Ісуса розтягують на стовпі (Марка 15:25). Воїни забивають в його руки і ноги цвяхи, які пробивають м’язи і зв’язки, завдаючи неймовірного болю. Коли стовп піднімають, біль стає ще нестерпнішим, бо під вагою тіла рани від цвяхів розриваються. Але Ісус не злословить воїнів. Він молиться: «Батьку, прости їх, бо не знають, що роблять» (Луки 23:34).

Четверо римських воїнів також насміхаються з Ісуса. Мабуть, вони щойно пили кисле вино і тепер, глузуючи, подають його Ісусу, який аж ніяк не може дотягнутися до нього. Натякаючи на табличку над головою Ісуса, римляни кажуть: «Якщо ти Цар юдейський, врятуй себе» (Луки 23:36, 37).

Ці четверо воїнів беруть вбрання Ісуса і ділять його на чотири частини. Вони кидають жеребок, щоб вирішити, хто що візьме. Однак спідній одяг Ісуса дуже високої якості — «без шва, витканий згори донизу». Тому воїни кажуть один одному: «Не роздираймо його. Ліпше киньмо жеребок, і побачимо, кому він припаде». Так вони виконують біблійне пророцтво: «Вони поділили між собою моє вбрання й кинули жеребок, щоб вирішити, кому припаде мій одяг» (Івана 19:23, 24; Псалом 22:18).