Хто живе у світі духів?

СВІТ став «супермаркетом» релігійних переконань і віровчень. Тільки в самій Африці є тисячі релігійних спільнот, кожна з котрих має свою думку про те, що діється у світі духів. Але щоб одержати чітку й правдиву картину, нам треба звернутися до Біблії. Вона розповідає про духів,— і добрих і злих,— що живуть у духовній сфері. Вона також вказує, до кого ми можемо з успіхом звертатися по допомогу та захист.

Єгова — всемогутній Бог

Традиційна релігія Африки вчить, що над усіма пращурами й божествами владарює всемогутній Бог. У книжці «Африканська міфологія» (англ.) говориться: «Немає сумніву в тому, що переважна більшість африканців, якщо не всі, вірять у Найвищу Істоту, творця всього». А книжка «Африканська релігія в африканській гуманітарній освіті» (англ.) зазначила: «Оскільки Бог є абсолютним володарем усесвіту, то всі інші істоти й уся сила існують через Нього. У Ньому зосереджена абсолютна влада й сила».

Біблія погоджується, що існує Той, кому належить верховна влада у світі духів. За її описом, це «Бог богів і Пан панів, Бог великий, сильний та страшний, що не подивиться на обличчя, і підкупу не візьме» (Повторення Закону 10:17).

В Африці існують сотні імен і титулів, даних тому, кого там уважають найвищим. А втім, що про божественне ім’я каже Боже Слово? Псалмоспівець написав: «Співайте Богові, піснею прославляйте ім’я Його; вихваляйте Того, Хто сидить на хмарах — Його ім’я Єгова — і радійте перед Ним» (Псалом 68:4, Дерк.). Це святе ім’я в оригіналі Біблії з’являється понад 7000 разів, хоча деякі перекладачі Біблії замінили його такими титулами, як «Бог» чи «Господь».

Оскільки Єгова всемогутній, він може допомогти нам. За його ж власним описом, він «Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий, що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого» (Вихід 34:6, 7, Огієнко, 1962; 1 Самуїла 2:6, 7).

Ангели — могутні Божі слуги

Задовго до того як Єгова створив людей і навіть саму Землю, він створив духовних істот на небі. Біблія каже, що тоді, коли Бог «землю основував... радісний окрик здіймали всі Божі сини [ангели]» (Йова 38:4—7). Існують мільйони ангелів. Слуга Єгови Даниїл описав своє видіння подій у небі, в якому він бачив, що «тисяча тисяч служили Йому [Богові], і десять тисяч десятків тисяч стояли перед Ним» (Даниїла 7:10).

Першою духовною особою, що її створив Єгова, був той, хто пізніше став відомим як Ісус Христос (Івана 17:5; Колосян 1:15). Перш ніж прийти на землю як людина, Ісус жив на небі як могутнє духовне створіння. Коли Ісус помер як людина, він воскрес і зійшов на небо, де далі став жити як могутнє духовне створіння (Дії 2:32, 33).

На небі Ісус має велику владу. У 9-му вірші Послання Юди Ісус, котрий відомий ще як Михаїл, названий «Архангелом», а це означає, що він головний ангел (1 Солунян 4:16). Він також посідає владу над землею. Єгова дав йому «панування й славу та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому» (Даниїла 7:13, 14). Незважаючи на те що Ісус наділений великою владою, він залишається підвладним своєму Отцю, Єгові (1 Коринтян 11:3).

Тимчасом як вірні ангели служать Єгові, вони також служать Божим слугам на землі. Апостол Павло написав: «Чи не всі вони [ангели] духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?» (Євреїв 1:14). Особливо ж вони зацікавлені в тому, щоб люди пізнавали правду про Єгову. Апостол Іван бачив у видінні «Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові. І він говорив гучним голосом: «Побійтеся Бога та славу віддайте Йому» (Об’явлення 14:6, 7).

Сатана та демони, вороги Бога й людей

На жаль, не всі ангели залишилися вірними Богові. Декотрі з них збунтувались проти нього й стали ворогами як Бога, так і людства. Основним бунтарем є Сатана Диявол.

Хоча й багато хто нині заперечує існування Сатани, ніхто не заперечує існування зла. Віра в зло й разом з тим невіра в те, що воно має першопричину, створює «неминучу проблему», зазначається у книжці «Смерть Сатани» (англ.). І далі: «Ми відчуваємо щось таке, що не можемо висловити, бо наша культура вилучила з нашого лексикону потрібні слова».

