Хто повинен коритися Богові і чому?

«Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (ЄРЕМІЇ 10:23).

1. Які форми незалежності дуже цінуються?

СЕРЕД найвизначніших в історії людства документів є Декларація Незалежності — акт, яким у XVIII-му столітті було проголошено незалежність від Англії її 13 північноамериканських колоній. Вони хотіли свободи, а свобода від іноземного контролю і незалежність — поняття паралельні. Політична та економічна незалежність може принести багато переваг. Недавно деякі східноєвропейські країни зробили кроки до політичної незалежності. Однак потрібно визнати, що в тих країнах ця незалежність принесла з собою багато серйозних проблем.

2, 3. а) Яка форма незалежності є небажаною? б) Як цей факт було висвітлено на зорі людської історії?

² Серед інших бажаних форм незалежності існує одна, що не є бажаною. Яка? Це незалежність людини від її Творця, Бога Єгови. Така незалежність є не благословенням, а прокляттям. Чому? Тому що людина не була створена для того, щоб діяти незалежно від свого Творця. Це влучно описано у наведених вище словах пророка Єремії. Іншими словами, людину було створено, щоб вона корилася Творцеві. Коритися Творцеві — означає бути слухняним йому.

³ Наказ, який Єгова дав першій людській парі, добре висвітлив значення покори. Цей наказ записано у книзі Буття 2:16, 17: «Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!». Непокора Творцеві навела на Адама і на всіх його нащадків гріх, страждання і смерть (Буття 3:19; Римлян 5:12).

4, 5. а) До чого довела непокора людей Богові? б) Якого морального закону неможливо уникнути?

⁴ Непокора людей Богові є немудрою і неправильною з погляду моралі. У світі вона довела до поширення беззаконня, злочину, насилля та статевої неморальності з її наслідками у вигляді статевих хвороб. Окрім цього, чи ж причиною сьогоднішнього лиха юнацького злочину не є непокора Єгові, батькам та законам країни? Дух незалежності проявляється у крикливих та неохайних стилях одягу багатьох людей та брудній мові, якою вони розмовляють.

⁵ Однак неможливо уникнути непохитного морального закону Творця: «Не обманюйтеся,— Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне» (Галатів 6:7, 8).

6, 7. Що є першопричиною непокори і які приклади підтверджують це?

⁶ Що є першопричиною усієї непокори? Просто кажучи — егоїзм і гордість. Ось чому Єва, перша жінка, дозволила змієві звести себе і скуштувала заборонений плід. Якщо б вона була скромною і покірною, її не привабила б спокуса стати такою, як Бог, самій вирішувати що добре, а що зле. І якщо б вона не була егоїстичною, вона не захотіла б чогось, що було виразно заборонено її Творцем, Богом Єговою (Буття 2:16, 17).

⁷ Незабаром після падіння Адама та Єви гордість і егоїзм спонукали Каїна вбити свого брата Авеля. Егоїзм спонукав також деяких ангелів діяти незалежно, залишити свій початковий стан і матеріалізуватися ради чуттєвих насолод. Гордість та егоїзм керували Німродом, і відтоді ці риси відзначають більшість світових правителів (Буття 3:6, 7; 4:6—8; 1 Івана 3:12; Юди 6).

Чому ми повинні коритися Богу Єгові

8—11. Які є чотири серйозні підстави коритися Богові?

⁸ Чому ми повинні коритися Богу Єгові? Перш за все тому, що він є Всесвітнім Сувереном. Уся влада по праву належить йому. Він наш Суддя, Законодавець і Цар (Ісаї 33:22). Добре про нього написано: «Все наге та відкрите перед очима Його,— Йому дамо звіт!» (Євреїв 4:13).

⁹ Більше цього, оскільки наш Творець всесильний, ніхто не може успішно противитися йому. Ніхто не може ігнорувати свій обов’язок коритися йому. Рано чи пізно ті, що бунтуються проти Бога, будуть погублені, як був погублений колись фараон і як буде погублений Сатана Диявол у визначений Богом час (Псалом 136:1, 11—15; Об’явлення 11:17; 20:10, 14).

¹⁰ Покора є обов’язком усіх розумних істот, тому що мета їхнього існування полягає у служінні Творцю. У книзі Об’явлення 4:11 сказано: «Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, із волі Твоєї існує та створене все». Він є Великим Гончарем і робить так, що людські посудини служать його наміру (Ісаї 29:16; 64:8).

