1, 2. Чому Єгова прирівнює себе до пастиря?

ЄГОВА прирівнює себе до пастиря (Єзек. 34:11—14). Завдяки цьому ми розуміємо, яким він є. Добрий пастир несе повну відповідальність за життя доручених йому овець і дбає про них. Він водить їх на пасовиська і до водних джерел (Пс. 23:1, 2); стереже їх день і ніч (Луки 2:8); захищає від хижаків (1 Сам. 17:34, 35); носить ягняток (Ісаї 40:11); шукає заблуканих овець і дбає про поранених (Єзек. 34:16).

² Оскільки стародавні служителі Єгови здебільшого були пастухами й рільниками, їм не важко було зрозуміти порівняння Бога Єгови із сердечним пастирем. Вони знали, що вівці потребують догляду і турботи. У духовному значенні те саме потрібно й людям (Марка 6:34). Вони страждатимуть, якщо про них не дбати духовно і не надавати їм проводу. Такі люди стають беззахисними, втрачають моральні орієнтири і розпорошуються, немов вівці, «що не мають пастуха» (1 Цар. 22:17). А втім, Єгова з любов’ю дбає про потреби свого народу.

3. Що ми обговоримо в цій статті?

³ Те, що Єгову зображено пастирем, має значення навіть і в наш час. Бог і далі піклується про своїх символічних овець. Подивімося, як він веде свій народ і задовольняє його потреби. Крім того, розгляньмо, як вівцям слід відгукуватися на сердечне піклування Єгови.

ДОБРИЙ ПАСТИР ПРИЗНАЧАЄ ПАСТИРІВ, ЯКІ ПІДПОРЯДКОВУЮТЬСЯ ЙОМУ

4. Як Ісус дбає про овець Єгови?

⁴ Єгова призначив Ісуса Головою християнського збору (Еф. 1:22, 23). Як «добрий пастир», Ісус виражає інтереси свого Батька, наслідує його риси і має такий же намір, як і він. Ісус навіть віддав «за овець свою душу» (Ів. 10:11, 15). Христова викупна жертва є для людства справжнім благословенням (Матв. 20:28). Адже намір Єгови полягає в тому, аби «кожен, хто виявляє, що вірить [в Ісуса], не був знищений, а отримав життя вічне» (Ів. 3:16).

5, 6. а) Кого Ісус призначає дбати про його овець і що необхідно робити вівцям, аби отримувати пожиток від цього устрою? б) З якої головної причини ми хочемо слухатися старійшин збору?

⁵ Як символічні вівці ставляться до Доброго Пастиря, Ісуса Христа? «Мої ж вівці слухаються мого голосу,— говорив Ісус,— я їх знаю, і вони йдуть за мною» (Ів. 10:27). Слухатись голосу Доброго Пастиря означає дотримуватися всіх його вказівок. Це також значить співпрацювати з духовними пастирями, яких він призначає. Ісус сказав, що його апостоли та учні повинні були продовжувати розпочату ним працю. Вони мали навчати і годувати його овечок. (Матв. 28:20; прочитайте Івана 21:15—17). З огляду на те, що добра новина поширюється і зростає кількість учнів, Ісус доручає зрілим християнам обов’язки пастирів збору (Еф. 4:11, 12).

⁶ Звертаючись до наглядачів ефеського збору першого століття, апостол Павло зауважив, що святий дух призначив їх наглядачами, аби вони «пасли збір Бога» (Дії 20:28). Те саме можна сказати і про теперішніх християнських наглядачів, бо вони теж призначені згідно з вимогами, записаними в Біблії, яка була натхнена святим духом. Отже, якщо ми слухаємося християнських наглядачів, то виявляємо пошану до двох найбільших Пастирів — Єгови та Ісуса (Луки 10:16). Саме тому ми бажаємо підкорятися старійшинам. Однак слухатися їх мудро ще й з інших причин.

7. Як старійшини допомагають тобі зберігати близькі стосунки з Єговою?

