Покажіть у пізнанні самовладання

«Покажіть... в пізнанні — стримання [«самовладання», НС]» (2 ПЕТРА 1:5—8).

1. Яка причина багатьох людських проблем?

ПІД час великої кампанії у США, спрямованої на боротьбу з наркоманією, молодим людям радили: «Просто скажи «ні». Наскільки ліпшим був би світ, коли б кожен сказав «ні» не тільки наркотикам, але також п’янству, немудрому чи неморальному способу життя, нечесним комерційним справам і «догодженню тілу»! (Римлян 13:14). Але зрозуміло, що сказати «ні» не завжди легко.

2. а) Які біблійні приклади показують, що проблеми із виявом самовладання не нові? б) До чого нас мають заохотити ці приклади?

² Оскільки всім недосконалим людям важко виявляти самовладання, нам слід цікавитись, як можна перемагати в боротьбі з собою. Біблія розповідає про людей, які намагалися служити Богові, але деколи не могли сказати «ні». Згадаймо Давида і його гріх з Вірсавією. Він призвів до смерті двох невинних людей: дитини, яка була зачата від перелюбу, і чоловіка Вірсавії (2 Самуїла 11:1—27; 12:15—18). Або ж подумаймо про апостола Павла, який відкрито визнав: «Не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню» (Римлян 7:19). Чи ти деколи відчуваєш подібне розчарування? Павло продовжив: «Маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх. Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?» (Римлян 7:22—24). Біблійні приклади мають зміцнити нашу рішучість ніколи не здаватися у боротьбі за те, щоб повніше виявляти самовладання.

Що потрібно знати про самовладання

3. Чому не слід сподіватися, що самовладання буде легко виявляти?

³ Самовладання, яке включає в себе уміння говорити «ні», згадується в 2 Петра 1:5—7 разом із вірою, чеснотою, пізнанням, терпеливістю, благочестям, братолюбством і любов’ю. Жодна з цих рис не є вродженою. Їх необхідно розвивати. Щоб виявляти їх достатньою мірою, потрібні рішучість і зусилля. Тож чи варто сподіватися, що із самовладанням буде інакше?

4. Чому багато людей вважають, що не мають проблем із виявленням самовладання, і про що це свідчить?

⁴ Щоправда, багато людей думають, ніби в них нема проблем із виявленням самовладання. Вони живуть так, як їм хочеться, свідомо чи несвідомо слухаючись своєї недосконалої плоті, і не зважають на наслідки, які це несе їм та іншим людям (Юди 10). Сьогодні нездатність чи небажання говорити «ні» виявляється сильніше, ніж колись. Це ознака того, що ми справді живемо в «останні дні», про які Павло передрікав: «Настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники... нестримливі» (2 Тимофія 3:1—3).

5. Чому Свідки Єгови цікавляться самовладанням і яка порада все ще актуальна?

⁵ Свідки Єгови добре знають, як нелегко виявляти самовладання. Подібно до Павла, вони усвідомлюють, що мають боротьбу між прагненнями недосконалої плоті і бажанням догоджати Богові, живучи згідно з його нормами. Тому вони вже давно цікавляться, як можна перемогти у цій напруженій боротьбі. Ще 1916 року в журналі, який ви зараз читаєте, говорилося про те, «що́ необхідно робити, аби здобути владу над собою, своїми думками, словами і поведінкою». Радилося постійно пам’ятати Филип’ян 4:8. Божа порада у тому вірші була дана близько 2000 років тому, але вона далі актуальна, і сьогодні її дотримуватись, мабуть, ще важче, ніж тоді чи у 1916 році. Все ж християни наполегливо стараються говорити «ні» світським прагненням, усвідомлюючи, що тим самим говорять «так» своєму Творцю.

6. Чому немає причин впадати у розпач, коли нам важко дається розвивати самовладання?

⁶ Самовладання, або здержливість, згадується в Галатів 5:22, 23 як частина плоду святого духу. Якщо ми виявляємо цю рису разом з любов’ю, радістю, миром, довготерпінням, добротою, милосердям, вірою і лагідністю, то отримаємо велику користь. Як казав Петро, це «зробить [нас] нелінивими, ані безплідними» у служінні Богові (2 Петра 1:8). Але нам не варто впадати у відчай чи осуджувати себе, якщо не можемо виявляти ці риси настільки повно і розвивати їх так швидко, як би нам того хотілося. Мабуть, ти помічав, що в школі один учень схоплює матеріал швидше від іншого. Або ж на роботі один працівник швидше вчиться виконувати нову роботу від інших робітників. Подібно й деякі християни швидше від інших вчаться виявляти християнські риси. Але кожному важливо розвивати побожні риси з усіх сил. Це можна зробити, якщо повністю користатися з допомоги, яку Єгова дає через своє Слово і збір. Швидкість у досягненні нашої цілі менш важлива, ніж наполегливі старання прогресувати.

