Остерігаймось пасток Диявола

«Вони отямляться, вирвавшись із пастки Диявола» (2 ТИМ. 2:26).

ЯК БИ ВИ ВІДПОВІЛИ?

Яку самоперевірку варто зробити, якщо ми схильні постійно критикувати інших?

Чого ми вчимося з прикладів Пилата і Петра про те, як не піддатися страху і тиску оточення?

Як не потрапити в пастку надмірного почуття вини?

1, 2. Які пастки Сатани ми розглянемо в цій статті?

ДИЯВОЛ полює на служителів Єгови. Але на відміну від мисливця, який вбиває свою здобич, Сатана зазвичай намагається впіймати жертву живцем і робить з нею все, що заманеться. (Прочитайте 2 Тимофія 2:24—26).

² Щоб уполювати тварину, мисливець використовує різні пастки. Іноді він виманює свою жертву зі сховку і ловить її у сильце. Він також може застосувати капкан, який має пусковий механізм і захоплює тварину зненацька. Щоб зловити Божих служителів живцем, Диявол послуговується подібними пастками. Якщо ми не хочемо стати жертвою Сатани, нам слід пильнувати і зважати на ознаки, які допоможуть нам розпізнавати його пастки. З цієї статті ми дізнаємось, як уникати трьох пасток Диявола, в які попалися декотрі служителі Єгови. Ми поговоримо про: 1) неконтрольовану мову, 2) тиск оточення і страх, 3) надмірне почуття вини. У наступній статті ми розглянемо ще дві пастки.

ЯК НЕ ЗАПАЛИТИ ПОЛУМ’Я НЕКОНТРОЛЬОВАНОЇ МОВИ

3, 4. Що може трапитись, якщо не контролювати свого язика? Наведіть приклад.

³ Щоб вигнати тварин з укриття, мисливці іноді запалюють рослинність, а тоді ловлять тварин, які намагаються втекти. У християнському зборі брати і сестри перебувають немовби у сховку. Образно кажучи, Диявол хотів би запалити вогонь у зборі, щоб розігнати його членів. Якби йому це вдалося, вісники опинилися б у його лапах. І ми, навіть не усвідомлюючи цього, можемо сприяти Сатані і самі потрапити в його пастку. Як саме?

⁴ Учень Яків прирівняв язик до вогню. (Прочитайте Якова 3:6—8). Якщо ми не контролюємо свого язика, то можемо запалити у зборі символічну пожежу. Розгляньмо уявну ситуацію: під час зібрання оголошують, що певна сестра призначена сталим піонером. Після зібрання двоє сестер обговорюють це оголошення. Одна щиро тішиться за нову піонерку і сподівається, що все в неї вийде. Інша ж приписує тій сестрі погані мотиви і каже, що вона тільки шукає собі слави. З котрою із цих двох сестер ти хотів би товаришувати? Неважко зрозуміти, яка з них своїм язиком розпалює у зборі пожежу.

5. Яку самоперевірку варто зробити, щоб загасити полум’я неконтрольованої мови?

⁵ Як не запалити полум’я неконтрольованої мови? Ісус сказав: «Чим переповнене серце, те говорять уста» (Матв. 12:34). Отже, перш за все необхідно дослідити своє серце. Чи ми намагаємось придушувати негативні почуття, які підштовхують нас погано висловлюватися про інших? Приміром, ми чуємо, що брат прагне отримати обов’язки в зборі. Чи ми віримо, що в цього брата чисті спонуки, чи вважаємо, що він має корисливі цілі? Якщо в нас є схильність до цинізму, варто пригадати, що Диявол теж піддав сумніву спонуки вірного Божого служителя, Йова (Йова 1:9—11). Замість того щоб підозрювати брата, слід подумати, чому ми критично до нього ставимось. Чи в нас дійсно є для цього підстави? Чи наше серце часом не отруює неприязнь, поширена у світі в ці останні дні? (2 Тим. 3:1—4).

6, 7. а) Чому в нас може виникнути критичний дух? б) Що нам слід робити, коли хтось образив нас?

