Нагірна Проповідь. Чи всі входять у Царство?

ПЕРЕСТЕРІГШИ про фальшивих пророків з якими Його слухачі могли зустрітись протягом першого століття н.е., Ісус сказав: „Не кожен, хто каже до Мене: ,Господи, Господи’, увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі”.— Матвія 7:21; порівняйте з Єв. Луки 6:46.

Щоб утішатись благословенням Божого Царства, то люди мусять признати владу Ісуса Христа. (Римлян 10:9; Филип’ян 2:11) Але тільки усно служити Божому Синові, звертаючись до Нього як „Господи, Господи”, не вистачає.

Тільки ті, „хто виконує волю Мого Отця, що на небі”, будуть повністю втішатись благословенням Царства. Ту „волю” точно виявляється в Нагірній Проповіді. Ця воля вимагає виконування „добрих діл” в проповідуванні людям правду про Царство. Також необхідно змінити свою особистість для того, щоб виявлялись такі побожні риси, як тихість, чесність, вірогідність, несамолюбність, любов, щирість та віра.— Дивіться Матвія 5:16, 21, 22, 27-30, 33-48; 6:1-18, 25-34.

Наступні Ісусові слова показують, що багато тих, які заявлятимуть бути Його послідовниками не виправдають своєї надії: „Багато-хто скажуть Мені того дня: ,Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили?’ І їм оголошу Я тоді: ,Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня’”.— Матвія 7:22, 23.

„Того дня”, коли Бог вчинить суд проти Своїх ворогів (Захарія 14:1-3; 2 Солунян 2:1, 2; 2 Петра 3:10-12), „багато-хто” шукатимуть ласки кажучи, що вони виконували чудесні діла ,в Його Ім’я’, тобто, неначе були представниками Ісуса Христа, із допомогою божественної сили одержаної через Нього.

Вони питатимуть: „Хіба ми не пророкували [тобто, висловлювали божественну комунікацію й можливо передрікали майбутні події] Ім’ям Твоїм?” Але таке ,пророкування’ не ототожнює людину як правдивим християнським учнем. Так як бачимо в Святому Письмі, пророкування, яке деколи сповнялось, як також звістки передані неначе божественним авторитетом, також проголошувались фальшивими пророками.— 5 Мойсеєва 13:1-3; Єремії 14:14.

Дехто хвалився, що вони ,виганяли демонів Його Ім’ям’. У так званому Християнстві сьогодні є особи, які заявляють мати таку силу. Але практика виганяти демонів (з допомогою містичних обрядів) завжди була рисою небіблійних релігій. Крім того, деякі євреї в першому столітті н.е., виганяли демонів з допомогою чарівних формул, які вони вірили були передані їм від царя Соломона.a

Правдивих християн не ототожнюють з надприродним пророкуванням, виганянням демонів або якими-небудь іншими „великими чудами”. Коли Ісус передсказав ознаку Його присутності й закінчення теперішньої системи, то сказав: „Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних”. (Матвія 24:24) Такі фальшиві пророки, обманщики, появляться саме в християнському зборі й будуть старатись звести багато його членів.— Дії 20:29; 2 Петра 2:2, 3, 10-22; Юди 4, 8-13, 16-19.

Так як Ісус сказав, правдиві християни будуть „виконувати волю Мого Отця”. І яка є „воля” Отця на цей час? Так як Ісус передсказав, „ця добра новина [заснованого] Царства... буде проповідуватися по цілій заселеній землі на свідчення всім народам”, перш ніж прийде кінець. (Матвія 24:14, НС) Чи ж секти так званого Християнства проголошують, що Боже Царство вже близько? Ні, бо вони вірять, що Боже Царство є щось тільки в серцях людей, або в далекій майбутності. Лицемірно вони служать Ісусові тільки на словах, але не виконують волі Його Отця. Це залишається порівняльно малій групі, Свідкам Єгови, „благовістити добро” мети Божого Царства „до країв заселеної землі”.— Римлян 10:15, 18; також дивіться 1 Коринтян 9:16.

Усім, хто заявляє мати споріднення з Ісусом Христом, але які не виконують діл Царства, і які не надівають правдивої християнської особистості, не пощастить, коли Він помститься над теперішньою системою. Тоді Ісус „оголосить” або виявить публічно, що Він „ніколи не знав” тих, які служили тільки по словах або виконували так звані „зцілення”. Ті „чуда великі”, якими вони хваляться ніколи не обманули Божого Сина. Замість чинити праведність, в дійсності вони доказались бути „ті, хто чинить беззаконня”. Отже, коли Ісус виступить у ролі Божого Губителя, в прийдешньому „великому горі”, то скаже їм: „Відійдіть від Мене”. Тим так званим християнам буде закритий вхід до вічних благословень під Божим Царством.— Порівняйте з Єв. Матвія 24:21, 22; 25:41, 46.

[Примітка]