7. Чому самовладання є важливою рисою?

⁷ Хоча самовладання згадане останнім серед складових плоду духу, воно аж ніяк не є менш важливим від інших. Слід пам’ятати, що всіх «учинків тіла» можна було б уникнути, якби ми мали досконале самовладання. Однак недосконалі люди схильні до «учинків тіла», а це «перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі» (Галатів 5:19, 20). Тож мусимо постійно вести боротьбу, постановивши викоренити негативні схильності із серця і розуму.

Дехто веде тяжчу боротьбу

8. Через які фактори декому важче дається самовладання?

⁸ Декотрим християнам важче виявляти самовладання, ніж іншим. Чому? Причиною може бути батьківське виховання або щось пережите ними у минулому. Якщо нам особисто не дуже важко виявляти самовладання, то можемо з того радіти. Але треба мати співчуття і розуміння до тих, кому воно дається важче, навіть якщо їхня нестриманість і завдає нам прикрощів. Оскільки всі ми недосконалі, ніхто з нас не має підстав для самовдоволеності (Римлян 3:23; Ефесян 4:2).

9. Які слабкості має дехто і коли ці слабкості можна буде цілком подолати?

⁹ Наприклад, ми знаємо, що певний християнин, який колись курив або вживав наркотики, деколи все ще відчуває до цього сильний потяг. Або ж декому важко обмежувати себе у споживанні їжі чи алкогольних напоїв. Іншим тяжко стерегти язик, так що вони часто помиляються в слові. Аби подолати такі недоліки, потрібно наполегливо розвивати самовладання. Чому? В Якова 3:2 реалістично визнано: «Багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло». Є теж такі, що відчувають сильний потяг до азартних ігор. Ще іншим важко контролювати свій характер. Щоб навчитися успішно долати такі чи інші слабкості, потрібен час. Хоча ми можемо зробити відчутний поступ вже тепер, неправильні бажання будуть повністю усунені тільки тоді, коли ми досягнемо досконалості. А поки що самовладання допоможе нам не повернутися до грішного способу життя. Допомагаймо одні одним не опускати рук у цій боротьбі (Дії 14:21, 22).

10. а) Чому самовладання у стосунках з протилежною статтю особливо трудне для декого? б) Яку велику зміну зробив один брат? (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 16).

¹⁰ Ще одна галузь, у якій декому важко виявляти самовладання,— це стосунки з протилежною статтю. Статевий потяг закладено в людях Богом Єговою. Однак у цьому плані декому особливо важко належно поводитися відповідно до Божих норм. Ситуація може ускладнитися надмірно сильним потягом. Ми живемо у світі, помішаному на сексі, і він розпалює полум’я пристрасті. Для християн, які хочуть залишитися неодруженими,— принаймні деякий час, щоб служити Богові, не відволікаючись на сімейні справи,— це може становити відчутну проблему (1 Коринтян 7:32, 33, 37, 38). Але Біблія каже, що «краще женитися, ніж розпалятися», і якщо вони приймуть таке рішення, то воно, безумовно, буде гідне пошани. У той же час вони постановили одружуватись «тільки в Господі», як наказує Святе Письмо (1 Коринтян 7:9, 39). Можемо не сумніватися, що Єгову тішить таке бажання обстоювати його праведні принципи. Також співхристияни радіють, що можуть спілкуватися з правдивими поклонниками, які дотримуються такої високої моралі і зберігають непорочність.

11. Як ми можемо підтримувати брата чи сестру, що бажає одружитися, але не має такої можливості?