⁶ Розгляньмо ще кілька причин того, чому в нас може виникнути критичний дух. Однією з них є бажання вразити людей своїми досягненнями. Можливо, ми осуджуємо інших, бо хочемо виглядати кращими за них або намагаємось виправдати свою бездіяльність. Незалежно від того, що керує нами — гордість, заздрість чи занижене почуття власної гідності,— критична мова має згубні наслідки.

⁷ Іноді нам здається, що в нас є всі підстави критикувати когось. Скажімо, людина колись образила нас своїми словами. Якщо так, було б немудро відплачувати тією ж монетою. Так ми лише підливали б масла у вогонь і чинили б волю Диявола, а не Бога (2 Тим. 2:26). Натомість нам варто наслідувати Ісуса. Коли його злословили, «він не злословив у відповідь». Ісус «віддавав себе в руки того, хто судить праведно» (1 Пет. 2:21—23). Він був переконаний, що свого часу Єгова відновить справедливість так, як вважатиме за потрібне. Нам треба розвивати таке ж довір’я до Бога. Якщо своєю мовою ми намагаємось підбадьорювати інших, то будемо зміцнювати «узи миру» в зборі. (Прочитайте Ефесян 4:1—3).

ТИСК ОТОЧЕННЯ І СТРАХ — НЕМОВ СИЛЬЦЕ

8, 9. Через що Пилат засудив Ісуса?

⁸ Тварина, яка потрапляє у пастку, безсила щось зробити. Подібно й людина, котра піддається страху і тиску оточення, певною мірою втрачає контроль над своїм життям. (Прочитайте Приповістей 29:25). Проаналізуймо приклади двох дуже різних чоловіків, які потрапили в пастку страху і тиску оточення. Ми знайдемо для себе цінні уроки.

⁹ Римський намісник Понтій Пилат знав, що Ісус був невинною людиною, і, очевидно, не хотів завдавати йому шкоди. Він навіть сказав, що Ісус не скоїв «нічого, за що заслуговував би смерті». Все ж Пилат наказав його стратити. Чому? Тому що піддався тискові натовпу (Луки 23:15, 21—25). «Якщо відпустиш його, ти не друг кесарю»,— вигукували розлючені люди, намагаючись досягти свого (Ів. 19:12). Пилат, імовірно, боявся, що, підтримавши Христа, втратить своє становище або й життя. Так він став маріонеткою в руках Сатани.

10. Чому Петро зрікся Христа?

¹⁰ Апостол Петро був одним з найближчих Ісусових друзів. Він прилюдно проголошував, що Ісус є Месією (Матв. 16:16). Петро залишився відданим, у той час як інші учні, не зрозумівши слів Ісуса, покинули свого Вчителя (Ів. 6:66—69). Коли вороги прийшли заарештувати Ісуса, Петро з мечем виступив на його захист (Ів. 18:10, 11). Однак пізніше Петро злякався і сказав, що навіть не знає Ісуса. Апостол опинився в пастці страху і втратив відвагу, але ненадовго (Матв. 26:74, 75).

11. Якого тиску ми можемо зазнавати?

¹¹ Християни повинні чинити опір, коли хтось спонукує їх робити те, що не подобається Богові. Роботодавець чи інші люди можуть змушувати нас повестися нечесно чи аморально. Однолітки нерідко заохочують юних християн списувати на екзаменах, переглядати порнографію, закурити, спробувати наркотики, пити алкоголь або вести статеве життя. Що ж допоможе нам не потрапити в пастку страху й тиску оточення і уникати вчинків, які ненавидить Єгова?

12. Чого ми вчимося з прикладів Пилата і Петра?