¹¹ Ми не повинні випускати з уваги того факту, що наш Творець наймудріший, отже, він знає, що для нас є найкращим (Римлян 11:33). Його закони існують нам «на добро» (Повторення Закону 10:12, 13, Хоменко). А понад усе, «Бог є любов», отже, він хоче тільки того, що для нас найкраще. Ми справді маємо багато серйозних підстав коритися Творцеві, Богу Єгові! (1 Івана 4:8).

Ісус Христос — досконалий приклад покори Богові

12, 13. а) Як Ісус виявляв покору Богові? б) Які слова Ісуса свідчать про його покірність?

¹² Єдинородний син Єгови Ісус Христос дав, без сумніву, досконалий приклад покори Богові. Апостол Павло показує це у Филип’ян 2:6—8: «[Ісус], бувши в Божій подобі, [не думав про захоплювання, тобто про те, щоб, НС] бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної». Ще коли Ісус був на землі, він неодноразово говорив, що нічого не робить зі своєї ініціативи; він не діяв незалежно, але завжди корився своєму небесному Отцеві.

¹³ В Івана 5:19, 30 читаємо: «Відповів же Ісус і сказав їм: «Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить. Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий,— не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене». Подібні думки він неодноразово висловлював у молитві вночі перед зрадою: «Не як Я хочу, а як Ти». (Матвія 26:39, 42, 44; дивіться також Івана 7:28; 8:28, 42).

Стародавні приклади покори Богові

14. Як Ной виявляв покору Богові?

¹⁴ Серед людей давнини, які дали приклад покори Богові, був Ной. Він проявив свою покору трьома способами. По-перше, тим, що він був праведним чоловіком, бездоганним серед своїх сучасників, і ходив з правдивим Богом (Буття 6:9). По-друге, тим, що будував ковчег. «Зробив Ной усе,— як звелів йому Бог, так зробив він» (Буття 6:22). По-третє, тим, що як «проповідник праведности» він попереджував про близький Потоп (2 Петра 2:5).

15, 16. а) Який чудовий приклад покори Богові подав Авраам? б) Як Сарра виявляла покору?

¹⁵ Авраам теж подав чудовий приклад покори Богові. Він виявив покору, послухавшись Божого наказу: «Вийди зо своєї землі» (Буття 12:1). Це означало залишити свої зручні умови життя в Урі (як свідчать археологічні відкриття, Ур був розвиненим містом), щоб сто років кочувати по чужій країні. Авраамова покора особливо проявилася в його готовності віддати в жертву свого сина Ісака (Буття 22:1—12).

¹⁶ Сарра, дружина Авраама, дає нам ще один приклад покори Богові. З кочуванням по чужій країні, безперечно, було пов’язано багато незручностей, але ніде немає згадки, щоб вона нарікала. Двічі вона дала гарний приклад покори Богові, коли Авраам сказав язичеським правителям, що вона була його сестрою. В обох випадках Сарра підтримувала його, хоча внаслідок цього мало не потрапила у гареми цих правителів. Про покору Богові свідчить також факт, що навіть про себе вона називала свого чоловіка Авраама «пан мій», показуючи, що її покора походить із серця (Буття 12:11—20; 18:12; 20:2—18; 1 Петра 3:6).

17. Чому можна сказати, що Ісак виявляв покору Богові?

¹⁷ Не можна залишити без уваги приклад покори Богові, поданий Ісаком, сином Авраама. Згідно з єврейською традицією, Ісак був у віці 25 років, коли Єгова наказав його батькові, Аврааму, віддати його в жертву. Якщо б Ісак хотів, він легко міг би вчинити опір батькові, що був на сто років старшим від нього. Але ні. Хоча Ісак дивувався, що немає тварини для жертви, він покорився волі свого батька, коли той поклав його на жертовник і зв’язав по руках і ногах, щоб запобігти появі мимовільних реакцій у випадку застосування ножа (Буття 22:7—9).

18. Як Мойсей виявляв зразкову покору Богові?

¹⁸ Через багато років після цього добрий приклад покори Богові подав нам усім Мойсей. Слова «найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі», сказані про нього, свідчать про цей факт (Числа 12:3). Ще одним свідченням його покори Богові є слухняне виконання наказів Єгови у пустині протягом 40 років, хоча він наглядав за бунтівним народом, що нараховував два чи три мільйони людей. Написано, що «зробив Мойсей усе,— як Господь наказав був йому, так він зробив» (Вихід 40:16).