¹¹ А що, коли не вдається знайти відповідного подружнього партнера? Уявіть, яке розчарування відчуває особа, що бажає одружитись, але їй це не вдається! Вона бачить, як одружуються і стають щасливішими її друзі, а вона все ще шукає відповідного партнера. Для декого у цій ситуації невідступною проблемою стає нечиста звичка мастурбації. Кожному з нас слід бути обережним, щоб ненароком не знеохотити когось, хто докладає зусиль, щоб залишитись чистим. Не потрібно ставити нетактовних питань, як-от «Коли ти вже одружишся?». Такі запитання ставлять без зла, але наскільки ліпше було б виявити самовладання і стерегти язик! (Псалом 39:2). Ті, хто залишається цнотливим у неодруженому стані, заслуговують сердечної похвали. Намагаймося не знеохочувати їх, а, навпаки, підбадьорювати. Наприклад, можна було б запрошувати неодружених осіб, коли невеличка група зрілих християн збирається на обід чи для здорового християнського спілкування.

Самовладання у подружжі

12. Чому самовладання потрібне навіть одруженим?

¹² Одруження саме по собі не усуває потреби виявляти самовладання щодо статевих стосунків. Сексуальні потреби чоловіка і дружини нерідко дуже різні. Може статися, що фізичний стан одного з партнерів утруднює чи робить неможливими статеві зносини. Або ж через пережите у минулому одному з партнерів важко слухатися вказівки: «Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина». У такій ситуації інший партнер потребує додаткового самовладання. Але обом слід пам’ятати Павлову сердечну пораду одруженим християнам: «Не вхиляйтесь одне від одного, хіба що дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушав вашим нестриманням» (1 Коринтян 7:3, 5).

13. Що можна робити для тих, хто намагається виявляти самовладання?

¹³ Наскільки щасливим може бути подружжя, в якому обидва партнери виявляють самовладання у цих найтісніших людських взаєминах. У той же час їм треба з розумінням ставитися до співпоклонників, які у цьому плані все ще ведуть боротьбу. Не забуваймо молитися, щоб Єгова давав нашим духовним братам проникливість, мужність і рішучість не опускати рук, виявляти самовладання і долати неправильні бажання (Филип’ян 4:6, 7).

Допомагаймо одні одним

14. Чому нам слід зі співчуттям і розумінням ставитися до співхристиян?

¹⁴ Деколи ми можемо не розуміти співхристиян, яким важко виявляти самовладання у тих сферах, в яких нам це дається легко. Але люди дуже різні. Одні керуються емоціями більше, інші — менше. Одним відносно легко контролювати себе, іншим — важче. Однак пам’ятаймо: коли людина веде таку боротьбу, це не означає, що вона погана. Співхристияни потребують нашого розуміння і співчуття. Також наше щастя залежить від того, чи милосердні ми до осіб, яким важко виявляти самовладання. Це видно з Ісусових слів у Матвія 5:7.

15. Чому слова з Псалма 130:3 підбадьорливі, якщо говорити про самовладання?

¹⁵ Ми ніколи б не хотіли поспішно осудити співхристиянина, якому деколи не вдається виявляти християнські риси. Як приємно, що Єгова бачить не тільки той один раз, коли ми спіткнулися, але й тих багато разів, коли ми втрималися, навіть якщо цього не помічають співхристияни. Варто пам’ятати підбадьорливі слова з Псалма 130:3 (Хом.): «Коли ти, Господи, зважатимеш на провини,— о Господи, хто встоїться?»

16, 17. а) Як Галатів 6:2, 5 можна застосувати до самовладання? б) Про що піде мова у наступній статті?

¹⁶ Щоб подобатись Єгові, усім нам необхідно розвивати самовладання, але в цьому можемо сподіватися допомоги від християнських братів. Хоча кожен мусить нести власний тягар відповідальності, все ж нам радиться допомагати одні одним справлятися зі своїми слабкостями (Галатів 6:2, 5). Цінуймо батьків, подружнього партнера чи друга, які стримують нас від того, щоб ми не йшли, куди не треба, щоб не дивились, чого не слід, і не робили, чого не годиться. Вони допомагають нам виявляти самовладання — здатність сказати «ні» і стояти на своєму!

¹⁷ Багато християн вже чинять у згоді з тим, що ми обговорили про самовладання, але відчувають, що ще мусять поліпшуватись. Їм хотілося б виявляти самовладання повніше, наскільки цього можна реалістично сподіватися від недосконалих людей. Чи у тебе теж є таке прагнення? Як же тобі розвивати цю складову плоду Божого духу? І як вона допоможе тобі досягти високих християнських цілей? Про це піде мова у наступній статті.

Виявляй самовладання, щоб здобути нагороду!

