У ЛУЦІЇ ДЕФОРМОВАНА ЛІВА НОГА. Дитиною вона перехворіла на поліомієліт — небезпечну інфекційну хворобу, яка вражає нервову систему. Жінка, в якої згодом працювала Луція, якось сказала: «Бог покарав тебе паралічем, бо ти не слухалась мами і робила шкоду!» Тоді Луції було всього 16, і хоча минуло багато років, вона й досі пам’ятає, як глибоко її ранили ці слова.

КОЛИ ДАМАРІС ДІЗНАЛАСЯ, ЩО В НЕЇ РАК МОЗКУ, батько сказав їй: «Ти захворіла невипадково. Ти, мабуть, зробила щось дуже погане, а тепер Бог тебе карає». Ці слова довели Дамаріс до розпачу.

Ідея про те, що Бог карає людей хворобами, не нова. Як писав Фред Вайт у своїй книжці про біблійні землі, за часу Ісуса Христа вважалося, що «люди хворіють через свій гріх або гріх своїх родичів і що хвороба — це кара за нього» («Manners and Customs of Bible Lands»). У книжці про середньовічну медицину говориться, що в середні віки «дехто вірив, ніби Бог наводить на людей пошесті, щоб карати їх за гріхи» («Medieval Medicine and the Plague»). Чи це означає, що епідемія чуми, яка в XIV столітті забрала мільйони життів по всій Європі, була Божою карою? Чи все-таки, якщо вірити науці, ця епідемія виникла внаслідок розповсюдження інфекції? Постає запитання: Бог насилає на людей хвороби, щоб покарати за гріх, чи ні?a

ЗАДУМАЙТЕСЬ: чому Ісус зціляв хворих, якщо хвороби і страждання були заслуженим покаранням від Бога? Хіба він не зневажав би цим Божу справедливість і правоту? (Матвія 4:23, 24). Ісус у жодному разі не діяв би наперекір Богові. Він говорив: «Я завжди роблю те, що йому до вподоби» і «Я роблю все так, як Батько наказав мені» (Івана 8:29; 14:31).

Біблія не залишає місця для сумнівів: Бог Єгова «ніколи не поводиться несправедливо» (Повторення Закону 32:4). Для прикладу, Бог ніколи не вбив би сотні невинних людей в авіакатастрофі тільки для того, щоб покарати когось одного на борту літака. Знаючи про Божу праведність, Авраам, вірний Богові служитель, був упевнений, що Бог ніколи не знищить «праведного разом з неправедним». Авраам говорив: «Неможливо, щоб ти таке зробив!» (Буття 18:23, 25). У Біблії також сказано, що «не може правдивий Бог поводитись негідно» і що він «не може чинити кривду» (Йова 34:10—12).

ЩО БІБЛІЯ ГОВОРИТЬ ПРО СТРАЖДАННЯ

Страждання, яких ми зазнаємо́, не є Божою карою за якийсь гріх. Ісус однозначно пояснив це, коли разом з учнями зустрів сліпого від народження чоловіка. «Учні запитали Ісуса: “Учителю, скажи, хто згрішив: цей чоловік чи його батьки, що він народився сліпим?” Ісус же відповів: “Не згрішив ані він, ані його батьки. Це сталося для того, щоб на ньому виявились Божі діла”» (Івана 9:1—3).

Учні, які засвоїли поширену хибну думку, мабуть, дуже здивувалися, коли Ісус сказав, що каліцтво сліпого чоловіка не було наслідком ні його гріха, ні гріха його батьків. Ісус зцілив сліпого чоловіка і цим спростував помилковий погляд про те, що Бог карає людей хворобами і лихами (Івана 9:6, 7). Усвідомлення того, що Бог не спричиняє страждань, може потішити серце хворих на тяжкі недуги.

Боже Слово запевняє

• «Бога неможливо випробовувати злом і сам він нікого злом не випробовує» (ЯКОВА 1:13). Усе зло, зокрема хвороби, біль і смерть, які споконвіку мучать людей, невдовзі зникнуть.

• Ісус Христос «зціл[яв] усіх, хто страждав» (МАТВІЯ 8:16). Зціляючи всіх, хто до нього приходив, Божий Син показав, що́ стане можливим по всій землі під правлінням Божого Царства.

• Бог «витре кожну сльозу з їхніх очей, і вже не буде ні смерті, ні жалоби, ні голосіння, ні болю. Колишнє минуло» (ОБ’ЯВЛЕННЯ 21:3—5).

ХТО В УСЬОМУ ВИНЕН?

Чому ж тоді ми зазнаємо стільки болю і страждань? З давніх-давен люди шукають відповідь на це запитання. Якщо не Бог винен у наших стражданнях, то хто тоді? Дізнатись про це ви зможете, прочитавши наступну статтю.

Якщо Бог не винен у наших стражданнях, то чому ж стільки людей вмирає від голоду, живе у безпросвітній бідності, стає каліками через хвороби, гине у жорстоких збройних конфліктах і стихійних лихах? Боже Слово, Біблія, розкриває три головних причини людських страждань.