Біблія ж застосовує потрібні слова й прямо повідомляє правду про джерело зла. Вона пояснює, що всі ангели, створені Єговою, були праведними та добрими й що він не створив жодного злого ангела (Повторення Закону 32:4; Псалом 5:5). Проте ангели, як і люди, були наділені здатністю вибирати між добром і злом. Один з тих досконалих духовних синів розвинув у собі егоїстичне бажання стати об’єктом поклоніння, котре по праву належить Єгові. Таким чином він заслужив собі ім’я Сатана, що означає «Противник». (Порівняйте Якова 1:14, 15). Сатана — це не просто собі ошуканець, як цього вчать деякі африканські релігії, а також не «охоронець», котрий захищає тих, хто регулярно приносить йому жертви. Біблія показує, що він наскрізь лихий і злобливий.

У бунті проти Бога до Сатани приєдналися й інші ангели. Ці демонічні ангели також вороги людей на землі. Вони теж злісні й лихі. У минулому вони робили декого з людей німими й сліпими (Матвія 9:32, 33; 12:22). Інших, у тому числі дітей, вони вражали хворобами чи божевіллям (Матвія 17:15, 18; Марка 5:2—5). Ясно, що розсудлива людина не схоче мати нічого спільного із Сатаною чи демонами.

Де перебувають пращури?

Мільйони людей в Африці й не тільки в Африці вірять, що смерть — це не кінець життя, а просто перехід до життя у світі духів, де перебувають божества й пращури. Вчений Джон Мбіті, фахівець у галузі африканських релігій, пише про віру в предків, котрих він називає «живими небіжчиками»: «Це «духи», якими африканці цікавляться найбільше. (...) Їм відомо, що відбувається в їхній родині [на землі], і вони небайдужі до цього. (...) Вони є опікунами родинних справ, традицій, моралі й занять. Порушення в котрійсь з цих галузей — це фактично образа, заподіяна пращурам, які виступають у ролі невидимої поліції як для своїх родин, так і для громади в цілому. Оскільки живі небіжчики й далі «люди», вони являють собою найліпших посередників між Богом і людьми: вони знають потреби людей, були «недавно» серед людей і у той же час мають повний доступ до каналів спілкування з Богом».

А втім, що про стан померлих каже Біблія? Вона показує, що такого явища, як «живі небіжчики», просто не існує. Люди бувають або живі, або мертві, але ніколи не те й інше одночасно. Боже Слово вчить, що мертві не здатні чути, бачити, говорити чи думати. Померлі не здатні підтримувати порядок серед живих. Біблія каже: «Померлі нічого не знають... і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже... немає в шеолі [могилі], куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!» (Екклезіяста 9:5, 6, 10). «Він [чоловік] до своєї землі повертається,— того дня його задуми гинуть!» (Псалом 146:4).

Повернення до пороху

Якщо вам важко це сприйняти, подумайте про те, що трапилося з першою людиною — Адамом. Єгова сформував Адама «з пороху земного» (Буття 2:7). Коли Адам не послухався наказу Єгови, покаранням за це була смерть. Бог сказав йому: «Вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох,— і до пороху вернешся» (Буття 3:19).

Перед тим як Єгова створив Адама з пороху, Адам не існував. Тож коли він ‘вернувся до пороху’, то знову став безжиттєвий, як порох. Він не перейшов у сферу, де жили духи пращурів. І не пішов він ані до неба ані до пекла. Коли він помер, то для нього це був кінець.

Чи те саме стається після смерті й з усіма іншими людьми? Так. Біблія стверджує: «Все [і люди, і тварини] до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...» (Екклезіяста 3:20). Біблія обіцяє, що Бог пробудить померлих людей до життя на райській землі, але це ще буде в майбутньому (Івана 5:28, 29; Дії 24:15). А тим часом ми не повинні боятися покійних чи приносити їм жертви, бо вони не можуть ні допомогти нам, ні зашкодити.

Сатана та його демони хочуть вводити людей в оману щодо стану їхніх померлих пращурів, тому популяризують брехню, що люди живуть після смерті. Один спосіб, яким вони це роблять,— через фальшиві історії (1 Тимофія 4:1). Інший спосіб полягає в тому, що за допомогою видінь, снів та спіритичних медіумів вони добиваються того, що люди вірять, ніби спілкувалися з померлими. Але контакт установлюється не з померлими. Радше це демони видають себе за людей, котрі померли. Власне тому Єгова різко засуджує тих, хто викликає померлих чи то прямо, чи непрямо, як, наприклад, шляхом віщування (Повторення Закону 18:10—12).

Наш найліпший друг у духовній сфері

БІБЛІЯ змальовує нам чітку картину того, хто живе в духовній сфері. Найвищим у небі є Бог Єгова. Другим після Єгови за силою й владою є Ісус Христос. Вірні Богові ангели служать Богу та його людям на землі. Сатана та його демони противляться Богові та зводять людей. Померлі сплять сном смерті доти, доки Бог не воскресить їх до життя.

Демони хочуть нашого поклоніння

Оскільки небіжчики безжиттєві, поклоніння їм даремне. Жертвоприношення померлим тільки підтримують брехні Сатани й демонів.

