ВИЯВЛЯЙ ПОШАНУ ДО ОДНОВІРЦІВ

11. а) Чого ми уникатимемо, зберігаючи належний дух? б) Який приклад подав нам Давид?

¹¹ Не забуваймо, що сам Єгова призначає старійшин, аби вони «пасли збір Бога» (Дії 20:28; 1 Пет. 5:2). Ми усвідомлюємо, що необхідно з повагою ставитися до Божого способу дій, незалежно від того, чи ми старійшини, чи ні. Якщо ми зберігаємо належний дух, то не будемо надмірно перейматися своїм становищем у зборі. Коли ізраїльський цар Саул почав думати, що Давид зазіхає на його трон, «від того дня й далі Саул дивився заздрісним оком на Давида» (1 Сам. 18:9). Цар мав неправильне мислення і навіть хотів убити Давида. Ніколи не ставаймо такими, як Саул, котрий надто зосереджувався на своєму становищі. Натомість наслідуймо Давида, який попри несправедливе ставлення до нього завжди поважав тих, кого Бог наділив владою. (Прочитайте 1 Самуїла 26:23).

12. Що буде сприяти єдності збору?

¹² Інколи ми маємо розбіжності в поглядах, і це може викликати роздратування. Таке трапляється навіть серед старійшин. Біблія дає стосовно цього мудрі поради: «Випереджуйте одні одних пошаною» і «Не ставайте мудрими у власних очах» (Рим. 12:10, 16). Замість того щоб наполягати на своєму, нам слід визнавати, що зазвичай існує декілька правильних поглядів на певну ситуацію. Якщо ми намагаємося зрозуміти думку інших, то сприятимемо єдності збору (Фил. 4:5).

13. Як нам діяти, коли щось нас непокоїть, і який біблійний приклад ілюструє це?

¹³ Чи це означає, що неправильно висловлювати свою думку, коли, на наш погляд, щось у зборі відбувається не так, як треба? Ні. У першому столітті постало питання, яке призвело до суперечки. Тоді брати «вирішили, що Павло і Варнава та ще деякі брати підуть в Єрусалим до апостолів і старійшин, аби з’ясувати це питання» (Дії 15:2). Без сумніву, ті брати мали власний погляд на те, як вирішити дану ситуацію. Однак після того як кожен висловив свою думку і під проводом святого духу було прийнято рішення, брати більше не висували особистих ідей. Коли збори отримали листа з рішенням, «всі вони дуже підбадьорились і зраділи» та «зміцнялись у вірі» (Дії 15:31; 16:4, 5). Подібно слід діяти і сьогодні. Висловивши старійшинам своє занепокоєння, ми повинні залишити справу в їхніх руках і вірити, що вони уважно її розглянуть.

СПРИЯЙ БЛАГОТВОРНОМУ ДУХУ В БОЖІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ

16, 17. Що ти постановив стосовно духу, який виявляєш?

¹⁶ Цілий збір отримує пожиток, коли кожен намагається сприяти позитивному духу. Розглянувши цю статтю, ти, мабуть, постановив покращитись у цьому. Тоді постійно аналізуй свою поведінку у світлі Божого Слова (Євр. 4:12). Павло, який хотів подавати добрий приклад своїм братам, написав: «Не відчуваю за собою жодної провини. Проте це не означає, що я праведний, адже судить мене Єгова» (1 Кор. 4:4).

¹⁷ Якщо ми керуємось «мудрістю, що згори» і надмірно не зосереджуємося на собі та своєму становищі, то в нашому зборі пануватиме благотворний дух. Прощаймо одновірців і думаймо про них позитивно. Завдяки цьому ми матимемо з братами і сестрами добрі стосунки (Фил. 4:8). Якщо ми так поводимось, то можемо бути впевнені, що Єгова та Ісус схвалюватимуть дух, який ми виявляємо (Филим. 25).