1. Егоїзм, жадібність та ненависть. «Людина панує над людиною їй на шкоду» (Екклезіаста 8:9). Нерідко ми страждаємо через недосконалих, егоїстичних та жорстоких людей.

2. Час і випадок. Люди часто страждають тому, що «на них усіх має вплив час і випадок» (Екклезіаста 9:11). З кимось стається біда через нещасливий збіг обставин, наприклад, внаслідок чиєїсь недбалості або помилки.

3. Злий правитель світу. Біблія недвозначно показує, на кому в першу чергу лежить вина за людські страждання. У ній говориться: «Весь світ лежить у владі Злого» (1 Івана 5:19). «Злий» — це Сатана Диявол, могутній ангел, який спочатку був вірний Богові, але «в правді не встояв» (Івана 8:44). Інші ангели приєднались до бунту Сатани проти Бога, тому що пішли на поводі своїх егоїстичних бажань, і стали демонами (Буття 6:1—5). Відтоді Сатана і його жорстокі демони, користуючись своєю могутністю, впливають на хід подій у людському суспільстві. Особливо їхній вплив відчутний у наш час. Диявол надзвичайно лютує і «вводить в оману всю населену землю», що приносить мешканцям землі горе (Об’явлення 12:9, 12). Сатана, безперечно, жорстокий правитель. Він отримує насолоду від того, що люди страждають. Тож не Бог винен у стражданнях людей, а Сатана.

ЗАДУМАЙТЕСЬ: тільки безсердечний садист змушує страждати невинних людей. Однак в Біблії говориться: «Бог є любов» (1 Івана 4:8). Знаючи, що він сповнений любові, можна бути впевненими, що «не може правдивий Бог поводитись негідно, і Всемогутній не може чинити кривду!» (Йова 34:10).

Однак напрошується запитання: скільки ще Всемогутній Бог дозволятиме Сатані правити? Як ми побачили, Бог ненавидить зло, а страждання людей завдають йому болю. Тому в Біблії міститься такий заклик: «Всі свої тривоги покладіть на нього, бо він дбає про вас» (1 Петра 5:7). Бог любить людей, він має безмежну силу і покінчить з усіма стражданнями та несправедливістюa. Читайте про це у наступній статті.

«Єгово, доки я буду кликати на допомогу? Коли ж ти почуєш? Доки буду благати тебе про поміч? Коли ж ти врятуєш від насилля?» (Авакума 1:2, 3). Це сказав Авакум, праведний чоловік, якого Бог любив. Чи сповнені болю слова Авакума свідчили про те, що його віра в Бога ослабла? Аж ніяк! Бог заспокоїв Авакума і запевнив його, що у визначений час покінчить зі злом, яке спричиняє страждання (Авакума 2:2, 3).

Коли страждаєш сам чи бачиш, як страждає хтось з близьких, легко дійти висновку, що Бог зволікає, що він мав би вже давно втрутитися. Однак Біблія запевняє: «Єгова не зволікає з виконанням своєї обіцянки, як декому здається, а виявляє до вас терпеливість, бо не хоче, щоб хтось був знищений, він хоче, щоб усі прийшли до каяття» (2 Петра 3:9).

КОЛИ БОГ ВТРУТИТЬСЯ?

Дуже скоро! Ісус Христос пояснив, що одне особливе покоління людей побачить унікальну сукупність подій і явищ, які позначатимуть останні дні «цього віку» (Матвія 24:3—42). Пророцтво Ісуса виконується на наших очах, і це доводить, що Бог от-от втрутиться у хід подійa.

Що ж Бог зробить, щоб покласти край злу? Перебуваючи на землі, Ісус показав, що звільнити людей від страждань можна завдяки силі від Бога. Розгляньмо приклади.

Стихійні лиха. Одного разу Ісус з апостолами потрапив у таку сильну бурю на Галілейському морі, що їхній човен мало не потонув. Тоді Божий Син просто сказав морю: «Ущухни! Заспокойся!» Після того «вітер ущух, і настала велика тиша» (Марка 4:35—39). Так Ісус довів, що він і його Батько мають владу над стихіями природи (Колоссян 1:15, 16).

Хвороби. Ісус був відомий тим, що повертав зір сліпим, відновлював здатність ходити кульгавим, зціляв хворих на епілепсію, проказу та інші недуги. Він «зцілив усіх, хто страждав» (Матвія 4:23, 24; 8:16; 11:2—5).

Голод. Завдяки силі, якою його наділив Батько, Ісус був здатний примножувати їжу. У Біблії розповідається про два випадки, коли Ісус збільшив мізерну кількість їжі і нагодував тисячі людей (Матвія 14:14—21; 15:32—38).

Смерть. Те, що Єгова може повертати померлих до життя, Ісус довів, коли воскрешав людей. З Біблії дізнаємо́сь про три таких випадки. Один чоловік, якого Ісус воскресив, був мертвим чотири дні (Марка 5:35—42; Луки 7:11—16; Івана 11:3—44).