Чи Божі ангели хочуть нашого поклоніння? Ні в якому разі! Вірні ангели віддають славу Богові й заохочують людей робити те ж саме. Двічі ангели докоряли апостолові Івану, котрий пробував поклонятися їм: «Гляди, не роби цього... Богу поклонися» (Об’явлення 19:10, Хом.; 22:8, 9).

На противагу вірним ангелам, Сатана та його демони хочуть собі як поклоніння, так і слави. Це було очевидним, коли Сатана спокушав Ісуса, коли той жив як людина на землі. Біблія розповідає: «Знов диявол бере Його [Ісуса] на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу, та й каже до Нього: «Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!» (Матвія 4:8, 9).

Ісус же відказав: «Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!» (Матвія 4:10). Ісус знав закон Єгови й відмовився порушити його (Повторення Закону 6:13).

Хоча й Сатані не вдалося схилити Ісуса до поклоніння йому, він таки домігся свого від багатьох інших. Звичайно ж, свідомо Сатані поклоняється небагато хто. Проте за допомогою обману, хитрощів, брехень і страху Сатана та демони відвернули так багато людей від чистого поклоніння Єгові, що апостол Іван написав: «Ввесь світ лежить у владі лукавого» (1 Івана 5:19, УКУ). Ті, чиє поклоніння йде в розріз з Божим Словом, прославляють не Єгову, а Сатану. Біблія застерігає: «Те, що в жертву приносять, «демонам, а не Богові в жертву приносять» (1 Коринтян 10:20).

Поклоніння належить Єгові

Наше поклоніння повинне бути скероване тільки до Бога. Єгова сказав Мойсею: «Хай не буде тобі інших богів передо Мною! «Не роби собі різьби й всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що у воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог заздрісний [«який вимагає виключної відданості», НС]» (Вихід 20:3—5).

Хоча своєю величністю Єгова навіває благоговійний страх, він не є неприступним. Учень Яків писав: «Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас» (Якова 4:8). А апостол Павло написав: «[Бог] недалеко від кожного з нас» (Дії 17:27). Подібну думку висловив і апостол Іван: «І оце та відвага, що ми маємо до Нього [Єгови],— що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас. А як знаємо, що Він слухає нас, чого тільки ми просимо, то знаємо, що одержуємо те, чого просимо від Нього» (1 Івана 5:14, 15).

Завважте: Іван написав, що Єгова виконає наші прохання, якщо ми просимо «згідно волі Його». Щоб знати, у чому полягає Божа воля, нам треба дізнаватися, чого вчить Біблія. Свідки Єгови будуть раді допомогти вам зрозуміти Біблію.

У міру того як ви будете більше дізнаватися про Єгову, ви набудете більше знань і про тих, хто живе у світі духів. Ці знання приносять людині свободу від марновірств, від усіляких переконань і традицій, котрими користується Сатана для того, щоб тримати людей у страху й рабстві. Набувши точних знань про Бога, ви навчитесь довіряти йому в тому, що він може допомагати вам уникати проблем щоденного життя чи долати їх. Ви можете стати Божим другом, а Бог буде для вас «охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються» (Псалом 46:2).

Зі злими силами буде покінчено

Ніколи не вагайтеся в тому, що духовні сили добра переможуть духовні сили зла. У світі духів вже відбулася війна, в якій небо було очищене від Сатани та його злих товаришів. Книга Об’явлення пише: «І сталась на небі війна: Михаїл [воскреслий Ісус Христос] та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи, та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі. І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені» (Об’явлення 12:7—9).

Яким був результат тієї війни? Біблія веде далі: «Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!» (Об’явлення 12:12). Ті, хто на небі, могли радіти, бо там уже більше не було Сатани, його демонів та пов’язаних з ними прикростей. Однак те, що його було скинуто з неба, принесло багато горя й лиха тим, хто на землі. Тепер ми живемо у той час горя (2 Тимофія 3:1—5).

Майбутнє без зла

Проте Біблія не залишає нас без надії. Вона запевняє нас, що Диявол має «короткий час» перед тим, як його буде знешкоджено. Коли це станеться, Єгова обдарує чудовими благословеннями всіх тих на землі, хто шукає його дружби. Розгляньте декілька його обітниць про майбутнє.

«На землі буде збіжжя удосталь; на верховинах гір шумітиме, неначе Ливан, колос» (Псалом 72:16, Хом.).

«Вибранці Мої зуживатимуть чин Своїх рук! Не будуть вони працювати надармо» (Ісаї 65:22, 23).

«І не скаже мешканець «Я хворий!» (Ісаї 33:24).

«Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим, тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик» (Ісаї 35:5, 6).

«І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об’явлення 21:4).

«Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній» (Псалом 37:29).

Тільки Єгова, правдивий Бог, може виконати такі грандіозні обітниці. Ніщо не зможе перешкодити йому здійснити свій намір. «Для Бога нема неможливої жодної речі!» (Луки 1:37).