¹² Чого ми вчимося з прикладів Пилата і Петра? Пилат мало знав про Ісуса. Однак йому було відомо, що він незвичайна людина і за ним немає жодної вини. А втім, Пилату бракувало смирення і любові до правдивого Бога, тому він став легкою здобиччю Диявола. Петро ж мав точне знання і любив Єгову. Щоправда, іноді він був нескромним, відчував страх і піддавався тиску інших. Перед Ісусовим арештом він вихвалявся: «Навіть якщо всі спіткнуться, я не спіткнусь» (Марка 14:29). Петро був би ліпше підготовлений до випробувань, якби довіряв Богові, подібно до псалмоспівця, котрий промовив: «Зо мною Господь — не боюся нікого, що зробить людина мені?» (Пс. 118:6). В останню ніч свого земного життя Ісус взяв Петра і ще двох апостолів, і вони разом пішли у Гефсиманський сад. Ісус попросив апостолів пильнувати, але вони заснули. Ісус розбудив їх і сказав: «Пильнуйте і моліться, щоб не впасти в спокусу» (Марка 14:38). Та Петро знову заснув, тому пізніше попав у пастку страху перед людиною і тиску оточення.

13. Що допоможе нам чинити опір тиску оточення?

¹³ Як показують приклади Пилата і Петра, щоб не піддатися тиску, нам необхідно мати точні знання, смирення, скромність і любов до Бога, а також розвивати страх перед Єговою. Якщо наша віра ґрунтується на точному знанні, ми будемо впевнено і мужньо розповідати іншим про свої переконання. Усе це допоможе нам долати страх і чинити опір тиску оточення. Звісно, нам ніколи не слід переоцінювати свої сили. Ми повинні скромно визнавати, що без Божої підтримки нам буде важко протистояти тиску з боку інших. Молімося до Єгови про святий дух. Любов до нього має спонукувати нас освячувати його ім’я і дотримуватися Божих норм. Крім того, нам треба заздалегідь готуватися до випробувань. Скажімо, батькам варто молитися разом з дітьми і наперед обговорювати з ними, як діяти, коли однолітки схилятимуть їх до поганих учинків (2 Кор. 13:7)a.

НАДМІРНЕ ПОЧУТТЯ ВИНИ — ПАСТКА, ЯКА РОЗЧАВЛЮЄ

14. Які думки хоче нав’язати нам Сатана?

¹⁴ Іноді мисливці підвішують важкий камінь або колоду над стежкою, якою ходять тварини. Необачна тварина зачіпає прихований дріт, що дозволяє каменю чи колоді впасти на жертву і розчавити її. Надмірне почуття вини — наче великий тягар, який нас розчавлює. Пригадуючи колишні помилки, ми можемо почуватися «перемученими тяжко». (Прочитайте Псалом 38:4—6, 9). Сатана хоче, аби ми думали, що не заслуговуємо милосердя Єгови і не в змозі жити відповідно до Божих вимог.

15, 16. Як не потрапити в пастку надмірного почуття вини?

¹⁵ Як не потрапити в пастку, яка розчавлює? Якщо ти вчинив серйозний гріх, роби необхідні кроки, щоб відновити стосунки з Єговою. Поговори зі старійшинами і попроси їхньої допомоги (Як. 5:14—16). З усіх сил намагайся виправити свою помилку (2 Кор. 7:11). Отримавши картання, не знеохочуйся, адже виховні заходи є виявом любові Єгови (Євр. 12:6). Рішуче постанови уникати того, що може знову призвести до гріха. Якщо ти розкаявся і навернувся, то будь впевнений, що викупна жертва Ісуса Христа спроможна покрити твої провини (1 Ів. 4:9, 14).

¹⁶ Дехто продовжує відчувати сильну вину навіть після того, як його гріхи було прощено. Якщо ти маєш такі почуття, пам’ятай: Єгова простив Петрові та іншим апостолам те, що вони покинули Його улюбленого Сина у найважчий момент. Також Єгова пробачив чоловіка, який був виключений з коринфського збору за грубу неморальність і згодом розкаявся (1 Кор. 5:1—5; 2 Кор. 2:6—8). Боже Слово розповідає про великих грішників, які покаялись і отримали Боже прощення (2 Хр. 33:2, 10—13; 1 Кор. 6:9—11).

17. Що робить для нас викуп?

