Одного ранку, в неділю 1941 року, Зекіас вирішив піти на зібрання Свідків. Для цього йому треба було вісім кілометрів спускатися зі стрімкої гори. Оскільки він не знав, коли починається зібрання, то прийшов до Залу Царства на кілька годин раніше. Зекіас сів і став чекати братів. Відвідавши три такі зібрання, він звернувся до місцевої англіканської церкви з проханням викреслити його зі списку парафіян.

Нова кампанія

29 серпня 1945 року на службовому зібранні у Фрітауні обговорювали повідомлення про нову кампанію, що містилося в «Інформаторі» за грудень 1944 року (тепер «Наше служіння Царству»). Кожен збір повинен був організувати чотири публічні зібрання «у всіх містах, містечках і хуторах» та запросити на них якомога більше людей. Таке зібрання мало включати годинну промову брата (віком від 18 років), який зробив поступ на Школі теократичного служіння. Після проведення чотирьох зібрань брати планували організовувати групи для вивчення Біблії, щоб допомогти зацікавленим у кожній території.

Як брати і сестри відреагували на цей новий розпорядок? Ось що зазначалося у записах службового зібрання у зборі Фрітауна.

Ведучий. Що ви думаєте про цю нову кампанію?

Брат 1. Нам не слід сподіватися, що вона принесе такі ж успіхи, як в Америці. Тут зовсім інші люди.

Брат 2. Це правда.

Брат 3. Можна спробувати.

Брат 4. У нас будуть труднощі.

Брат 5. Так, але треба йти в ногу з організацією Єгови.

Брат 6. Хоча в нашій країні навряд чи все буде гладко.

Сестра 1. В «Інформаторі» дана чітка вказівка, тому мусимо слухатись.

Тож місцеві вісники розпочали нову кампанію. Усюди — від узбережжя Фрітауна до Бо, що на південному сході, і аж до Кабали, що на північному плато,— брати проводили зібрання в школах, на ринках та у приватних домах. Завдяки цій кампанії збір став звіщати добру новину ще з більшою ревністю і «слово Єгови росло і ширилось» (Дії 12:24).