Життя міняє курс на морі

Антоніо Ланца працював майстром на телевізорному заводі в Мілані (Італія). У 1966 році компанія запропонувала одному добровольцю поїхати на Таїті, щоб наглядати за гарантійним обслуговуванням. Антоніо відгукнувся на цю пропозицію і згодився працювати на Таїті упродовж трьох років. Але проблема полягала в тому, що він залишав в Італії свою дружину Анну та двох малих синів. Багато тижнів Анна плакала, намагаючись переконати чоловіка не їхати, та все було марно.

Морська подорож з Марселя (Франція) до Папеете тривала 30 днів. Антоніо був привітною людиною і любив спілкуватися, але виявилось, що майже всі пасажири корабля розмовляли французькою, якої він не розумів. На другий день подорожі Антоніо познайомився з двома католицькими черницями з Італії. Оскільки вони були зайняті своїми щоденними ритуалами, то не мали багато часу для розмов. Однак вони сказали Антоніо, що на борту є французька пані, котра розмовляє італійською. Жінку звали Ліліан Селам, і вона була Свідком Єгови. Разом з дітьми вона їхала на Таїті до чоловіка, який отримав там роботу.

Антоніо знайшов Ліліан і втішився, що міг з нею порозмовляти. Ліліан дала йому біблійну публікацію італійською мовою. Після цього в них було ще багато розмов на духовні теми. В одній із них Ліліан нагадала Антоніо, що з морального погляду він наражає себе на небезпеку, залишаючи свою дружину і дітей на три роки, поки працюватиме на Таїті. Вона також показала йому, що Бог вважає шлюб святим, і прочитала біблійні слова з Ефесян 5:28, 29 і Марка 10:7—9.

Роздумуючи над усім цим, Антоніо пожалкував про своє рішення. У Панамі він навіть написав дружині листа, кажучи, що, як тільки роздобуде гроші, відразу забере її з дітьми на Таїті. Пізніше він знову написав листа, і на цей раз попросив Анну взяти у священика Біблію і привезти її з собою. Якою була реакція священика? Він сказав Анні, що її чоловік, мабуть, з глузду з’їхав, якщо захотів читати таку складну книгу.

Через півроку після того, як Антоніо прибув на Таїті, до нього приєдналася його сім’я. Анна, котра була дуже релігійною людиною, вже на другий день після приїзду попросила Антоніо відвести її з дітьми до церкви, щоб вона могла подякувати Богу за з’єднання їхньої сім’ї. «Згода,— відповів Антоніо,— ми підемо до церкви». Але він пішов з сім’єю не до католицької церкви, а до Залу Царства! Анна, безумовно, була дуже здивована. Однак їй сподобалась програма зібрання, і вона погодилася на біблійне вивчення. Хто з нею вивчав? Не хто інший як Ліліан Селам — сестра, яка свідчила Антоніо на кораблі.

Замість трьох років Антоніо прожив на Таїті 35, і не один, а з цілою сім’єю. І найважливіше, що Антоніо, Анна і їхні четверо синів об’єднані в правдивому поклонінні; Антоніо також служить старійшиною збору.

[Ілюстрація на сторінці 95]

Анна та Антоніо Ланца.