«І кожен змагун від усього стримується» (1 КОРИНТЯН 9:25).

1. Як мільйони осіб сказали «так» Єгові у згоді з Ефесян 4:22—24?

ЯКЩО ти охрещений Свідок Єгови, то вже публічно заявив про свою готовність брати участь у змаганні за нагороду — вічне життя. Ти сказав «так» виконанню волі Єгови. Багато з нас, перш ніж присвятитися Єгові, мусили зробити суттєві зміни, щоб наше присвячення було справжнім, приємним для Бога. Нам треба було вчинити так, як апостол Павло радив християнам: «Відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях... і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди» (Ефесян 4:22—24). Іншими словами, перш ніж сказати «так» присвяченню Богові, ми мусили сказати «ні» неприйнятному колишньому способу життя.

2, 3. Як у 1 Коринтян 6:9—12 показано, що необхідно зробити два види змін, аби отримати Боже схвалення?

² Певні риси старої особистості, які необхідно відкинути, щоб стати Свідком Єгови, прямо засуджуються у Божому Слові. Павло згадав декотрі з них у своєму Посланні до коринтян: «Ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки — Царства Божого не вспадкують вони». Після цього він показав, що християни першого століття зробили необхідні зміни у своїй особистості: «І такими були дехто з вас». Зверніть увагу: були, а не є (1 Коринтян 6:9—11).

³ Павло показав, що можуть бути потрібні також інші зміни, бо продовжив: «Усе мені можна, та не все на пожиток» (1 Коринтян 6:12). Тому сьогодні багато людей, які хочуть бути Свідками Єгови, бачать потребу говорити «ні» навіть тим речам, які, хоча й дозволені, не приносять жодної користі або не мають тривалої цінності. Ці справи можуть забирати багато часу і відволікати від важливіших діл.

4. У чому присвячені християни погоджуються з Павлом?

⁴ Присвячення Богові робиться охоче, а не так, ніби це якась послуга чи величезна жертва. Присвячені християни погоджуються з Павлом, який, ставши послідовником Христа, сказав: «Я ради Нього [Ісуса] відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа» (Филип’ян 3:8). Павло з радістю сказав «ні» всьому, що мало невелику цінність, аби й далі говорити «так» Богові.

5. У якому бігу Павло з успіхом брав участь і як нам робити те саме?

⁵ Павло виявляв самовладання в духовному бігу і зрештою міг сказати: «Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг. Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив» (2 Тимофія 4:7, 8). Чи одного дня ми зможемо сказати щось подібне? Зможемо, якщо з вірою безперестанку і до кінця будемо виявляти самовладання у християнському бігу.

Самовладання, щоб чинити добро

6. Що таке самовладання і якими двома способами ми можемо виявляти його?

⁶ Словом «самовладання» у Біблії перекладаються єврейське і грецьке слова, які означають, що особа має владу над собою. Нерідко воно передає думку про стримування від поганих учинків. Але очевидно, що самовладання необхідне також для того, щоб використовувати своє тіло для добрих діл. Природною схильністю недосконалих людей є чинити погане, тож ми мусимо вести подвійну боротьбу (Екклезіяста 7:29; 8:11). Стримуючись від лихого, ми в той же час спонукуємо себе чинити добре, а це фактично є одним з найліпших способів уникати поганих учинків.

7. а) Про що нам слід молитися, як Давид? б) Які роздуми допоможуть нам виявляти більше самовладання?

⁷ Безумовно, самовладання необхідне, щоб жити відповідно до свого присвячення Богові. Нам потрібно молитися так, як Давид: «Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови» (Псалом 51:12). З одного боку, ми можемо роздумувати над тим, чому варто уникати неморальних та фізично шкідливих діл. Поміркуймо про можливі погані наслідки: серйозні недуги, зіпсуті стосунки, навіть передчасна смерть. З іншого боку, подумаймо про велику користь від способу життя, який радить Єгова. Але слід бути реалістичними і пам’ятати, що наше серце лукаве (Єремії 17:9). Необхідно рішуче противитися йому, коли воно намагається применшити важливість дотримання норм Єгови.

8. Чого нас вчить досвід? Наведіть приклад.

