Унікальна книга, що пережила всі напади

«З такою сильною протидією не стикалася жодна інша книга; однак цю книгу не змогла здолати ані влада, ані хист, ані красномовство».

ЧОМУ Біблія гідна вашої уваги? Насамперед, як свідчить сама Біблія, вона є Словом Бога (2 Тимофія 3:16). І ви багато втратите, якщо не будете її читати.

Крім того, Біблія — одна з найдавніших книг, які дійшли до нашого часу. Також вона відома у всьому світі і перекладена найбільшою кількістю мов. Біблія була та залишається світовим бестселером.

Свідчення Біблії, її вік та поширеність ще більше вражають з огляду на численні спроби заглушити її звістку. «З такою сильною протидією не стикалася жодна інша книга; однак цю книгу не змогла здолати ані влада, ані хист, ані красномовство»,— сказав теолог XIX століття Альберт Барнз.

За словами цього ж біблеїста, людей зазвичай вражає усе, що витримує численні удари чи лиха. «Проте жодна армія не витримала стількох нападів, скільки витримала Біблія,— продовжує Барнз,— жодна стародавня фортеця не пережила стількох облог і не залишилась непорушною у горнилі війни та вирі часу, жодна скеля не вціліла під дією стількох руйнівних хвиль».

Багато стародавніх писемних пам’яток було втрачено, знищено або просто забуто. Натомість Біблія вижила попри численні напади. Дехто ціною власного життя намагався зробити її доступною для всіх людей. Були й ті, хто виривав цю книгу з рук спраглих читачів, а також прилюдно спалював як саму Біблію, так і її власників.

Чому ж одні любили Біблію, а інші ненавиділи? Які напади вона витримала? Хто намагався її знищити і, що важливіше, чому вона вціліла? Чому її звістка повинна вас цікавити? Відповіді на ці запитання ви знайдете у наступних статтях.

[Таблиця/Ілюстрації на сторінках 2, 3]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ПОШИРЕННЯ БІБЛІЇ

1513 до н. е.— бл. 98 н. е. Біблія писалася єврейською, арамейською і грецькою

100 З’являється зручна Біблія у формі кодексу

405 Ієронім перекладає Біблію латинською

1380 Уїкліф перекладає Біблію з латинської на англійську

1455 Гутенберг друкує перший примірник Біблії

1581 З’являється Острозька Біблія, яка лягла в основу першого українського перекладу

1938 Біблія друкується понад 1000 мовами

2011 Доступна понад 2500 мовами

Непопулярна звістка

Бог наказав пророку Єремії записати у сувій звістку осуду для грішних мешканців стародавньої Юди. Бог попередив: якщо вони не покаються, то їхня столиця, Єрусалим, буде зруйнована. Секретар Єремії, на ім’я Барух, прочитав цю звістку перед народом, що зібрався в Єрусалимському храмі. Потім він прочитав її перед князями Юди, а вони передали сувій царю Єгоякиму. Царю не сподобалися Божі перестороги, тож він розрізав сувій на шматки і спалив (Єремії 36:1—23).

Далі Бог наказав Єремії: «Візьми собі знову іншого звоя, і напиши на ньому всі перші слова, що були на першому звої, якого спалив Єгояким, цар Юдин» (Єремії 36:28). Через 17 років Божа звістка, яку передав Єремія, сповнилась в усіх подробицях: Єрусалим був знищений, чимало провідників народу — вбито, а мешканців міста відвели в неволю до Вавилона. Як сама звістка перестороги, так і розповідь про намагання її заглушити дійшли до наших днів у біблійній книзі Єремії.

Знову у вогні

У дохристиянські часи палити Боже Слово намагався не лише Єгояким. Після розколу Грецької імперії Ізраїлем правила династія Селевкідів. Один з її царів, Антіох Епіфан (правив у період 175—164 рр. до н. е.), бажаючи об’єднати свою імперію, завзято впроваджував грецьку, або елліністичну, культуру. Він насаджував серед юдеїв погляди, звичаї та релігію греків.

Приблизно у 168 році до н. е. Антіох сплюндрував храм Єгови в Єрусалимі. Поверх жертовника Єгові він звів інший — на честь грецького бога Зевса. Антіох заборонив юдеям відзначати суботу і обрізувати своїх синів. Непослух карався смертю.

Намагаючись викоренити релігію юдеїв, Антіох вирішив знищити сувої Закону в цілому Ізраїлі. Однак йому не вдалося спалити всіх рукописів. Деякі примірники Єврейських Писань були старанно сховані й уникнули вогню. Крім того, чимало сувоїв збереглося в юдейських громадах за межами Ізраїлю.

Указ Діоклетіана

Знищити Писання намагався ще інший відомий правитель — римський імператор Діоклетіан. У 303 році н. е. він видав серію суворих указів проти християн. Це спричинило «Велике переслідування», як його називають деякі історики. Згідно з першим указом, слід було спалювати примірники Святого Письма і руйнувати споруди, де християни поклонялися Богові. Гаррі Гембл, професор релігієзнавства з Віргінського університету, сказав: «Діоклетіан припускав, що будь-яка християнська громада, хоч би де вона була, мала збірку книг, що допомагала їм вижити». Євсевій Кесарійський з Палестини, церковний історик, котрий жив у цей період, писав: «Ми на власні очі бачили, як до самих підвалин руйнували молитовні доми і спалювали посеред площ натхнені Богом священні Писання».

За деякими джерелами, через три місяці після указу Діоклетіана правитель північно-африканського міста Цирта (сьогодні Константина) наказав християнам віддати всі свої «копії закону» та «примірники писань». Документи того ж періоду показують, що християни радше були готові зазнати тортур і смерті, аніж віддати Біблії на спалення.

Чому така ненависть?

Усі згадані правителі — Єгояким, Антіох та Діоклетіан — мали одну мету: знищити Боже Слово. Однак Біблія вціліла попри численні напади.