19. У яких словах Йова виражається його покора Єгові?

¹⁹ Йов — це ще один чоловік, що дав чудовий приклад покори Богові. Після того як Єгова дозволив Сатані знищити всі маєтки Йова, погубити його дітей і вразити його «злим гнояком від стопи ноги його аж до його черепа», дружина Йова сказала йому: «Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!» Однак Йов проявив покору Богові, коли відповів їй: «Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!... Чи ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем?» (Йова 2:7—10). Про подібний склад думок свідчать його слова, записані в Йова 13:15: «Ось, він убиває мене, та я не перестану надїятись» (Куліш). Хоча в дійсності Йов дуже хотів оправдати себе, ми не повинні випустити з уваги те, що Єгова в кінці сказав одному з так званих утішителів Йова: «Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов». Без сумніву, Йов подає нам гарний приклад покірності Богові (Йова 42:7).

20. Як Давид проявив свою покору Богові?

²⁰ Можна згадати ще один приклад зі Святого єврейського Письма — приклад Давида. Коли цар Саул полював за ним, як за твариною, Давид мав дві можливості вбити Саула і тим самим покінчити зі своїми клопотами. Однак Давидова покора Богові стримувала його від цього вчинку. В 1 Самуїла 24:7 записано його слова: «Борони мене, Господи, щоб зробити ту річ моєму панові, Господньому помазанцеві, щоб простягнути руку свою на нього, бо він — помазанець Господній». (Дивіться також 1 Самуїла 26:9—11). Також він виявляв покору Богові, приймаючи докір за свої помилки чи гріхи (2 Самуїлова 12:13; 24:17; 1 Хронік 15:13).

Приклад покори Богові, поданий Павлом

21—23. За яких різних обставин апостол Павло виявляв покору Богові?

²¹ У Християнському грецькому Святому Письмі є визначний приклад покори Богові — приклад Павла. У цій, як і у всіх інших галузях свого апостольського служіння, він наслідував свого Вчителя, Ісуса Христа (1 Коринтян 11:1). Хоча Бог Єгова користувався ним більше, ніж будь-ким з решти апостолів, Павло ніколи не діяв незалежно. Лука розповідає, що коли постало питання, чи слід наверненим язичникам обрізуватися, чи ні, то брати в Антіохії «постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим» (Дії 15:2).

²² Що стосується місіонерської діяльності Павла, то в Галатів 2:9 нам сказано: «Пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпавми вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж — для обрізаних». Замість того щоб діяти незалежно, Павло шукав керівництва.

²³ Подібно до цього, коли апостол Павло востаннє був у Єрусалимі, він прийняв від старійшин пораду піти у храм і слідувати Закону, щоб всі могли побачити, що він не був відступником від Мойсеєвого Закону. Чи була його покора старійшинам помилковою, оскільки здається, що його намагання дотримуватися Закону закінчилося погано, коли проти нього піднявся натовп? Ні в якому разі. Це стає зрозуміло, коли читаємо Дії 23:11: «Наступної ночі став Господь перед ним і промовив: «Будь бадьорий! Бо як в Єрусалимі про Мене ти свідчив, так треба тобі свідкувати й у Римі!»

24. Які інші аспекти покори обговорюватимуться у наступній статті?

²⁴ Дійсно, Біблія дає нам вагомі підстави коритися, а також подає чудові приклади покірних людей. У наступній статті ми розглянемо різні галузі, в яких ми можемо коритися Богові Єгові, що нам допоможе робити це і яка за це буде нагорода.

Чого вимагає від нас покора Богові

«Коріться, отже, Богові» (Якова 4:7, Хоменко).

1. Що можна сказати про Бога, якому ми поклоняємося?

ЯКИЙ же дивовижний Бог Єгова! Незрівнянний, неперевершений, чудовий, надзвичайний! Він Всевишній Суверен всесвіту, йому належить уся справжня влада. Він є від вічності до вічності, такий славний, що жодна людина не може побачити його і жити (Вихід 33:20; Римлян 16:26). Його мудрість та сила безмежні, суд його — досконалий. Він саме уособлення любові. Він наш Творець, Суддя, наш Законодавець і Цар. Усяке добре давання та дар досконалий походять від нього (Псалом 100:3; Ісаї 33:22; Якова 1:17).