⁸ Більшість із нас на власному досвіді переконалися, що неохоча плоть часто намагається загасити вогонь охочого духу. Візьмімо, для прикладу, проповідування Царства. Єгові подобається, коли люди охоче беруть участь у цій рятівній праці (Псалом 110:3; Матвія 24:14). Більшості з нас не було легко навчитися прилюдно проповідувати. Для цього доводилося — і, може, ще й тепер доводиться — контролювати своє тіло, «вмертвляти» й «неволити» його, не дозволяючи нав’язувати нам шлях найменшого опору (1 Коринтян 9:16, 27; 1 Солунян 2:2).

«Від усього»?

9, 10. Що означає ‘від усього стримуватися’?

⁹ Біблійна порада ‘від усього стримуватися’ показує, що потрібно більше, ніж лише стримуватись від гніву чи неморальності. Нам може здаватися, що у цих галузях ми вже виявляємо самовладання, і якщо це так, то маємо підстави бути вдячними. Але що сказати про інші сфери, в яких потреба самовладання не така помітна? Наприклад, якщо ми живемо у відносно заможній країні з досить високим рівнем життя, чи ж не було б мудро навчитися говорити «ні» зайвому витрачанню грошей? Батькам треба навчати своїх дітей, що не можна купувати кожну річ, яку бачать, тільки тому, що вона доступна, подобається їм і вони можуть собі це дозволити. Звичайно, щоб таке навчання було ефективним, батьки самі мусять подавати добрий приклад (Луки 10:38—42).

¹⁰ Уміння обходитися без певних речей зміцнить нашу силу волі. Зросте також наше цінування тих речей, які ми маємо. Ми зможемо ліпше співчувати тим, хто має мало не через власний вибір, а через обставини. Звичайно, скромне життя розходиться з такими популярними гаслами, як-от «не відмовляй собі» або «ти заслуговуєш найкращого». Світ реклами спонукує негайно задовольняти свої бажання, але це робиться лише задля фінансового прибутку. Подібне може перешкоджати нашим зусиллям виявляти самовладання. В одному журналі заможної європейської країни нещодавно говорилось: «Якщо людям, які живуть у крайній бідності, потрібно вести внутрішню боротьбу, щоб стримувати небажані прагнення, наскільки це важче у багатих країнах!»

11. Чому корисно навчитися вести просте життя і що може бути перешкодою у цьому?

¹¹ Якщо нам важко відрізняти те, що нам хочеться, від того, що справді потрібне, корисно вжити заходів, аби охороняти себе від безвідповідальних кроків. Наприклад, коли хочемо стримати схильність до неконтрольованої трати грошей, то можемо постановити не купувати нічого в кредит або, йдучи в магазин, брати лише обмежену суму грошей. Згадаймо Павлові слова, що «великий же зиск — то благочестя із задоволенням». Апостол пояснив: «Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того» (1 Тимофія 6:6—8). Чи ми розвинули такий погляд? Щоб навчитися вести просте життя без зайвих тягарів, які приносить потурання своїм примхам, потрібна сила волі і самовладання. Проте цього варто навчитися.

12, 13. а) Чому самовладання потрібне у зв’язку з християнськими зібраннями? б) У яких ще галузях необхідно виявляти самовладання?

¹² Самовладання також потрібне у зв’язку з християнськими зібраннями і конгресами. Наприклад, ця риса необхідна, щоб під час програми не блукати думками деінде (Приповістей 1:5). Аби уважно слухати промовця і не відволікати інших шепотінням, також треба стримуватися. А дехто мусить змінити свій розклад занять, аби приходити вчасно. Щоб готуватися до зібрань і брати в них участь, слід виділяти час, а це знову ж таки вимагає самовладання.

¹³ Самовладання у малих речах зміцнює нашу здатність стримуватися у важливіших справах (Луки 16:10). Тому наскільки ж мудро дисциплінувати себе, щоб регулярно читати Боже Слово і біблійні публікації, вивчаючи їх і роздумуючи над вивченим! Як же мудро стримувати себе від невідповідної роботи, друзів, поглядів, звичок і занять, які могли б відняти в нас час, присвячений служінню Богові! Зайнятість у служінні Єгові, безумовно, є чудовим захистом від справ, які б могли віддалити нас від духовного раю всесвітнього збору Єгови.

Ставаймо дорослими завдяки самовладанню

14. а) Як дітям слід навчатися самовладання? б) Яку користь отримують діти, коли вчаться самовладання з раннього віку?

