Розглянтьте часи стародавнього Соломона. Про його розумне правління, Біблія каже: «Безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фігою... всі дні Соломона» (1 Царів 5:5 [4:25, НС]).

Таємниця безпеки, якою люди насолоджувались під правлінням Соломона, була залежна від застосування праведних законів Єгови. Перш ніж ізраїльтяни ввійшли в Обіцяний край, то Бог сказав: «Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а заповідей Моїх будете додержувати,.. земля дасть свій урожай... І [ви] будете сидіти безпечно в вашому Краї. І дам мир у Краю, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли» (3 Мойсеєва 26:3-6).

На жаль, після Соломонової смерті ізраїльтяни не слухались Єгови; вони звернулись до ідолопоклонства й брудного поклоніння статі. Результатом цього, вони загубили їхню безпеку, і єгипетський фараон Шішак вторгнувся в їхній край (1 Царів 14:21-26). «Ви залишили Мене, а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку»,— пояснив Єгова зборові правителів у Єрусалимі (2 Хронік 12:5).

Хтось більший ніж Соломон

Ісус Христос підтвердив історичну правду про Соломона і «всю славу» його (Матвія 6:29). Але про Себе Самого, Ісус сказав: «Тут ото Більший, аніж Соломон» (Матвія 12:42). Що Він мав на думці? Під Соломоновим правлінням люди насолоджувалися обмеженою безпекою. Той тілесний цар не міг звільнити своїх підданих від хвороб, гріха, і смерті. Проте, Ісус навчав людей, як вони можуть здобути досконале життя в вічній безпеці (Івана 10:10; 13:34, 35; 17:3).

Ісусова смерть і воскресіння заложили основу на таку цілковиту безпеку (Івана 3:16; 1 Коринтян 15:20). З Божої правиці на небі, Він незабаром здійснить усесвітню безпеку всім тим, які покоряться Його правлінню. Цар Давид у давнину був натхнений написати про це в поетичному 72 Псалмі. Ці слова частково сповнились протягом царювання Давидового сина, і з цього напис «Соломонів». Але цей псалом повністю сповниться під правлінням Більшого Соломона, Ісуса Христа в Його Царстві.

Так як каже в Псалмі 72:7, 8, під Христовим правлінням люди будуть насолоджуватись глобальною й вічною безпекою. «Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий — аж поки світитиме місяць. І він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі». (Порівняйте Захарія 9:9, 10).

Піддані Христового правління матимуть усього досхочу, бо в Псалмі 72:16 запевняє: «На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить». Звичайно, під Його правлінням не буде дискримінації, пригноблення, і насильства. «Бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги! Від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!» (Псалом 72:12, 14).

Так як за днів Царя Соломона, застосування всесвітніх законів Єгови буде основою на всесвітню безпеку. Це буде відповідь на пророчу просьбу Давида: «Боже, твій розсуд дай цареві... Нехай розсудить бідних з народу, спасе дітей убогих, гнобителя ж розтопче» (Псалом 72:1, 4, переклад Хоменка).

[Рамка на сторінці 6]

«Під правлінням Соломона, матеріальна культура ізраїльтян зазнала більший успіх протягом трьох десятиліть ніж протягом попередніх двох століть. У культурному шарі покриву Соломонової ери ми знаходимо залишки грандіозних будівель, великих міст з масивними мурами, розріст житлових районів з добре збудованими домами заможних, раптове підвищення гончарської техніки і процесу виробництва. Також знаходимо залишки примітивних виробів з далеких країн, ознаки сильної міжнародної комерції й торгівлі» (Дім Давида, автор Джеррі М. Ландей [англ.]).

Доказ Соломонової слави

ЗГІДНО з біблійною хронологією, Соломон царював в Ізраїлі від 1037 р. до н. е. до 998 р. до н. е. Цікаво, у книжці Археологія ізраїльського краю (англ.), написана Йогананом Агаронієм, говорить про велику зміну ізраїльської цивілізації «близько 1000 р. до н. е.».

Один приклад цієї зміни якого Агароній наводить є тверді мури збудовані довкола міста з великого каменю «розрізані на довгасті, прямокутні брили, дуже точно приміряні». У протилежності цьому, міські мури сусідніх країн, «вироблялись з цегли й дерева».

Крім того, міста збудовані з Соломонових днів дуже старанно планувались. Доми будувались у чітких рядах на добре планованих вулицях. Агароній аналізує руїни «чотирьох міст у Іудеї збудованих за тим самим основним планом... Беер-Шева, Тель Бейт Мірсім, Бет-Шемеш і Міцпа». Яка ж протилежність іншому великому центрові цивілізації — ранньому Месопотамському місту Ур! Про це місто, сер Ленард Вуллей написав: «Навіть не старались планувати місто... Багато з небрукованих вулиць не мають наскрізного проходу... перетинаючі одна одну плутаниною в якій легко заблудити».

Агароній також говорить про поліпшення домашнього посуду в часі Соломонового царювання. «Зміна матеріальної культури... стає помітною, не тільки стосовно предметів розкошів, але зокрема керамічних виробів... Якісність ганчарського виробництва, а головно його обпалювання, дуже поліпшилось... Несподівано появилась велика сукупність різних посуд».

Найславетнішою рисою Соломонового царювання був чудесний храм, палац, і урядові будинки в Єрусалимі. Великою кількістю золота прикрасили всі ці будівлі (1 Царів 7:47-51; 10:14-22). П’ять років після того як Соломон упокоївся, єгипетський фараон Шушак забрав усі скарби царевого дому (1 Царів 14:25, 26).

В Єгипті, як також у Палестині, відкрили археологічні написи, які підтверджують завоювання Ізраїлю Шушаком. Багато істориків признають, що награбованим майном з Єрусалима Шушак пожвавив застій Єгипетської економії й розбудував Єгипетський храм на якому записав своє завоювання, як можна бачити на цій сторінці. Шушак помер, і з іншого напису довідуємось, що його син подарував близько 200 тонн золота та срібла на будування єгипетських храмів. Напис не говорить звідкіля взялось це майно, але археолог Алан Міллард, у своїй книжці Скарби з біблійних часів (англ.), подає думку, що «багато цього майна було золото, якого Шушак забрав із Соломонового храму й палацу в Єрусалимі».

Не дивно, що навіть атеїстичні джерела визнають дійсність Соломонового славетного царювання! Велика радянська енциклопедія, під заголовком «Соломон», каже, що він був «цар Ізраїльсько-Іудейського царства», і додає, що він царював у «найвищому ступені розвитку того царства».