⁷ Старійшини підбадьорюють одновірців і дають вказівки й поради, які ґрунтуються винятково на Святому Письмі або на біблійних принципах. Вони не намагаються вказувати своїм братам і сестрам, як їм жити (2 Кор. 1:24). Натомість старійшини дають своїм одновірцям біблійні настанови, які допомагають їм приймати правильні рішення і сприяють злагоді та миру у зборі (1 Кор. 14:33, 40). Старійшини «пильнують душі» наші в тому розумінні, що прагнуть допомагати кожному християнинові зберігати близькі стосунки з Єговою. Тож коли вони бачать, що хтось у зборі може зробити чи вже зробив «якийсь хибний крок», то швидко приходять на допомогу (Гал. 6:1, 2; Юди 22). Хіба це не доречні підстави «слухатися тих, хто бере серед вас провід»? (Прочитайте Євреїв 13:17).

8. Як старійшини охороняють Божу отару?

⁸ Апостол Павло, який сам був духовним пастирем, написав братам у Колосах: «Стережіться, щоб вас хтось не захопив, немов здобич, уживаючи як принаду філософію чи оманливі, пусті ідеї, що ґрунтуються на людських традиціях, на прописних істинах цього світу, а не на вченні Христа» (Кол. 2:8). Ця пересторога вказує на ще одну причину, чому важливо дотримуватися біблійних порад від старійшин. Вони охороняють отару, застерігаючи своїх братів від тих, хто намагається похитнути їхню віру. Апостол Петро попереджав про лжепророків і лжевчителів, які стараються «зваблювати нестійкі душі», схиляючи їх до гріха (2 Пет. 2:1, 14). Старійшини в наші дні повинні давати подібні перестороги, якщо це потрібно. Ці зрілі християни мають життєвий досвід. Крім того, ще до свого призначення вони показали, що добре розуміють Писання і здатні навчати біблійних істин (1 Тим. 3:2; Тита 1:9). Їхня зрілість, урівноваженість і мудрість, яку вони черпають з Біблії, допомагає їм давати отарі мудре керівництво.

ДОБРИЙ ПАСТИР ГОДУЄ І ЗАХИЩАЄ ОВЕЦЬ

9. Як Ісус сьогодні керує християнським збором і годує його?

⁹ Через свою організацію Єгова постачає надмір духовної поживи своїм служителям по цілому світі. У наших публікаціях є чимало біблійних порад. До того ж Божа організація інколи дає вказівки безпосередньо старійшинам збору через листи або через роз’їзних наглядачів. Завдяки цьому вівці отримують чіткі настанови.

10. Який обов’язок мають духовні пастирі щодо тих, хто відбився від отари?

¹⁰ У духовному розумінні наглядачі мають відповідальність охороняти, годувати членів збору і дбати про їхнє здоров’я, особливо тих, хто заподіяв собі шкоди або занедужав духовно. (Прочитайте Якова 5:14, 15). Дехто відбився від отари і перестав брати участь у християнській діяльності. У такому разі дбайливий старійшина робитиме все можливе, щоб знайти загублену овечку і заохотити її повернутися до отари, тобто збору. «Мій небесний Батько не бажає, аби загинув хоч один з цих малих»,— пояснив Ісус (Матв. 18:12—14).

ЯК СПРИЙМАТИ НЕДОЛІКИ ПАСТИРІВ?

11. Чому декому важко виявляти послух старійшинам?

¹¹ Єгова та Ісус є досконалими Пастирями. А пастирі з-поміж людей, яким вони доручили піклуватися про збори,— недосконалі. Через це декому важко виявляти послух старійшинам. Такі особи можуть казати: «Вони такі ж недосконалі, як і ми. Чому це ми повинні слухатися їхніх порад?» Дійсно, старійшини недосконалі. Але нам необхідно мати належне ставлення до їхніх недоліків і слабкостей.

12, 13. а) Що можна сказати про недоліки тих, кому Єгова доручає відповідальне становище? б) Чому Біблія згадує про недоліки відповідальних чоловіків?

¹² У Святому Письмі відверто розповідається про помилки тих, кому Єгова доручив вести його народ у давні часи. Наприклад, Давид був помазаним царем і провідником Ізраїлю. Проте він піддався спокусі та вчинив перелюб і вбивство (2 Сам. 12:7—9). Також згадаймо апостола Петра. Хоча цей апостол мав важливі обов’язки у християнському зборі першого століття, він допустився серйозних помилок (Матв. 16:18, 19; Ів. 13:38; 18:27; Гал. 2:11—14). Від часів Адама та Єви жодна людина, окрім Ісуса, не була досконалою.