2. Що означає для нас коритися Богові?

² Якщо взяти до уваги всі ці факти, то не може виникати жодних питань щодо нашого обов’язку коритися йому. Але що це означає для нас? У це входить багато аспектів. Оскільки ми не можемо особисто бачити Бога Єгову, то покора йому вимагає, щоб ми слухалися голосу навченого сумління, співпрацювали з Божою земною організацією, визнавали світську владу і поважали принцип головування у сім’ї.

Чисте сумління

3. Яких заборон ми мусимо слухатись, щоб мати чисте сумління?

³ Щоб мати чисте сумління, ми мусимо бути слухняними законам і принципам, за виконанням яких люди не можуть прослідкувати. Наприклад, людські влади не можуть прослідкувати за виконанням останньої з Десяти Заповідей, спрямованої проти пожадливості. До речі, це свідчить, що заповіді мають божественне походження, тому що жодний людський законодавчий орган не встановив закону, який би не вводився в дію за допомогою санкцій у випадку його порушення. Цим законом Бог Єгова дав кожному ізраїльтянину, який хотів мати чисте сумління, відповідальність бути собі самому міліціонером (Вихід 20:17). Подібно до цього людські судді не можуть покарати за «заздрість» і «ненависть» — діла плоті, які можуть не допустити, щоб людина успадкувала Боже Царство (Галатів 5:19—21, Деркач). Але, щоб мати чисте сумління, ми мусимо уникати цих діл плоті.

4. Згідно з якими біблійними принципами нам потрібно жити, щоб мати чисте сумління?

⁴ Так, ми повинні жити згідно з біблійними принципами. Ці принципи можна підсумувати двома заповідями, які Ісус дав у відповідь на запитання про найбільшу заповідь у Мойсеєвому Законі: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм... Люби ближнього твого, як самого себе» (Матвія 22:36—40, Деркач). Ісусові слова, записані в Матвія 7:12, показують, що саме включає в себе друга з цих заповідей: «Усе, чого ви бажаєте, щоб чинили вам люди, так само чиніть і ви їм, бо в цьому полягає Закон і Пророки» (Деркач).

5. Як можна підтримувати добрі взаємини з Богом Єговою?

⁵ Ми повинні робити те, у правильності чого ми впевнені, і остерігатися робити те, що, ми знаємо, є неправильним, незалежно від того, помічають це інші чи ні. Це також стосується ситуацій, у яких ми могли б уникнути покарання за щось, чого ми не повинні були робити або за невиконання чогось, що від нас вимагалося. Це означає підтримувати добрі взаємини з небесним Отцем, пам’ятаючи пересторогу, яку дав апостол Павло: «Немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його,— Йому дамо звіт» (Євреїв 4:13). Якщо ми будемо поводитися правильно, нам буде легше справлятися з хитрощами Диявола, чинити опір натискові світу і перемагати успадковану схильність до егоїзму (Ефесян 6:11).

Покора Божій організації

6. Якими каналами зв’язку користувався Єгова у дохристиянські часи?

⁶ Бог Єгова не залишив справу застосування біблійних принципів у нашому житті повністю на наш розсуд. Від самого початку історії людства Бог користувався людьми як каналами зв’язку. Адам, наприклад, був Божим промовцем для Єви. Наказ про заборонений плід був даний Адамові ще до створення Єви, тому Адам повинен був сказати Єві, чого від неї вимагає Бог (Буття 2:16—23). Ной був Божим пророком для своєї сім’ї і для передпотопного світу (Буття 6:13; 2 Петра 2:5). Авраам був Божим промовцем для своєї сім’ї (Буття 18:19). Божим пророком і каналом зв’язку з ізраїльським народом був Мойсей (Вихід 3:15, 16; 19:3, 7). Після нього аж до часу Івана Хрестителя Бог використовував багатьох пророків, священиків і царів, щоб повідомляти народові про свою волю.

7, 8. а) Ким користувався Бог у ролі своїх промовців після приходу Месії? б) Що означає покора Богові для Свідків Єгови сьогодні?

⁷ Коли прийшов Месія, Ісус Христос, Бог користувався ним та близькими йому апостолами й учнями у ролі своїх промовців. Пізніше вірні помазані послідовники Ісуса Христа служили в ролі «вірного і мудрого раба», повідомляючи людям Єгови, як застосовувати у своєму житті біблійні принципи. Покора Богові означала визнання засобу, яким користувався Єгова (Матвія 24:45—47; Ефесян 4:11—14).

