Софія, про яку вже згадувалось, теж відчувала себе самотньою. Вона так описує свій стан після всього пережитого: «Мені здавалося, що життя проходить повз мене, що я лише спостерігаю за життям інших людей. Самотність гнітила мене». Їй дуже допомогли слова з Псалма 68:6, в якому про Бога говориться: «Він оселяє самотніх у домі». Софія пояснює: «Я розуміла, що сьогодні Бог не дає нам буквального дому, він дає духовний дім — таке місце, де нам по-справжньому добре, де між тими, хто любить Єгову, панують теплі і щирі стосунки. Але я знала, що не зможу зблизитися з іншими, поки не розвину близьких стосунків з Єговою. Допоміг Псалом 37:4: “Хай Єгова буде для тебе найбільшою радістю, і він здійснить усі бажання твого серця”».

Софія зробила такий висновок: «Мені потрібно було зміцнити свій зв’язок з Єговою. Ліпшого друга не знайдеш! Крім того, я склала перелік справ, які зближали б мене з тими, хто також любить Бога. Я навчилась помічати в інших тільки добре і не звертати уваги на їхні недоліки».

Софія, про яку говорилось вище, пригадує: «Після смерті моєї 18-річної доньки мене мучив такий сильний біль, що я не уявляла, як житиму далі. Життя вже не могло бути таким, як колись». Однак вона відчула велике полегшення, прочитавши слова з Псалма 94:19, в якому псалміст сказав про Бога: «Коли тривоги переповнювали мене, ти потішав мене і заспокоював». Софія каже: «Я молилася до Єгови, щоб він допоміг мені знайти заняття, яке б заспокоїло мій біль».

Вона почала присвячувати багато часу добровільній праці. Якось їй спало на думку порівняти себе з кольоровою крейдою — крейда може зламатися, але нею і далі малюють. Софія, наче така крейда, надломилась, але і далі могла допомагати іншим. Вона розповідає: «Коли я потішала людей, використовуючи думки і принципи з Біблії, я несподівано відкрила для себе, що так Єгова потішав і заспокоював мене». Софія склала список біблійних персонажів, які пережили важке горе, і дійшла такого висновку: «Усі вони без винятку багато молилися». Крім того, вона зрозуміла, що «неможливо знайти відповіді на складні життєві питання, якщо не відкривати Біблії».

Завдяки вивченню Біблії Софія навчилась зосереджуватись на майбутньому, а не на минулому. Її потішає надія, яку дають слова з Дії 24:15: «Буде воскресіння праведних і неправедних». Наскільки реально для неї те, що Єгова воскресить її доньку? Ось як відповідає сама Софія: «Я бачу, як ми зустрінемось. День нашої зустрічі вже позначено в “календарі” мого небесного Батька. Я бачу доньку і себе в нашому садку так само чітко, як в день її народження, коли я вперше її побачила і полюбила».