У Домініканській Республіці служить чимало неодружених сестер-іноземок, однією з яких є Дженніфер Джой. У 1992 році Дженніфер гостювала у своєї тітки, досвідченої місіонерки Едіт Вайт. Вона побачила, наскільки плідним є служіння в цій території, і познайомилася з сестрами, які переїхали сюди. Дженніфер зізнається: «Я була сором’язливою і дуже невпевненою в собі. Але якось у мене промайнула думка: “Якщо тут служать інші неодружені сестри, то, можливо, це буде під силу й мені”».

Спершу ця сестра планувала залишитися в Домініканській Республіці лише на рік, однак служить тут вже понад 20 років. За цей час вона допомогла багатьом місцевим мешканцям стати служителями Єгови. Крім того, Дженніфер проповідує мовою жестів і бере участь у підготовці курсу для охочих вивчати цю мову.

А як вона утримує себе? Дженніфер розповідає: «Щороку я повертаюся на кілька місяців до Канади, аби заробити на прожиття. Впродовж цього часу чим я тільки не займалася: працювала у фотолабораторії і в туристичному агентстві, заробляла фотографією, фарбувала будинки, прибирала в офісах, збирала фари та виготовляла килими. Крім того, я проводила екскурсії, викладала англійську та була перекладачем». Дженніфер порівнює свої обставини до обставин стародавніх ізраїльтян у пустелі: «Вони жили кожним словом, що виходило з уст Єгови. Він пообіцяв дбати про них і дотримав свого слова. Ізраїльтяни щодня мали їжу, і їхній одяг та взуття не зношувалися (Повт. 8:3, 4). Так само Бог обіцяє піклуватися нами й сьогодні (Матв. 6:33). Єгова донині ніжно дбав про мене, то чому мені сумніватися, що він робитиме це наступного року?»