Чи ти можеш служити там, де є більша потреба у вісниках Царства?

«У нас було комфортне життя в США, але ми розуміли, що матеріалізм зрештою може негативно вплинути на нас і наших двох синів. Ми з дружиною колись служили місіонерами, тому хотіли знову вести просте і водночас щасливе життя».

МАЮЧИ такі спонуки, Ральф і Пам вирішили 1991 року написати листи до кількох філіалів. Вони висловили бажання служити там, де є більша потреба у вісниках Царства. Відгукнулися брати з філіалу в Мексиці і повідомили про велику потребу в проповідниках, які могли б свідчити тамтешнім англомовним людям. Це поле, за словами братів з філіалу, «пополовіло та готове до жнив» (Ів. 4:35). Незабаром Ральф і Пам зі своїми синами (віком 8 і 12 років) прийняли запрошення і почали готуватися до переїзду в іншу країну.

Величезна територія

Ральф пригадує: «Перед тим як ми поїхали зі США, деякі брати і сестри з добрих спонук казали нам, що їхати за кордон небезпечно. Вони запитували нас: “Що ви будете робити, якщо захворієте? Навіщо ви переїжджаєте в англомовну територію? Тамтешні люди, які розмовляють англійською, не цікавитимуться правдою”. Однак ми твердо вирішили поїхати, і наше рішення не було імпульсивне. Ми вже роками планували переїзд, не брали довгострокових кредитів, заощаджували гроші і часто обговорювали в колі сім’ї труднощі, з якими могли б зіткнутися».

Спершу сім’я Ральфа відвідала філіал у Мексиці. Там брати показали їм карту цілої країни і сказали: «Це все ваша територія». Сім’я поселилася в місті Сан-Міґель-де-Альєнде, в якому живе чимало іноземців. Воно розміщене приблизно за 240 кілометрів на північний захід від Мехіко. Через три роки після їхнього приїзду в місті утворився англомовний збір з 19 вісників. То був перший англомовний збір у Мексиці, але попереду Свідків ще чекало багато роботи.

У Мексиці живе близько мільйона американців. Крім того, для багатьох місцевих службовців, фахівців у різних галузях і студентів англійська — друга мова. Ральф говорить: «Ми молимося про більше працівників. У нашому домі завжди є вільна кімната для братів і сестер, які приїздять, так би мовити, розвідати наш край» (Чис. 13:2).

Деякі мексиканські брати і сестри також почали допомагати опрацьовувати англомовну територію. Наприклад, коли Рубен і його рідні почули, що в Сан-Міґель-де-Альєнде утворився перший збір, зібрання якого проводяться англійською, і що територія цього збору — ціла країна, вони негайно вирішили допомогти. Це означало вивчити англійську, призвичаїтись до іншої культури і долати великі відстані — 800 кілометрів щотижня,— щоб потрапити на зібрання. Рубен розповідає: «Нам приємно проповідувати іноземцям, які вже роками живуть у Мексиці і які вперше чують добру новину рідною мовою. Дехто зі сльозами на очах висловлює нам свою вдячність». Спочатку цей брат і його сім’я співпрацювали зі збором у Сан-Міґель-де-Альєнде, а потім служили піонерами в місті Гуанахуато, що в центральній Мексиці. Там вони допомагали в утворенні англомовного збору з більш ніж 30 вісників. Сьогодні вони служать з групою, яка розмовляє англійською, в місті Ірапуато, що недалеко від Гуанахуато.