¹⁷ Єгова пробачить і забуде твої колишні гріхи, якщо ти справді покаєшся і покладатимешся на його милосердя. Чи тобі здається, що Ісусова викупна жертва не покриє твоїх гріхів? Якщо так, то ти можеш легко потрапити в пастку Сатани. Хоч би в чому Диявол намагався тебе переконати, ніколи не забувай, що викуп покриває гріхи всіх грішників, які розкаюються (Прип. 24:16). Віра у викуп допоможе тобі скинути з себе тягар надмірного почуття вини і додасть сил, щоб служити Богові всім серцем, всім розумом і всією душею (Матв. 22:37).

ЗАДУМИ САТАНИ НАМ ВІДОМІ

18. Що допоможе нам уникати пасток Сатани?

¹⁸ Сатана прагне впіймати нас, і йому байдуже, в яку саме пастку ми потрапимо. Оскільки задуми Диявола нам відомі, ми можемо не допустити, аби він нас перехитрив (2 Кор. 2:10, 11). Просімо в Бога мудрості, щоб зносити випробування і оминати сатанинські пастки. Яків писав: «Якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай безупинно просить у Бога, котрий усім дає щедро та без дорікання, і тоді отримає її» (Як. 1:5). Для того щоб отримати Божу мудрість, нам слід регулярно вивчати Боже Слово і застосовувати його поради. Публікації вірного і розсудливого раба допоможуть нам розпізнавати пастки Диявола та уникати їх.

19, 20. Чому нам треба ненавидіти зло?

¹⁹ Завдяки молитві і дослідженню Біблії ми розвиваємо любов до добра. Однак нам також необхідно вчитися ненавидіти зло (Пс. 97:10). Якщо ми роздумуватимемо про наслідки егоїстичних прагнень, то не піддамося їм (Як. 1:14, 15). Ненавидьмо зло і щиро любімо добро, тоді нас не буде приваблювати наживка, яку Сатана розкладає у своїх пастках. Вона не становитиме для нас жодного інтересу.

²⁰ Наскільки ж ми вдячні Богу за те, що він допомагає нам не піддаватись хитрощам Сатани! Єгова «визволяє [нас] від Злого», використовуючи свій дух, своє Слово і організацію (Матв. 6:13). У наступній статті ми обговоримо, як уникати ще двох пасток, які використовує Диявол, щоб ловити Божих служителів живцем.

Будьте непохитні й уникайте пасток Сатани!

«Щоб ви могли вистояти попри хитрощі Диявола» (ЕФ. 6:11).

ЯК БИ ТИ ВІДПОВІВ?

Як служителю Єгови не потрапити в пастку матеріалізму?

Що допоможе уникати пастки перелюбу?

Які благословення ми пожнемо, якщо не піддамося матеріалізму і статевій неморальності?

1, 2. а) Чому Сатана ненавидить помазанців та «інших овець»? б) Про які пастки Сатани піде мова в цій статті?

САТАНА ДИЯВОЛ безжалісний до людей; особливо він ненавидить тих, хто служить Єгові. У наші дні Сатана воює з останком помазанців (Об’яв. 12:17). Ці вірні християни очолюють працю проповідування про Царство і викривають Сатану, правителя цього світу. Також Диявол не любить «інших овець», котрі підтримують помазанців і мають можливість жити вічно, яку Сатана втратив (Ів. 10:16). Тож не дивно, що він лютує! Незалежно від того, помазанці ми чи інші вівці, Сатана є нашим спільним ворогом. Він хоче, аби ми стали його жертвою (1 Пет. 5:8).

² Щоб досягти своєї мети, Сатана розставляє різні пастки. Він «засліпив розуми» невіруючих людей, тому вони не слухають доброї новини і не розпізнаю́ть його пасток. Однак Дияволу вдалося впіймати і декого з тих, хто прийняв Божу звістку (2 Кор. 4:3, 4). У попередній статті ми побачили, як уникати трьох пасток: неконтрольованої мови, тиску оточення і страху та надмірного почуття вини. Тепер розгляньмо, як не потрапити у дві інші пастки Сатани — матеріалізм і перелюб.

МАТЕРІАЛІЗМ — ПАСТКА, ЩО ДУШИТЬ

3, 4. Як тривоги цієї системи змушують людей зосереджуватись на матеріальному?

