Павло пояснив, на кого або на що вказують дійові особи цієї оповіді, яка має «символічне значення». Він написав: «Жінки означають дві угоди: однією з них — тою, яка укладена на горі Сінай і народжує дітей для рабства,— є Аґар. Ця Аґар... відповідає нинішньому Єрусалиму, оскільки він зі своїми дітьми перебуває в рабстві» (Галатів 4:24, 25). Аґар символізує буквальний Ізраїль, столицею якого був Єрусалим. Єврейський народ належав Єгові на підставі Закон-угоди, котру було укладено на горі Сінай. Перебуваючи в Закон-угоді, ізраїльтяни постійно усвідомлювали, що є рабами гріха і тому потребують викуплення (Єремії 31:31, 32; Римлян 7:14—24).

Натхнена оповідь про події I століття н. е. показує, що буквальний Ізраїль, якого символізує Аґар, зрештою не породив синів, котрі стали б співспадкоємцями з Ісусом просто через своє походження. Юдеї самовпевнено вважали, що мають право отримати такий спадок на підставі свого походження. Насправді ж Єгова відкинув їх. Звичайно, окремі представники тілесного Ізраїля все-таки стали співспадкоємцями Христа. Але вони отримали таку честь завдяки вірі в Ісуса, а не завдяки походженню.