¹³ Чому Єгова звелів біблійним письменникам записати розповіді про недоліки чоловіків, яким давав певні доручення? Серед усього іншого Бог зробив це, аби показати, що він може вести свій народ, послуговуючись недосконалими чоловіками. По суті, він завжди так робив. Отже, нам не слід виправдовувати своє нарікання чи применшення повноважень братів, які беруть серед нас провід, тим, що вони недосконалі. Єгова сподівається, що ми будемо поважати і слухатися таких братів. (Прочитайте Вихід 16:2, 8).

14, 15. Чого ми вчимося з того, як Єгова спілкувався зі своїм народом у давнину?

¹⁴ Вкрай необхідно слухатися тих, хто бере серед нас провід. Подумаймо, як Єгова спілкувався зі своїм народом у скрутні часи в минулому. Коли ізраїльтяни виходили зі стародавнього Єгипту, Бог керував ними через Мойсея й Аарона. Щоб пережити десять кар, ізраїльтяни мусили слухатися важливих вказівок: приготувати особливу вечерю і покропити верхні та бокові одвірки у своїх домах кров’ю зарізаного ягняти. Ця вказівка не пролунала голосом з неба. Вони повинні були слухатись старших в Ізраїлі, котрі у свою чергу отримали конкретні вказівки від Мойсея (Вих. 12:1—7, 21—23, 29). За тих обставин Мойсей і старші чоловіки передавали народові настанови від Єгови. Християнські старійшини виконують нині таке саме завдання.

¹⁵ Найімовірніше, ви згадаєте чимало інших біблійних випадків, коли Єгова давав через людей або ангелів життєво важливі вказівки. У всіх цих ситуаціях Бог вважав доречним наділити когось повноваженнями. Посланці звертались до народу від його імені і говорили, що́ необхідно робити, аби пережити лихо. Ми маємо всі підстави вважати, що Єгова зробить щось подібне і в Армагеддоні. Будь-якому старійшині, котрому доручено обов’язок представляти Єгову або його організацію, треба бути особливо обачним, щоб ніколи не зловживати даною йому владою.

«ОТАРА ОДНА Й ОДИН ПАСТИР»

16. На яке «слово» нам необхідно зважати?

¹⁶ Народ Єгови є «однією отарою», яку веде «один пастир», Ісус Христос (Ів. 10:16). Ісус зазначив, що він перебуватиме зі своїми учнями «всі дні, аж до закінчення цієї системи» (Матв. 28:20). Як небесний Цар, він повністю контролює всі події, які приведуть до виконання вироку над світом Сатани. Щоб залишатися в об’єднаній і безпечній Божій отарі, нам необхідно слухати «слово, яке позад» нас, і котре вказуватиме, куди йти. Це «слово» включає в себе істини, записані в Біблії через Божий святий дух, і вказівки Єгови та Ісуса, які вони дають через призначених пастирів. (Прочитайте Ісаї 30:21; Об’явлення 3:22).

17, 18. а) Яка небезпека загрожує отарі, але в чому можна бути впевненими? б) Що буде обговорюватися в наступній статті?

¹⁷ Біблія говорить, що Сатана «ходить довкола, немов рикаючий лев, і шукає, кого б пожерти» (1 Пет. 5:8). Подібно до дикого і ненажерливого хижака, він підкрадається до отари і чекає слушного моменту, щоб накинутися на необачних або тих, хто відбився. Ось чому нам слід дуже близько триматися отари та Єгови, «пастиря та хоронителя [наших] душ» (1 Пет. 2:25). Про тих, хто переживе велике лихо, Об’явлення 7:17 каже: «Агнець [Ісус]... пастиме їх та водитиме до джерел з водою життя. І Бог витре кожну сльозу з їхніх очей». Чи існує ліпша обіцянка?

¹⁸ Ми розглянули, що християнські старійшини виконують вкрай важливу роль духовних пастирів. З огляду на це кожному старійшині варто переконатися, чи він належно ставиться до Ісусових овець. Про це піде мова в наступній статті.

1, 2. а) Якими будуть вівці, коли про них добре дбати? б) Чому багато людей у дні Ісуса були наче вівці без пастуха?

