Час для радощів на Балканах

Йшов 1922 рік. В Інсбруці (Австрія) проводилося зібрання Ревних Дослідників Біблії (так тоді називались Свідки Єгови). Серед присутніх був Франц Бранд, молодий чоловік з міста Апатина, розташованого в окрузі Воєводина (Сербія). Коли промовець згадав Боже ім’я, Єгова, присутні почали виражати своє невдоволення, через що він не зміг говорити далі, і в результаті зібрання було зірване. Але почуте справило велике враження на Франца, і він почав проповідувати добру новину про Царство. Це було скромним початком дивовижного духовного росту в одній з Балканських країн.

Духовний ріст на Балканах

Франц Бранд дуже захопився новими істинами, які почув на зібранні, і він відчував спонуку поширювати добру новину. Влаштувавшись на роботу перукарем у Мариборі — словенському місті, розташованому неподалік кордону з Австрією, він почав проповідувати своїм клієнтам. Зазвичай вони сиділи і, поки він їх голив, спокійно слухали. Його зусилля принесли результати — наприкінці 1920-х років у Мариборі утворилася невеличка група вісників Царства. Біблійні промови брати виголошували у ресторані, який пізніше отримав слушну назву — рибний ресторан «Нові свет» («Новий світ»).