⁸ Факти показують, що «вірний і мудрий раб» сьогодні підтримує зв’язок зі Свідками Єгови і його представляє Керівний орган цих Свідків. Цей орган у свою чергу призначає різних наглядачів, таких, як старійшини, роз’їзні представники, які керують працею на місці. Для кожного охрещеного Свідка покора Богові означає коритися цим наглядачам, дотримуючись того, що сказано в Євреїв 13:17: «Слухайтесь ваших наставників та коріться їм,— вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи,— бо це для вас не корисне».

Приймати напучування

9. Що часто означає покора Богові?

⁹ Покора Богові часто означає приймати напучування від тих, хто служить у ролі наглядачів. Якщо ми не завжди дисциплінуємо себе самі, може виникнути потреба в пораді й напучуванні з боку старійшин, в яких є для цього досвід і повноваження. Приймати таке картання — це шлях мудрості (Приповістей 12:15; 19:20).

10. Який обов’язок мають ті, що напучують інших?

¹⁰ Безумовно, старійшини, які напучують інших, самі повинні служити прикладом покори Богові. Як? Згідно зі словами у Галатів 6:1 (НС), вони повинні не тільки давати пораду у добрий спосіб, але й самі подавати добрий приклад: «Брати, навіть якщо чоловік робить якийсь хибний крок перед тим, як усвідомить це, ви, хто має духовну кваліфікацію, намагайтеся виправити такого чоловіка в дусі лагідності, кожен пильнуючи за собою, щоб не спокуситися самому». Інакше кажучи, порада старійшини повинна відповідати його прикладу. Це було б у гармонії з заохоченням, даним у 2 Тимофія 2:24, 25 і Тита 1:9. Так, ті, що докоряють чи виправляють, повинні вважати, щоб не бути різкими. Вони завжди повинні бути лагідними, доброзичливими, однак непохитними щодо захисту принципів Божого Слова. Вони повинні бути безсторонніми слухачами, що підкріпляють струджених та обтяжених. (Порівняйте Матвія 11:28—30).

Покора вищій владі

11. Що вимагається від християн у їхніх відносинах зі світською владою?

¹¹ Покора Богові також вимагає від нас послуху світській владі. У Римлян 13:1 міститься порада: «Нехай кожна душа кориться вищій владі; адже нема влади, яка не від Бога; влади, які існують, встановлені Богом» (Деркач). Ці слова вимагають від нас дотримуватися правил вуличного руху і сумлінно сплачувати податки, а також виконувати інші фінансові зобов’язання, згідно зі словами апостола Павла в Римлян 13:7.

12. В якому розумінні наша покора кесареві є відносною?

¹² Однак ясно, що така покора кесареві мусить бути відносною. Ми повинні завжди пам’ятати принцип, встановлений Ісусом Христом: «Віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже» (Матвія 22:21). У примітці до Римлян 13:1 у виданні «Оксфордська Біблія для вивчення. Новий міжнародний переклад Скофілда» написано: «Це не означає, що він повинен слухатися неморальних чи антихристиянських наказів. У таких випадках він зобов’язаний слухатися Бога більше, ніж людей (Дії 5:29; пор. Дан. 3:16—18; 6:10 і далі)».

Покора Богові у сімейному колі

13. Чого покора Богові вимагає від людей у сімейному колі?

¹³ У сімейному колі чоловік і батько служить у ролі голови. Це означає, що дружини повинні слухатися поради, даної в Ефесян 5:22, 23: «Дружини,— коріться своїм чоловікам, як Господеві,— бо чоловік — голова дружини, як і Христос — Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!»a. Що стосується дітей, то вони не створюють своїх власних правил, але повинні коритися і батькові, і матері, згідно з тим, як Павло пояснює в Ефесян 6:1—3: «Діти,— слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! «Шануй свого батька та матір» — це перша заповідь з обітницею,— «щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!»

14. Чого покора Богові вимагає від голів сімей?

¹⁴ Звичайно, дружинам і дітям легше проявляти покору Богові, коли чоловіки і батьки самі проявляють її. Вони роблять це, головуючи в гармонії з наступними біблійними принципами: «Так і чоловіки повинні любити своїх жінок, як свої тіла; бо хто любить свою жінку, себе самого любить. Ніхто ж ніколи не ненавидів свого тіла, навпаки, він його годує і піклується ним, як і Христос Церквою», «А й ви, батьки, не дратуйте дітей ваших, виховуйте їх у послусі й напоумленні Господньому» (Ефесян 5:28, 29; 6:4, Хоменко).

