Воїни змушують його витягнутися на стовпі, піднявши руки над головою. Потім вони забивають йому в руки і ноги великі цвяхи. Ісус корчиться від болю, коли цвяхи пробивають м’язи і зв’язки. Стовп піднімають, і біль стає нестерпним, бо під вагою тіла рани від цвяхів розриваються. Проте Ісус не погрожує римським воїнам, а молиться за них: «Батьку, прости їм, бо не знають, що́ роблять».

Воїни також піддаються загальному духу глузувань і починають знущатися з Ісуса. З насмішкою вони подають йому кисле вино, очевидно, підносячи його прямо до Ісусових пересохлих губ, і кажуть: «Якщо ти цар юдейський, врятуй себе».

Воїни ділять вбрання Ісуса на чотири частини. Вони кидають жеребок, щоб побачити, кому що дістанеться. Однак спідній одяг Ісуса не має швів — він дуже високої якості. Тому воїни кажуть один одному: «Не роздираймо його. Ліпше киньмо жеребок і побачимо, кому він припаде». Так вони, навіть не усвідомлюючи цього, виконують біблійне пророцтво: «Вони поділили між собою моє вбрання й кинули жеребок, кому припаде мій одяг».