На допомогу приїжджають сім’ї з Франції

Декотрі сім’ї приїхали аж із самої Франції, щоб допомагати у праці проповідування. Розгляньмо приклад сім’ї Сікарі — Франсіса, Жаннетт та їхніх двох дочок віком шість і дев’ять років. Франсіс каже: «Ми чекали нагоди розширити своє служіння. І ось у «Щорічнику Свідків Єгови за 1971 рік» ми прочитали заклик до вісників служити в південній частині Тихого океану». Незважаючи на те, що декотрі друзі та родичі намагалися відрадити сім’ю Сікарі, вони, подолавши труднощі, прибули в Папеете у квітні 1972 року.

Оскільки Франсіс був старійшиною, то було сформовано другий збір на Таїті, в місті Пунаауїа. Разом із Жан-П’єром Франсін, тодішнім головуючим наглядачем іншого збору, Франсіс мав привілей служити в першому комітеті філіалу на Таїті, який заснували в 1976 році. Він був членом комітету 12 років.

Чи оправданим було занепокоєння друзів і родичів сім’ї Сікарі? Франсіс говорить: «Всупереч побоюванням інших, цей переїзд позитивно вплинув на наших дочок. Загалом наша сім’я, яка складається з чотирьох осіб, провела 105 років у повночасному служінні, і ми спізнали багато благословень, як і пообіцяв Єгова (Мал. 3:10)».

[Ілюстрація на сторінці 103]

Роже Саж (зліва) перекладає на таїтянську мову промову Франсіса Сікарі на обласному конгресі у 1970-х роках.