Допомога у виявленні покори Богові

15. Який плід духа допоможе нам виявляти покору Богові?

¹⁵ Що допоможе нам виявляти покору Богові у цих різних галузях? По-перше, несамолюбна любов — любов до Бога Єгови і до тих, кого він поставив над нами. У 1 Івана 5:3 говориться: «Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі». Подібна думка, висловлена Ісусом, записана в Івана 14:15: «Якщо Ви Мене любите,— Мої заповіді зберігайте!» Справді, любов, найголовніший плід духа, допоможе нам цінувати все те, що Єгова зробив для нас, і допоможе нам виявляти покору Богові (Галатів 5:22).

16. Як побожний страх допомагає виявляти покору Богові?

¹⁶ По-друге, страх перед Богом. Страх не сподобатися Богові Єгові допоможе нам, тому що він означає «лихе все ненавидіти» (Приповістей 8:13). Без сумніву, страх не сподобатися Єгові стримає нас від компромісу через страх перед людиною. Він теж допоможе нам слухатися Божих вказівок, незважаючи на труднощі, які можуть виникнути. Окрім цього, він не дозволить нам піддатися спокусам або схильності до гріха. Біблія показує, що саме страх перед Єговою спонукав Авраама погодитися віддати в жертву свого улюбленого сина Ісака і саме страх не сподобатися Єгові дав змогу Йосипові не піддаватися неморальним приставанням дружини Потіфара (Буття 22:12; 39:9).

17. Яку роль у вияві покори Богові відіграє віра?

¹⁷ Третьою допомогою є віра в Бога Єгову. Віра допомагатиме нам слухатися поради з Приповістей 3:5, 6: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки». Віра в Бога Єгову допомагатиме нам особливо тоді, коли нам здається, що ми несправедливо страждаємо, або коли відчуваємо дискримінацію через свої расові чи національні відмінності або через якийсь особистий конфлікт. Дехто може вважати, що його помилково не рекомендували на старійшину чи службового помічника. Якщо в нас є віра, ми чекатимемо, що Єгова виправить справи у визначений ним час. А до того нам потрібно терпеливо виявляти витривалість (Плач Єремії 3:26).

18. Яка є четверта допомога у вияві покори Богові?

¹⁸ Четверта допомога — скромність. Скромні особи з готовністю виявляють покору Богові, тому що «в покорі мають один одного за більшого від себе». Скромні особи готові поводитися як «найменші» (Филип’ян 2:2—4; Луки 9:48). Але горда особа обурюється, якщо від неї чекають покори, її це дратує. Стосовно гордих людей добре сказано, що такі особи краще виберуть смерть від похвали, аніж рятівну критику.

19. Який гарний приклад скромності подав колишній президент Товариства Вартової башти?

¹⁹ Чудовий приклад скромності і покори Богові подав брат Рутерфорд, другий президент Товариства Вартової башти, Біблії та брошур. Коли Гітлер заборонив діяльність Свідків Єгови у Німеччині, брати написали до Рутерфорда, запитуючи, що їм робити з огляду на заборону з проведенням зібрань і проповідуванням. Він згадав цей факт перед родиною Бетель і відверто признався, що не знає, як відповісти німецьким братам, особливо щодо жорстоких покарань, запроваджених Гітлером. Він сказав, що якщо хтось знає, як треба відповісти, то він би радо вислухав. Який покірний дух!b

Добрі наслідки вияву покори Богові

20. Яке добро з вияву покори Богові?

²⁰ Можна було б запитати: яке добро з вияву покори Богові? Вона приносить добрі наслідки. Ми уникаємо тривоги та розчарування, яких зазнають люди, що діють незалежно. Маємо добрі взаємини з Богом Єговою. Маємо найкраще товариство в особі християнських братів. Більше цього: поводячись в межах законності, ми уникаємо зайвих проблем зі світською владою. Як чоловіки, дружини, батьки і діти, ми втішаємося щасливим сімейним життям. Окрім цього, підкоряючись Богові, ми діятимемо в гармонії з порадою, даною в Приповістей 27:11: «Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто».

[Примітки]