³ В одному зі своїх прикладів Ісус згадав про насіння, яке впало між терни. Він пояснив, що деякі люди чують слово, «однак тривоги цієї системи та багатство, яке може ввести в оману, заглушують слово, і вони не приносять жодного плоду» (Матв. 13:22). Справді, надмірна зосередженість на матеріальному — це підступна пастка Сатани.

⁴ Два фактори можуть «заглушити слово». Одним з них є «тривоги цієї системи». У ці «скрутні часи, коли жити... дуже важко» ми маємо багато підстав для тривоги (2 Тим. 3:1). Оскільки зростає рівень безробіття і життя стає чимраз дорожчим, тобі, можливо, важко зводити кінці з кінцями. Мабуть, ти переживаєш і про майбутнє та думаєш: «Чи я зможу прожити на пенсію?» Через такі тривоги чимало людей женуться за багатством, бо вважають гроші запорукою стабільності.

5. Яким чином багатство «може ввести в оману»?

⁵ Інший фактор, про який згадав Ісус,— це те, що «багатство... може ввести в оману». Цей фактор разом із тривогами може заглушити слово. Біблія визнає, що гроші дають захист (Еккл. 7:12). Але немудро ставити собі мету розбагатіти. Деякі люди помічають, що чим більше грошей вони здобувають, тим більше погрузають у гонитві за багатством. Дехто навіть став рабом своїх матеріальних статків (Матв. 6:24).

6, 7. а) Через яку ситуацію на світській роботі ти міг би втягнутися в гонитву за багатством? б) Що слід взяти до уваги, коли тобі пропонують працювати надурочно?

⁶ Бажання накопичувати статки іноді з’являється дуже непомітно. Наприклад, уяви собі таку ситуацію. Начальник підходить до тебе і каже: «Маю добру новину! Наша компанія виграла тендер, і протягом наступних місяців у нас буде багато роботи. Доведеться працювати надурочно, але твоя зарплата значно збільшиться». Як ти відреагуєш? Звичайно, ти зобов’язаний забезпечувати сім’ю матеріально, проте це не єдиний твій обов’язок (1 Тим. 5:8). Тобі необхідно взяти до уваги і такі питання: скільки годин треба буде працювати понаднормово? Чи світська робота не заважатиме духовній діяльності, як-от відвідуванню зібрань і проведенню сімейного поклоніння?

⁷ Подумай, що для тебе важливіше: багато грошей чи добрі стосунки з Єговою? Чи бажання більше заробити спонукає тебе відсунути справи Царства на задній план? Подумай, які будуть наслідки, якщо ти зосередишся на матеріальному і занедбаєш свою духовність та духовні потреби сім’ї. Якщо з тобою відбувається щось подібне, то що ти міг би зробити, аби уникнути пастки матеріалізму? (Прочитайте 1 Тимофія 6:9, 10).

8. Які біблійні приклади спонукують нас аналізувати свій стиль життя?

⁸ Щоб не піддатися гонитві за матеріальними статками, варто час від часу аналізувати свій стиль життя. Ти, мабуть, не хочеш бути подібним до Ісава, який своїми діями показав, що нехтує духовним (Бут. 25:34; Євр. 12:16). Також не слід уподібнюватися до багатого чоловіка, якому Ісус запропонував продати майно, роздати бідним і стати його учнем. Чоловік не зробив цього, а «пішов звідти зажурений, бо мав великий маєток» (Матв. 19:21, 22). Опинившись у пастці багатства, він втратив чудову можливість — стати послідовником найвеличнішої людини на землі. Ти маєш велику честь бути учнем Ісуса Христа, але пильнуй, щоб не втратити її.

9, 10. Який погляд на матеріальне Біблія заохочує нас мати?

⁹ Як позбутися надмірної тривоги про матеріальне? Потрібно прислуха́тися до Ісусової поради: «Ніколи не тривожтеся і не кажіть: “Що нам їсти?” або “Що пити?” або “У що одягатися?” Бо за всім цим постійно женуться інші народи. Але ваш небесний Батько знає, що ви всього цього потребуєте» (Матв. 6:31, 32; Луки 21:34, 35).