ВІВЦЯМ добре, коли пастух старанно дбає про них. В одному підручнику з вівчарства говориться: «Чоловік, який просто виганяє отару на пасовище і не приділяє вівцям більшої уваги, найімовірніше побачить, що за кілька років багато його овець захворіють і стануть кволими». Але якщо про овець належно дбати, вони будуть здоровими і міцними.

² Те, як пастирі Божої отари дбають і піклуються про кожну доручену їм вівцю, впливатиме на духовне здоров’я цілого збору. Пригадайте, що Ісус пройнявся жалем до людей, бо «вони були нещасні та розпорошені, як вівці без пастуха» (Матв. 9:36). Чому вони опинилися в такому жалюгідному становищі? Тому що ті, хто мав обов’язок навчати їх Божого закону, були бездушними, надмірно вимогливими і лицемірними. Духовні провідники Ізраїлю не допомагали членам своєї отари і не годували їх, а звалювали на їхні плечі «важкі тягарі» (Матв. 23:4).

3. Про що повинні пам’ятати старійшини, виконуючи роль духовних пастирів?

³ У наші дні на християнських пастирях, призначених старійшинах, лежить серйозна відповідальність. Вівці в отарі, яку вони доглядають, належать Єгові та Ісусу, котрий називає себе «пастирем добрим» (Ів. 10:11). Ці вівці «куплені за високу ціну», яку Ісус заплатив своєю «дорогоцінною кров’ю» (1 Кор. 6:20; 1 Пет. 1:18, 19). Він настільки любить овець, що з готовністю віддав за них своє життя. Старійшинам треба завжди пам’ятати, що вони пастирі, які підпорядковуються Божому улюбленому Синові, Ісусу Христу, «великому пастирю овець» (Євр. 13:20).

4. Що ми розглянемо в цій статті?

⁴ Тож як християнським пастирям потрібно ставитися до овець? Членам збору настійно радиться «слухатися тих, хто бере серед [них] провід». У свою чергу старійшини мають «не панувати над Божою отарою, його власністю». (Євр. 13:17; прочитайте 1 Петра 5:2, 3). Як же призначеним старійшинам брати провід і не панувати над отарою? Іншими словами, як старійшини можуть піклуватися про потреби овець, не зловживаючи владою, якою їх наділив Єгова?

«НА ЛОНІ СВОЄМУ НОСИТИМЕ ЇХ»

5. Що художній образ з Ісаї 40:11 говорить нам про Єгову?

⁵ Про Єгову пророк Ісая написав: «Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде» (Ісаї 40:11). Цей художній образ передає думку, що Єгова піклується про слабких і беззахисних членів збору. Як пастир знає про потреби кожної вівці у своїй отарі і готовий подбати про неї, Єгова знає про потреби кожного свого служителя й охоче задовольняє їх. Подібно як пастух носить ягнятко біля грудей, коли це потрібно, Єгова, «Батько глибокого співчуття», так би мовити, носитиме нас у важкі часи. Він буде потішати нас, коли ми стикнемося з важкими випробуваннями чи зазнаємо скрути (2 Кор. 1:3, 4).

6. Як старійшина, будучи духовним пастирем, може наслідувати приклад Єгови?

⁶ Духовний пастир може багато чого навчитися від нашого небесного Батька. Він має зважати на потреби овець так само, як Єгова. Якщо старійшина знає, з якими труднощами стикаються вісники і якої саме допомоги вони потребують у даний момент, він зможе надати їм необхідне підбадьорення і підтримку (Прип. 27:23). Для цього старійшині треба мати добрий обмін думками з одновірцями. Він поважає їхнє право на приватне життя і водночас не ігнорує того, про що говорять і що відбувається у зборі. Такий старійшина буде охоче «допомагати слабким» (Дії 20:35; 1 Фес. 4:11).

7. а) Як пастирі за днів Єзекіїля та Єремії ставилися до Божих овечок? б) Чого ми вчимося з присуду Єгови, винесеного невірним духовним пастирям?

⁷ Розгляньмо, який склад розуму мали пастирі, котрих засудив Бог. За днів Єзекіїля та Єремії Єгова відкинув тих, хто повинен був дбати про його овечок, але не робив цього належно. Коли ніхто не доглядав за отарою, вона розпорошувалась і ставала легкою здобиччю. Ті пастирі не годували овець, а визискували їх і «себе самі пасли» (Єзек. 34:7—10; Єрем. 23:1). Божий присуд, винесений тим пастирям, можна доречно застосувати до провідників загальновизнаного християнства. Але цей присуд також показує, наскільки важливо старійшинам збору належно і з любов’ю дбати про отару Єгови.

