Коли ситуація в країні стабілізувалась, брати і сестри стали повертатися до своїх домівок, а точніше до того, що від них залишилося. Були відновлені зібрання, які в час війни, зокрема в східній частині Сьєрра-Леоне, майже не проводились. Ось що написали спеціальні піонери: «Наше перше зібрання відвідало 16 осіб, на наступне прийшло 36, ще на наступне — 56, а на Спомин — аж 77. Це нас дуже підбадьорило!» У той час сформували 9 нових зборів, тож у країні стало 24 збори.

Оскільки праця проповідування набувала все більшого розмаху, філіал організував двомісячну кампанію проповідування у рідко опрацьовуваній території. Вісники розповсюдили майже 15 000 книжок і мали багато цікавих випадків. Дехто запитував, чи Свідки Єгови планують утворювати збори у їхній місцевості. І справді, з часом було організовано два нових збори. У певному віддаленому селі брати знайшли двох сестер-біженок, які через війну втратили контакт з організацією. Тож брати стали регулярно проводити у тому селі зібрання і розпочали кілька біблійних вивчень.

У 2009 році філіал дізнався, що в одному глухому лісовому селі Гвінеї збирається група людей, яка називає себе Свідками Єгови. Туди послали братів, і з’ясувалося, що наш літній брат, вийшовши на пенсію, повернувся у рідне село. Він вивчав Біблію з кількома чоловіками, але потім помер. Один з його зацікавлених, маючи міцну віру в Єгову, ділився біблійними знаннями з односельчанами. Він також почав проводити зібрання на основі публікацій, що залишив наш брат. Перш ніж брати знайшли цю групу, вона вже 20 років поклонялась Єгові. Філіал негайно скерував туди Свідків. І в 2012 році Спомин Христової смерті відвідало в цьому селі аж 172 особи!