Жак згадує: «Коли ми приїхали, на Таїті було тільки 124 вісники, один збір в Папеете та два спеціальних піонери на півострові Ваіро». З Таїті півострів з’єднує перешийок.

У 1969 році на півострів призначили служити спеціальним піонером Гелену Мапу. Вона каже: «Дуже багато мешканців півострова виявили зацікавлення, і невдовзі чимало з них почали вивчати Біблію». Незабаром у Ваіро було сформовано маленький збір, але були потрібні старійшини. З часом став допомагати брат Колсон Дін, який жив на відстані 35 кілометрів, у Папарі. «Щоб служити у Ваіро ми мали все ретельно організувати,— згадує брат Дін.— Я працював у місті Фааа, що за 70 кілометрів від Ваіро, у протилежній частині острова. Після роботи я стрілою біг додому, забирав своїх, тоді — до Ваіро. Потім через роботу ми були змушені переїхати до Фааа. Чи зможемо тепер допомагати в зборі у Ваіро? Ми справді прагнули підтримувати братів, отже вирішили не припиняти служіння там. Оскільки після зібрань ми розвозили по домах тих, хто не мав машини, то рідко потрапляли додому раніше дванадцятої. І так п’ять років. Дуже тішимось, що тепер в цій частині острова діють чотири збори і що в нас лишилися чудові спогади про той час».