КІЛЬКА років тому Сесар і його дружина Росіо насолоджувалися комфортним життям у Каліфорнії. Сесар працював повний робочий день, встановлюючи та обслуговуючи опалення, вентиляцію та кондиціювання, а Росіо працювала неповний робочий день у лікарському кабінеті. Вони мали власний дім, і в них не було дітей. А втім, щось змінило їхнє життя. Що саме?

У жовтні 2009 року філіал у США надіслав листа всім зборам країни, в якому заохочував досвідчених добровольців заповнити заяву на тимчасове служіння в Бетелі, щоб допомагати на розширенні філіалу в Уоллкіллі (штат Нью-Йорк). Заяву могли подавати навіть ті, кому було більше ніж 35 років. «З огляду на наш вік ми розуміли, що для нас це єдиний шанс послужити в Бетелі,— зізнаються Сесар і Росіо.— Ми аж ніяк не хотіли втратити цю нагоду». Вони відразу заповнили заяву.

Понад рік Сесар і Росіо не отримували запрошення в Бетель. Але вони зробили необхідні кроки для досягнення мети — спростили своє життя. Сесар розповідає: «Ми переробили наш гараж в однокімнатну квартиру, щоб свій будинок здавати в оренду. Потім ми переїхали з омріяного нами будинку площею у 200 квадратних метрів, який побудували лише кілька років тому, до квартири площею у 25 квадратних метрів. Такі зміни мали допомогти нам прийняти запрошення в Бетель». Що відбулося далі? «Через місяць після того, як ми переїхали в маленьку квартиру,— каже Росіо,— нас запросили служити тимчасовими добровольцями в Уоллкіллі. Було очевидно, що Єгова поблагословив нас за те, що ми спростили своє життя».

Чимало подружніх пар покинули свої гарні доми, хорошу роботу і навіть домашніх улюбленців, щоб повнішою мірою служити Єгові. Чи Бог благословляє такий дух саможертовності? Авжеж!

Ось приклад. Електрик Уей разом з дружиною Деброю, яким приблизно по 60, продали свій дім і більшість свого майна у Канзасі й переїхали в Уоллкілл як служителі Бетелю, котрі живуть за межами філіалуb. І хоча їм довелося зробити зміни в житті, вони вважають, що варто було піти на такі жертви. Про своє служіння в Бетелі Дебра говорить: «Іноді мені здається, що я серед тих, хто працює на будівельному майданчику в Раю, як це зображають наші публікації».

Мелвін і Шерон продали свій дім і майно у Південній Кароліні, аби допомагати у Ворвіку. Піти на такі жертви було нелегко, але вони щасливі, що беруть участь в історичному проекті. Це подружжя розповідає: «Як же радісно усвідомлювати, що ти допомагаєш у будівництві об’єкту, який принесе користь всесвітній організації».