¹⁰ Оскільки багатство здатне ввести в оману, дуже важливо переймати погляд, який мав біблійний письменник Агур. Він просив Бога: «Не дай мені ні багатства, ні злиднів, а пошли те, що мені потрібне і необхідне» (Прип. 30:8, «Новий переклад» Турконяка). Очевидно, Агур розумів, який захист дають гроші і яким підступним є багатство. Не забувай, що тривоги цієї системи і оманливе багатство нерідко призводять до духовного краху. Надмірне занепокоєння матеріальним може поглинати час, сили і послаблювати твоє бажання ставити інтереси Царства на перше місце. Тому докладай всіх зусиль, щоб ніколи не стати жертвою цієї сатанинської пастки! (Прочитайте Євреїв 13:5).

ПЕРЕЛЮБ — ХИТРО ЗАМАСКОВАНА ПАСТКА

11, 12. Як християни можуть потрапити в пастку перелюбу з колегою по роботі?

¹¹ Коли мисливці хочуть зловити велику тварину, вони викопують яму на стежці, якою часто ходить тварина, і замасковують цю яму, покривши тонким шаром гілок і землі. Одна з найефективніших пасток Сатани нагадує яму. Йдеться про такий гріх, як неморальність (Прип. 22:14; 23:27). Декотрі християни потрапили в цю пастку, тому що допускали ситуації, в яких дуже легко піддатися спокусі. Одружені християни іноді вчиняють перелюб, розвинувши романтичні стосунки з особою, яка не є їхнім подружнім партнером.

¹² Недоречні романтичні почуття можуть виникнути до колеги по роботі. Як показало одне дослідження, більш ніж половина жінок і приблизно три чверті чоловіків, які зрадили свого подружнього партнера, зробили це зі своїм співробітником. Чи на роботі тобі доводиться спілкуватися з представниками протилежної статі? Якщо так, то наскільки близько ти спілкуєшся з ними? Чи ваші стосунки носять суто професійний характер, чи ти дозволяєш щось більше? Скажімо, сестра постійно спілкується зі своїм колегою. Вона вважає його близьким другом і розповідає про свої сімейні проблеми. Або ж брат, який заприязнився зі співпрацівницею, думає: «Вона рахується з моєю думкою і уважно мене слухає. Вона по-справжньому цінує мене. Якби ж то дружина ставилась до мене так само!» Чи ти розумієш, що за подібних обставин християни можуть легко потрапити в пастку перелюбу?

13. Як недоречні романтичні стосунки можуть виникнути в зборі?

¹³ Неналежні романтичні стосунки можуть виникнути і в зборі. Ось що сталося з одним подружжям. Деніел і Сараa служили сталими піонерами. Деніел не вмів казати «ні», коли хтось звертався до нього по допомогу. Він охоче брав на себе всі теократичні обов’язки, які йому пропонували. Цей брат проводив біблійні вивчення з п’ятьма молодими чоловіками, троє з яких охрестилось. Новоохрещені брати дуже потребували підбадьорення. Сара надавала їм підтримку, бо Деніел був зайнятий різними теократичними справами. Це відбувалося дедалі частіше; колишні зацікавлені Деніела нерідко шукали емоційної підтримки саме в його дружини. Водночас Сара отримувала від тих чоловіків увагу, якої їй бракувало. Ця ситуація стала небезпечною пасткою. «Протягом місяців моя дружина всі сили витрачала на те, щоб допомагати іншим, і виснажилась емоційно та духовно,— каже Деніел.— Крім того, я занедбав її потреби. Все це призвело до біди. Моя дружина вчинила перелюб з чоловіком, з яким я колись вивчав. Я був поглинутий своїми обов’язками і не помітив, як дружина духовно ослабла». Як можна було б уникнути такого лиха?

14, 15. Що допоможе одруженим християнам уникати пастки перелюбу?

