Потрібно більше світла

Чи такі люди, як Генрі Ґрю і Джордж Сторс, розуміли правду настільки ж ясно, як ми тепер? Ні, і вони усвідомлювали потребу подальших змін, адже 1847 року Сторс написав: «Нам не слід забувати, що ми тільки-но вийшли з темних віків панування церкви; тому не буде нічого дивного, коли деякі фальшиві, «вавилонські» вчення ми ще вважаємо правдивими».

У Джорджа Сторса теж не було точного розуміння деяких важливих питань. Він побачив віроломство кліру, але іноді вдавався до інших крайнощів. Приміром, засуджуючи погляди кліру щодо Сатани, він взагалі заперечував його існування як реальної особи. Сторс відкидав вчення про Трійцю, але майже до самої смерті вагався, чи святий дух не є особою. Очікуючи невидимого приходу Христа, Джордж Сторс думав, що згодом він з’явиться людям.

Приблизно 1835 року Ґрю написав важливу працю, в якій викрив небіблійність вчення про безсмертя душі і пекло. Він вважав, що ці догмати ганьблять Бога.

Розповсюдження цієї брошури мало далекосяжні наслідки. У 1837 році один з її примірників знайшов у поїзді 40-річний Джордж Сторс. Він народився в Лебаноні, штат Нью-Гемпшир, а на той час мешкав в Ютиці, штат Нью-Йорк.

Сторс був високошановним пастором методистсько-єпископальної церкви. Його вразили наведені в брошурі переконливі доводи проти основних вчень загальновизнаного християнства, які він ніколи не ставив під сумнів. Сторс не знав, хто написав брошуру. Лише через кілька років, не пізніше 1844-го, він зустрівся з Генрі Ґрю. Тоді обидва мешкали у Філадельфії, що в штаті Пенсільванія. А до того протягом трьох років Джордж Сторс сам вивчав порушені питання, і про це від нього знали тільки інші пастори.

Урешті-решт, оскільки ніхто не міг спростувати зроблені ним висновки, Джордж Сторс вирішив, що не може бути вірним Богові, залишаючись у методистській церкві. Він склав із себе повноваження і переїхав в Олбані, штат Нью-Йорк.

Ранньої весни 1842 року Сторс протягом шести тижнів прочитав серію лекцій під загальною назвою «Дослідження на тему «Чи нечестивці безсмертні?». Інтерес до цих лекцій був настільки великим, що Сторс підготував їх до друку і протягом 40 років у США і Великобританії було розповсюджено 200 000 примірників. Сторс і Ґрю об’єдналися у боротьбі проти догмату про безсмертність душі.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 28]

У що вірив Джордж Сторс

Ісус приніс своє життя як викупну плату за людство.

Проповідування доброї новини ще не проведено (на 1871 рік).

У зв’язку з цим кінець ще не наблизився (1871 року). В майбутньому настане час, коли буде проведено всесвітнє проповідування.

Будуть люди, які житимуть вічно на землі.

Усі, хто помер у незнанні, воскреснуть. Ті, хто визнає викупну жертву Христа, житимуть вічно на землі. Ті, що відкидають її, загинуть.

Вчення про безсмертя душі і пекло є неправдивими, вони ганьблять Бога.

Господню Вечерю слід відзначати щороку 14 нісана.

[Відомості про джерело]

Фото: SIX SERMONS, by George Storrs (1855)