають працівників на вулицю, відданість корпораціям стає рисою минулого,— говориться у французькому журналі «Ліберасьйон».— Звичайно, ти мусиш працювати, але для власного добробуту, а не для добробуту своєї компанії».

Хоча усі ці проблеми і далі зростають, основна потреба людини працювати все-таки залишається. Тож як у наші часи, коли все так швидко змінюється, можна розвинути врівноважений погляд на роботу, отримувати від неї радість та не боятися її втратити?

[Ілюстрація на сторінці 3]

Сучасні технології іноді додають ще більше стресу.

Як розвинути врівноважений погляд на роботу

У СЬОГОДНІШНІЙ напруженій системі світового ринку, де панує люта конкуренція та переважає масове виробництво, для багатьох осіб ходити щодня на роботу — справжній тягар. Але ж ми повинні отримувати задоволення від роботи. Чому? Тому що ми створені за образом Божим, а Бог отримує насолоду від своєї праці. Наприклад, коли він оглядав, що́ зробив у кінці шести творчих «днів», досить довгих періодів, то «побачив Бог усе, що вчинив. І ото,— вельми добре воно!» (Буття 1:31).

Те, що Єгова любить працювати, безсумнівно, є однією з причин, чому його названо «щасливим Богом» (1 Тимофія 1:11, НС). Хіба ж не логічно, що чим більше ми його наслідуємо, тим щасливіші стаємо? Стосовно цього цар стародавнього Ізраїлю Соломон, видатний будівничий та організатор, сказав: «Як котрий чоловік їсть та п’є і в усім своїм труді радіє добром,— це дар Божий!» (Екклезіяста 3:13).

Досить нелегко розвивати врівноважений, здоровий погляд на працю, коли в будь-який момент існує небезпека втратити її. Проте Бог Єгова благословляє тих, хто шукає його ніжного керівництва (Псалом 119:99, 100). Такі особи стають цінними працівниками, яким можна довіряти, і тому зменшується ймовірність, що вони втратять роботу. До того ж такі особи вчаться, як дивитися на життя та роботу не лише з матеріального погляду, але і духовного. Завдяки цьому вони роблять мудрі рішення в житті та усвідомлюють, що їхнє щастя та впевненість у завтрашньому дні не залежать від роботи чи ситуації на нестабільному ринку праці (Матвія 6:31—33; 1 Коринтян 2:14, 15). Це допомагає мати до праці справді врівноважене ставлення.

Розвивайте погляд, що подобається Богові

Деякі люди є роботоманами, для них робота — найголовніше в житті. Іншим же — лише б дочекатися до кінця робочого дня і чим швидше піти додому. А якою має бути золота середина? Біблія відповідає: «Краща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту [«труду», Хом.] та за ловлення вітру» (Екклезіяста 4:6). Занадто важка чи надмірна праця швидше створює проблеми, ніж приносить бажані результати. Це марне «ловлення вітру». Чому? Через неї можна втратити важливі речі, які приносять нам найбільше щастя: наші стосунки з сім’єю і друзями, нашу духовність, здоров’я, а навіть довголіття (1 Тимофія 6:9, 10). Врівноважено ставитися до роботи означає бути задоволеним з меншої кількості матеріальних речей, втішатися відносним миром, а не обтяжуватися «двома жменями» роботи і при цьому боротися з проблемами і розчаруваннями.

Хоча Біблія заохочує мати такий врівноважений погляд, вона не похваляє лінивства (Приповістей 20:4). Лінивство поступово руйнує самоповагу і повагу, яку інші виявляють до нас. А найгірше — воно руйнує наші взаємини з Богом. У Біблії чітко говориться, що особа, яка не хоче працювати, не повинна жити за кошт інших (2 Солунян 3:10). Така особа мусить змінитися і почати наполегливо працювати, аби забезпечувати себе та своїх утриманців. Важко працюючи, можна допомогти тим, хто справді у скруті. Саме до цього заохочує Боже Слово (Приповістей 21:25, 26; Ефесян 4:28).

Навчені з дитинства цінувати працю

Правильне ставлення до роботи не з’являється автоматично, цього слід вчитися з раннього дитинства. Тому Біблія заохочує батьків: «Привчай юнака [чи дівчину] до дороги його, і він, як постаріється, не вступиться з неї» (Приповістей 22:6). Мудрі батьки привчають своїх дітей до праці не лише власним прикладом, але й доручаючи їм відповідно до їхнього віку виконання різних хатніх обов’язків. Можливо, діти часами ухилятимуться від роботи, однак вони почуватимуться повноцінними членами родини, особливо коли мама чи тато хвалитимуть їх за добре виконане завдання. На жаль, деякі батьки роблять геть усе замість своїх дітей, помилково вважаючи, що цим виявляють доброту. Таким батькам варто подумати над Приповістей 29:21: «Хто розпещує змалку свого раба [чи нащадка], то кінець його буде невдячний».

