Вони охоче пішли на жертви задля служіння в Австралії та Океанії

РЕНЕЙ, якій за 30, виросла в Австралії у сім’ї ревних Свідків. «Ми багато разів переїжджали туди, де була більша потреба у вісниках Царства,— каже вона.— Завдяки татові з мамою все було цікаво, захопливо і весело! Коли я вже мала своїх двох дітей, то хотіла, аби їхнє життя було таким самим».

Чоловік Реней, Шейн, якому під 40, мав подібні духовні цілі. Він пригадує: «Після народження другої дитини ми прочитали у “Вартовій башті” про сім’ю Свідків, котра на своїй яхті попливла в південно-західний регіон Тихого океану, щоб проповідувати на островах Тонгаa. Розповідь про них спонукала нас написати листи у філіали Свідків Єгови в Австралії та Новій Зеландії, аби дізнатися, де була більша потреба у вісниках Царстваb. У відповідь нам запропонували переїхати на Тонгу — ту саму місцевість, про яку ми читали».

Шейн, Реней та їхні діти, Джейкоб і Скай, прожили на Тонзі близько року. У країні сталося кілька повстань, і вони повернулися в Австралію, все ж далі мали мету розширити служіння. У 2011 році ця сім’я переїхала на Норфолк — маленький острів у Тихому океані приблизно за 1500 кілометрів на схід від Австралії. Що було далі? Джейкоб, якому тепер 14, ділиться: «Єгова не тільки піклувався про нас, але й подбав, щоб служіння приносило нам задоволення».

Бенджамін і Керолін та їхні двоє дітей дошкільного віку, Джейд і Бріе, служили у Квінсленді (Австралія). У 2011 році вони повернулися до Східного Тимору — невеликої країни на острові Тимор, що на Індонезійському архіпелазі. «Ми з Керолін раніше служили у Східному Тиморі спеціальними піонерами,— говорить Бен.— Служіння там було просто чудове, і брати нас дуже підтримували. Нам було важко покидати цю країну. Ми вирішили повернутися. З народженням дітей ми відклали свої плани, проте не змінили їх». Керолін додає: «Ми хотіли, щоб діти спілкувалися з місіонерами, бетелівцями та спеціальними піонерами і самі з радістю служили Єгові».