¹⁴ Аби не потрапити в пастку перелюбу, роздумуй, що означає бути відданим своєму шлюбному партнерові. Ісус сказав: «Що Бог з’єднав одним ярмом, нехай жодна людина не розділяє» (Матв. 19:6). Ніколи не думай, що твої теократичні обов’язки важливіші, ніж стосунки в подружжі. Також пам’ятай: якщо ти часто проводиш час без шлюбного партнера, не маючи на це вагомих причин, може ослабнути твій шлюб і виникнути спокуса вчинити серйозний гріх.

¹⁵ Звичайно, якщо ти служиш старійшиною, то маєш дбати про отару. Апостол Петро написав: «Пасіть доручену вам Божу отару не з примусу, а добровільно, не через любов до нечесної наживи, а виявляючи завзяття» (1 Пет. 5:2). Тобі не слід нехтувати членами збору. А втім, не можна виконувати обов’язки пастиря, забуваючи про обов’язки голови сім’ї. Було б немудро — і навіть небезпечно — увесь свій час присвячувати тому, щоб годувати одновірців, а дружину залишати духовно голодною. Згаданий вище Деніел говорить: «Якщо твоє життя обертається лише навколо теократичних обов’язків, то твоя сім’я може страждати».

16, 17. а) Як на робочому місці одружений християнин може показати, що більше ні з ким не хоче зав’язувати романтичні стосунки? б) Які статті з наших журналів допомагають християнам уникати перелюбу?

¹⁶ У журналах «Вартова башта» і «Пробудись!» друкується багато порад, які допомагають одруженим християнам уникати пастки перелюбу. Приміром, у «Вартовій башті» за 15 вересня 2006 року містилась така порада: «На роботі чи деінде остерігайтесь ситуацій, які сприяють надмірній прив’язаності до когось. Наприклад, небезпечно працювати надурочно поряд з особою протилежної статі. Адже це може розбудити неналежні почуття. Як одружений чоловік чи жінка, ви мусите показувати своєю мовою і поведінкою, що більше ні з ким не хочете зав’язувати надто близькі стосунки. Християнам, які стараються бути відданими Богові, не личить привертати до себе надмірну увагу фліртом, нескромним одягом чи поведінкою... Якщо на робочому місці мати фотографії свого подружнього партнера й дітей, це нагадуватиме і вам, і іншим, що ви вірні лише своїй сім’ї. Ніколи не давайте приводу комусь подумати, ніби до вас можна залицятись. Рішуче відкидайте усякі спроби звабити вас».

¹⁷ Стаття «Що таке справжня подружня вірність?» з «Пробудись!» за квітень 2009 року застерігала, наскільки небезпечно фантазувати про секс з особою, яка не є твоїм шлюбним партнером. У статті зазначалось, що ці фантазії можуть призвести до перелюбу (Як. 1:14, 15). Тож усім подружнім парам варто деколи переглядати такі поради. Шлюб — це священний союз, який започаткував сам Єгова. Розмовляйте з подружнім партнером про свої стосунки. Так ви покажете, що шануєте святе (Бут. 2:21—24).

18, 19. а) До чого призводить перелюб? б) Які плоди приносить подружня вірність?

¹⁸ Якщо ти відчуваєш спокусу розвинути неналежні романтичні стосунки, то роздумуй про згубні наслідки блуду чи перелюбу (Прип. 7:22, 23; Гал. 6:7). Людина, яка вчиняє неморальність, завдає болю Єгові, своєму подружньому партнерові і шкодить сама собі. (Прочитайте Малахії 2:13, 14). До того ж роздумуй про благословення, які мають ті, хто зберігає непорочність. Вони не лише сподіваються жити вічно, а й уже тепер насолоджуються чудовим життям і мають чисте сумління. (Прочитайте Приповістей 3:1, 2).

¹⁹ Псалмоспівець написав: «Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого [Божого],— і не мають вони спотикання» (Пс. 119:165). Тому любіть правду, «пильнуйте й поводьтеся не як немудрі, а як мудрі» в ці злі дні (Еф. 5:15, 16). На життєвому шляху правдивих поклонників Сатана розставляє чимало пасток. Але ми добре споряджені, щоб захистити себе. Єгова дає нам все необхідне, аби ми «могли вистояти» і «погасити всі вогненні стріли Злого» (Еф. 6:11, 16).