Відносне підкорення

14. Як 1962 року пролилося яскравіше світло на слова в Римлян 13:1, 2 та на інші споріднені вірші?

¹⁴ У 1961 році було закінчено «Переклад нового світу Святого Письма» (англ.). Під час підготовки цього видання провелося ґрунтовне дослідження текстуальної мови Святого Письма. Точний переклад слів не тільки в 13-му розділі Римлян, але й у таких уривках, як Тита 3:1, 2 і 1 Петра 2:13, 17, унаочнив те, що термін «вища влада» стосується не Верховної влади Єгови та його Сина Ісуса, а людської урядової влади. Під кінець 1962 року (українські видання з’явилися влітку 1964 року) «Вартова башта» опублікувала статті, в яких докладно пояснювалося 13-й розділ Римлян, а також було подано чіткіший, ніж за часу Ч. Т. Рассела, погляд стосовно цього питання. Ці статті вказали на те, що християнське підкорення владі не може бути цілковитим. Воно повинно бути відносним, аби при цьому Божі слуги не порушували Божих законів. Наступні статті у «Вартовій башті» наголошували на цьому важливому моментіc.

15, 16. а) Якому більш урівноваженому погляду сприяло нове розуміння 13-го розділу Римлян? б) На які запитання все ще потрібно відповісти?

¹⁵ Цей ключ до правильного розуміння 13-го розділу Римлян допомагає людям Єгови віддавати належну повагу політичній владі, не йдучи при цьому на компроміс з важливими біблійними принципами (Псалом 97:11; Єремії 3:15). Це дозволяє їм правильно ставитись до своїх взаємин з Богом та своїх стосунків з державою. Таке розуміння стало для них запевненням, що, віддаючи кесареве кесареві, вони не забувають віддавати Боже Богові.

Цікаво зазначити, що у своєму коментарі до 13-го розділу Римлян професор Ф. Ф. Брус пише: «З самого контексту цього розділу, як і з основного контексту всіх апостольських писань, видно, що держава може по праву вимагати послуху лише в межах намірів, для яких вона була встановлена Богом; тому не тільки можна, але й потрібно протистояти державі, коли вона вимагає відданості, котра належить виключно Богові».