¹⁴ Дитина не народжується із самовладанням. В одній брошурі, виданій фахівцями з психології дитячої поведінки, говорилось: «Самовладання не приходить автоматично чи раптово. Немовлятам і малим дітям потрібно батьківського керівництва і підтримки, щоб вони почали вчитися володіти собою... У шкільні роки під керівництвом батьків діти продовжують розвивати цю рису». Одне дослідження, яке проводилося серед чотирирічних дітей, виявило, що діти, навчені виявляти самовладання, як правило, «у підлітковому віці були більш пристосованими до життя, більш популярними, сміливими, впевненими і надійними». Ті, хто не починав навчатись цього, «мали більшу схильність до самотності, розчарування і впертості. Вони не витримували напруження й уникали складних завдань». Зрозуміло, що дитині необхідно навчатися виявляти самовладання, аби вона виросла добре пристосованою до життя.

15. На що вказує нестриманість і як це суперечить цілі, поставленій у Біблії?

¹⁵ Подібно й для того, щоб стати зрілими християнами, необхідно вчитися самовладання. Нестриманість свідчить, що ми все ще духовні немовлята. Біблія напоумляє нас: «В думках будьте дорослими» (1 Коринтян 14:20, СМ). Наша мета полягає в тому, «щоб ми всі прийшли до єднання у вірі і в пізнанні Сина Божого, до зрілості, і досягли висот досконалості Христової». Чому? «Тоді ми вже більш не будемо немовлятами, яких хвилі кидають з боку в бік. Вітер усякого нового вчення не захопить нас тоді, і ми не будемо втягнені в гріх обманами хитрунів» (Ефесян 4:13, 14, СМ). Тож зрозуміло, що розвивати самовладання необхідно для нашої духовності.

Розвиваймо самовладання

16. Як Єгова надає допомогу?

¹⁶ Аби розвинути самовладання, нам потрібна допомога від Бога, і вона доступна. Боже Слово, як досконале дзеркало, показує нам, в чому необхідно зробити зміни, і радить, як це робити (Якова 1:22—25). Допомогти також готові люблячі брати. Християнські старійшини, коли надають допомогу, виявляють розуміння. Також Єгова щедро дає свій святий дух, коли ми просимо про це в молитві (Луки 11:13; Римлян 8:26). Тому з радістю використовуймо ці заходи. Допомогою можуть послужити поради в рамці на сторінці 21.

17. Яке підбадьорення нам дає Приповістей 24:16?

¹⁷ Наскільки ж підбадьорливо знати, що Єгова цінує наші зусилля, коли ми намагаємось догоджати йому! Це має спонукувати нас і далі розвивати самовладання. Без різниці, як часто ми, можливо, спотикаємось, ніколи не здаваймося. «Праведний сім раз впаде — та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!» (Приповістей 24:16). Кожного разу, як ми здобуваємо перемогу, маємо причину бути задоволеними собою. Можемо також не сумніватися, що нами задоволений Єгова. Один Свідок каже, що перед тим, як присвятити своє життя Єгові, він мусив кинути курити. Щоразу, коли йому вдавалося стриматись цілий тиждень, він нагороджував себе, купуючи щось корисне за гроші, які зекономив завдяки самовладанню.

18. а) З чим пов’язане самовладання? б) Яке запевнення дає Єгова?

¹⁸ А понад усе пам’ятаймо, що самовладання пов’язане з розумом та емоціями. Це видно з Ісусових слів: «Кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм» (Матвія 5:28; Якова 1:14, 15). Тому, хто навчився контролювати свій розум і почуття, буде легше контролювати своє тіло. Тож постановімо уникати не тільки неправильних учинків, але й думок. Якщо б неправильні думки з’явилися, негайно відкидаймо їх. Можемо втікати від спокуси, з молитвою тримаючи погляд на прикладі Ісуса (1 Тимофія 6:11; 2 Тимофія 2:22; Євреїв 4:15, 16). Якщо робитимемо все, що від нас залежить, то виконаємо пораду з Псалма 55:23: «Свого тягара поклади ти на Господа,— і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!»

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 21]

Як зміцнити самовладання?

• Працюй над самовладанням навіть у незначних речах.

• Роздумуй про його теперішню і майбутню користь.

• Заміни справи, які Бог забороняє, тими, до яких він заохочує.

• Негайно відкидай неправильні ідеї.

• Наповнюй розум духовно підбадьорливими думками.

• Приймай допомогу від зрілих співхристиян.

• Уникай небезпечних ситуацій.

• Молись про Божу допомогу під час спокуси.