«Я ДАВ ВАМ ПРИКЛАД»

8. Який чудовий приклад залишив Ісус, виправляючи неправильне мислення своїх учнів?

⁸ Через свою недосконалість декотрі Божі овечки іноді не зовсім розуміють, чого Єгова від них очікує. Їхні рішення можуть не узгоджуватися з біблійними порадами, а вчинки свідчити про брак духовної зрілості. Як треба реагувати старійшинам? Їм варто наслідувати терпеливе ставлення Ісуса до його учнів. Вони не раз сперечались про те, хто з них буде найбільшим у Царстві. Але Ісус не втрачав самовладання, він продовжував навчати їх і сердечно радив виявляти смиренність (Луки 9:46—48; 22:24—27). Помивши їм ноги, Ісус дав наочний урок смиренності, риси, яку необхідно виявляти християнським наглядачам. (Прочитайте Івана 13:12—15; 1 Пет. 2:21).

9. Яке мислення Ісус радив розвивати своїм учням?

⁹ Ісусів погляд на роль духовних пастирів відрізнявся від погляду, який одного разу виявили Яків та Іван. Вони хотіли в майбутньому отримати видатне становище у Царстві. Однак Ісус виправив їх, кажучи: «Ви знаєте, що правителі народів панують над людьми і видатні особи володарюють над ними. Проте серед вас так не має бути, а, навпаки, хто хоче бути поміж вами великим, повинен стати слугою» (Матв. 20:25, 26). Цим апостолам слід було чинити опір схильності «панувати над» своїми братами або «володарювати над ними».

10. Якого ставлення до отари Ісус очікує від старійшин і який приклад у цьому дав Павло?

¹⁰ Ісус очікує, що християнські старійшини будуть ставитися до отари так, як він. Вони мають охоче служити своїм братам і сестрам, а не панувати над ними. Апостол Павло виявляв такий смиренний склад розуму, що видно зі слів, які він сказав старійшинам ефеського збору: «Ви добре знаєте, що з першого дня, відколи я прийшов у провінцію Азію, я весь час був з вами. І, незважаючи на випробування, які спіткали мене через різні змови юдеїв, я служив Господу як раб, з величезною смиренністю». Цей апостол прагнув, щоб ті старійшини щиро і смиренно допомагали іншим. Він додав: «В усьому я показав вам, що, трудячись так, ви повинні допомагати слабким» (Дії 20:18, 19, 35). Християнам у Коринфі Павло написав, що він не панує над їхньою вірою, а смиренно співпрацює з ними заради їхньої радості (2 Кор. 1:24). Павло дав теперішнім старійшинам гарний приклад смирення і наполегливості.

МІЦНО ТРИМАЙТЕСЯ ВІРНОГО СЛОВА

11, 12. Як старійшина може допомогти одновірцеві прийняти рішення?

¹¹ Старійшина збору повинен «міцно триматися вірного слова», коли йдеться про «мистецтво навчати» (Тита 1:9). А втім, він робить це «в дусі лагідності» (Гал. 6:1). Замість того щоб схиляти братів і сестер у зборі до певного способу дій, добрий духовний пастир зверне увагу на те, що торкнеться їхніх сердець. Старійшина може згадати біблійні принципи, над якими варто поміркувати братові, котрий має прийняти важливе рішення, а також розглянути разом з ним інформацію на цю тему в наших публікаціях. Він може заохотити його подумати, як те чи інше рішення позначиться на його стосунках з Єговою. Цей старійшина може наголосити, наскільки важливо перед прийняттям рішення шукати Божої мудрості та молитися (Прип. 3:5, 6). Обговоривши все це з одновірцем, старійшина дасть йому можливість прийняти власне рішення (Рим. 14:1—4).

¹² Повноваження християнських наглядачів чітко окреслені у Святому Письмі. Тому вкрай важливо, щоб вони вміло послуговувалися Біблією і дотримувалися всього, що в ній записано. Завдяки цьому старійшини уникатимуть зловживання владою. Зрештою вони тільки пастирі, які підпорядковуються Єгові та Ісусу, і саме їм кожен член збору дасть відповідь за свої рішення (Гал. 6:5, 7, 8).