Відповідальні батьки також щиро цікавляться, як діти радять собі в школі, та заохочують їх добре вчитися і наполегливо працювати у шкільні роки. А це стане доброю підготовкою для подальшої праці на світській роботі.

Будь мудрим у виборі роботи

Хоча Біблія не вказує конкретно, яку роботу нам обирати, вона дає нам добрі поради. Якщо християни дотримуватимуться їх, то ніщо не перешкоджатиме їм робити духовний поступ у служінні Богові у той час, як вони виконуватимуть інші важливі обов’язки. Наприклад, апостол Павло написав: «Час позосталий короткий, щоб і ті... хто цьогосвітнім користується,— як би не користувались, бо минає стан світу цього» (1 Коринтян 7:29—31). У сьогоднішній системі речей немає нічого постійного чи абсолютно стабільного. Віддавати увесь свій час та енергію роботі — це те саме, що вкласти усі свої заощадження в дім, побудований на території, де часто відбуваються повені. Як же це немудро!

Вираз «як би не користувались» «Переклад нового світу Святого Письма» (англ.) передає так: «Як би не користувались сповна». Мудрі люди ніколи не забувають, що позосталий час цієї системи «короткий», і, коли ми ‘користуємося цьогосвітнім сповна’, це неминуче призведе до розчарування та жалю (1 Івана 2:15—17).

‘Бог не відступиться від тебе’

Єгова знає наші потреби ліпше, ніж ми самі. Він також бачить, як далеко ми просунулись у виконанні його намірів. Тому він нагадує нам: «Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо [Бог] сказав: «Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!» (Євреїв 13:5). Як же потішають ці слова! Єгова з любов’ю піклується про свій народ, а Ісус, наслідуючи свого Отця, присвятив частину відомої Нагірної проповіді тому, як навчитися мати правильний погляд на роботу та матеріальні речі (Матвія 6:19—33).

Свідки Єгови намагаються дотримуватися цієї настанови. Наприклад, коли роботодавець просив одного Свідка, електрика, регулярно залишатися працювати після роботи, цей Свідок відмовився. Чому? Тому що не хотів, аби світська робота забирала час, призначений для сім’ї чи духовних справ. Оскільки цей Свідок був чудовим і надійним працівником, роботодавець взяв до уваги його бажання. Звичайно, не завжди все так добре закінчується, й іноді, для того аби врівноважувати усі справи, необхідно шукати іншу роботу. Та все ж ті, хто повністю покладається на Єгову, завжди помічатимуть, що їхня добра поведінка та ставлення до роботи викликатимуть прихильність роботодавця (Приповістей 3:5, 6).

Час, коли усяка праця буде цінуватися

У теперішній недосконалій системі речей завжди існуватимуть проблеми з працевлаштуванням та непевність щодо роботи. До речі, ситуація може навіть погіршитися, оскільки світ, зокрема економіка, стає дедалі нестабільнішим. Але це явище тимчасове. Невдовзі усі матимуть працю. Окрім того, усяка праця буде справді цікавою та захопливою. Як це можливо? Що призведе до таких змін?

Через свого пророка Ісаю Єгова обіцяє такі часи: «Ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце!» (Ісаї 65:17). Тут йдеться про новий створений Богом уряд, який правитиме абсолютно новим суспільством людей (Даниїла 2:44).

А далі говориться про те, як люди тоді житимуть і працюватимуть: «Доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати. Не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив, дні бо народу Мого — як дні дерева, і вибранці Мої зуживатимуть чин Своїх рук! Не будуть вони працювати надармо, і не будуть родити на страх, вони бо насіння, благословлене Господом, і нащадки їхні з ними» (Ісаї 65:21—23).

Наскільки ж відрізнятиметься той новий світ, створений Богом, від сучасного! Чи хотіли б ви жити у такому світі, де не ‘працювали б надармо’, а сповна втішалися б «чином» своєї праці? Ці благословення вспадкують ті, хто є «насінням, благословленим Господом». Навчаючись про Єгову та виконуючи його вимоги, ви можете стати одним з тих благословенних. Ісус сказав: «Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його» (Івана 17:3). Свідки Єгови з радістю допоможуть вам набути це життєдайне знання за допомогою систематичного вивчення Божого Слова, Біблії.

[Рамка на сторінці 6]

«НА НИХ Є ПОСТІЙНИЙ ПОПИТ»

У Біблії сказано: «Все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям!» (Колосян 3:23). Безсумнівно, працівника, який керується таким чудовим принципом, хотів би мати кожен роботодавець. Саме тому Дж. Луна у своїй книжці «Як бути непомітним» (англ.) радить роботодавцям, які шукають працівників, придивитися до активних членів певних релігійних груп. Однак цей автор додає: «Як правило, наші пошуки закінчуються Свідками [Єгови]». Серед багатьох причин, чому варто вибирати саме їх, він вказує на ту, що Свідки знані своєю чесністю, і через це «на них є постійний попит» у різних галузях.