Відновлення світового панування. А втім, Єгова дав чітко зрозуміти, що язичницькі держави пануватимуть над світом не завжди. У видінні показано, що Бог не виявлятиме своєї влади (це представлено тим, що на пень одягнули залізні та мідні пута), поки не «пройде сім часів» (Дн 4:16, 23, 25). Після цього Всевишній, який «є Правителем людських царств», дасть владу над світом, «кому захоче» (Дн 4:17). У книзі Даниїла пояснюється, що цією особою буде «син людський», який отримає «правління, славу й царство, щоб люди всіх народів, націй і мов служили йому» (Дн 7:13, 14). Пророцтво Ісуса, в якому згадуються «визначені для народів часи», чітко показує, що саме він — вибраний Богом Цар, спадкоємець з Давидової династії — матиме таку владу над світом (Мт 24:30, 31; Лк 21:27—31, 36). Отже, пень — символ того, що Бог деякий час не послуговуватиметься своїм правом панувати над «людськими царствами»,— мав знову дати паростки в Царстві Божого Сина (Пс 89:27, 35—37).

Пень, що пускає паростки, а також сам «паросток» чи «пагін» — усі ці символи трапляються неодноразово, особливо в месіанських пророцтвах, і означають повернення влади до певного роду (Іс 10:33—11:10; 53:2—7; Єр 23:5; Єз 17:22—24; Зх 6:12, 13; пор. Йв 14:7—9). Ісус про себе сказав, що він «корінь і потомок Давида» (Об 5:5; 22:16).