ПРИКЛАД ДЛЯ ОТАРИ

13, 14. У чому старійшини мають подавати приклад отарі?

¹³ Давши старійшинам збору пересторогу «не панувати над Божою отарою», яку їм доручено, апостол Петро заохотив їх подавати приклад (1 Пет. 5:3). Як старійшина може бути прикладом для отари? Розгляньмо дві вимоги, яким має відповідати чоловік, котрий «прагне отримати обов’язки наглядача». Він повинен бути розважним і добре головувати у своєму домі. Якщо старійшина має сім’ю, йому треба бути зразковим головою родини. Адже «якщо чоловік не знає, як головувати у власному домі, то як зможе дбати про Божий збір?» (1 Тим. 3:1, 2, 4, 5). Щоб чоловік міг виконувати обов’язки наглядача, йому необхідно бути розважним, тобто чітко розуміти Божі принципи і вміти застосовувати їх у своєму житті. Він урівноважений і не робить поспішних висновків. Члени збору охочіше довіряють старійшинам, коли бачать в них такі риси.

¹⁴ Наглядачі подають приклад своїм одновірцям і в тому, що беруть провід у проповідницькому служінні. Для наглядачів чудовим прикладом у цьому є Ісус. Проповідування доброї новини про Царство було невід’ємною частиною Ісусового служіння на землі. Він показав своїм учням, як виконувати цю працю (Марка 1:38; Луки 8:1). У наші дні вісникам приємно проповідувати разом зі старійшинами, бачити їхній за́пал у цій життєво важливій праці та переймати їхній досвід. Якщо попри щільний графік ревні наглядачі охоче присвячують свій час та зусилля проповідуванню доброї новини, вісники збору відчувають спонуку виявляти таку саму ревність. Крім того, старійшини можуть подати гарний приклад своїм братам, коли готуються до зібрань, беруть у них участь та займаються іншими справами збору, як-от прибирають Зал Царства та доглядають за ним. (Еф. 5:15, 16; прочитайте Євреїв 13:7).

«ПІДТРИМУВАТИ СЛАБКИХ»

15. З яких причин старійшини роблять пастирські візити?

¹⁵ Добрий пастир швидко приходить на допомогу пораненій чи хворій вівці. Так само старійшини мають бути готовими негайно допомагати тим у зборі, хто страждає чи ослаб духовно. Літні та хворі особи потребують не лише допомоги, пов’язаної з фізичними потребами. Особливо їм необхідна духовна підтримка та підбадьорення (1 Фес. 5:14). Юним братам і сестрам доводиться боротися з «бажаннями, властивими молоді» (2 Тим. 2:22). Щоб допомогти членам збору, старійшини час від часу відвідують їх з метою зрозуміти їхні обставини й підбадьорювати думками з Біблії. Коли все це робиться своєчасно, чимало питань вирішується, перш ніж вони переростають у серйозні проблеми.

16. Яку підтримку старійшини можуть надати члену збору, котрий потребує духовної допомоги?

¹⁶ А що, коли проблеми починають загрожувати духовному здоров’ю когось із членів збору? Учень Яків написав: «Чи хтось із вас хворіє? Нехай покличе старійшин збору і хай вони помоляться над ним, намастивши його олією в ім’я Єгови. Тоді молитва віри вилікує недужого, і Єгова підійме його. І, якщо він учинив гріхи, буде йому прощено» (Як. 5:14, 15). Навіть якщо духовно хворий християнин не «покличе старійшин», вони мають прийти йому на допомогу, як тільки довідаються про його ситуацію. Коли старійшини моляться з братами і за них, підтримують їх у час скрути, то доводять, що є добрими пастирями, які духовно відсвіжають та підбадьорюють доручених їм овець. (Прочитайте Ісаї 32:1, 2).

17. Які результати приносить те, що старійшини наслідують «великого пастиря»?

¹⁷ Християнські пастирі намагаються наслідувати «великого пастиря», Ісуса Христа, в усьому, що вони роблять в організації Єгови. Завдяки духовній підтримці відповідальних чоловіків отара залишається міцною і духовно процвітає. За все це ми віддаємо подяку і хвалу нашому незрівнянному Пастирю, Єгові.