У 1905 році батько залишився без роботи й поїхав у Сполучені Штати Америки. Через три роки він повернувся з повним чемоданом чудових подарунків для нас, дітей, і шовкової тканини та інших речей для матері. Але його найціннішим майном були книжки Чарлза Тейза Рассела під назвою «Дослідження Святого Письма».

Батько почав розповідати друзям і родичам про те, чого навчився з цих книжок. На зібраннях у місцевій каплиці він на основі Біблії показав, що вогненне пекло не існує (Екклезіяста 9:5, 10). У 1909 році, через рік після батькового повернення з Америки, Норвегію відвідав брат Рассел і виголосив промови в Бергені і Хрістіанії, тепер Осло. Батько їздив у Берген послухати його.

«Підійди сюди, Оттілє,— сказав він,— і подивись сама, що каже Біблія». Тоді він прочитав мені кілька віршів зі Святого Письма. Після цього моє довір’я до нього і до того, що він учив, зросло. Він заохочував мене читати «Дослідження Святого Письма», отже влітку 1914 року я часто сиділа на горбі, з якого було видно ціле місто, і читала.

Одного дня в серпні 1914 року люди стовпилися коло місцевого будинку видавництва газети і читали про початок першої світової війни. Підійшов батько і побачив, що трапилось. «Дякувати Богові!»— вигукнув він. Батько усвідомлював, що початок війни є сповненням біблійних пророцтв, про які він проповідував (Матвія 24:7). Багато Дослідників Біблії у той час вірили, що вони невдовзі будуть забрані на небо. Коли цього не трапилось, деякі розчарувались.

Я стаю на сторону біблійної правди

У 1915 році, коли мені було 17 років, я закінчила середню школу і знайшла роботу в бюро. У той час я почала регулярно читати «Вартову башту». Але зібрання в Копервіку стали регулярно проводитися лише в 1918 році. Спочатку на них приходило тільки п’ять осіб. Ми читали публікації Товариства Вартової башти, як, наприклад, «Дослідження Святого Письма», і обговорювали матеріал за допомогою питань і відповідей. Хоча мати добре відзивалась про Дослідників Біблії, сама вона так і не приєдналась до нас.