-
‘Кому належний податок — віддайте податок’Вартова башта — 1994 | 15 листопада
-
-
Бездоганність. Християнські наглядачі мусять бути ‘бездоганними’, щоб відповідати вимогам цього становища. Подібно і цілий збір повинен бути бездоганним у Божих очах. (1 Тимофія 3:2; порівняйте Ефесян 5:27). Таким чином усі намагатимуться підтримувати добру репутацію серед людей навіть у справі сплачування податків. Сам Ісус Христос дав приклад у цій справі. Його учня Петра запитали, чи Ісус заплатить храмовий податок у розмірі всього двох драхм. У дійсності Ісус був звільнений від цього податку, оскільки храм був домом його Отця, а жодний цар не накладає податку на свого власного сина. Ісус сказав це, однак заплатив податок. Він навіть вчинив чудо, щоб добути необхідні гроші! Для чого ж сплачувати податок, від якого він був звільнений? Як сказав сам Ісус, «щоб не блазнити нам їх» (Матвія 17:24—27, Куліш)b.
Майте репутацію, яка приноситиме Богові честь
Сьогоднішні Свідки Єгови також турбуються тим, щоб не блазнити інших. Не дивно, що, як група, вони по цілому світі мають добру репутацію чесних громадян, котрі сплачують податки. Наприклад, в іспанській газеті «Діаріо Васко» було поміщено коментар про ухилення від податків, розповсюджене в Іспанії, однак там говорилося: «Єдиним винятком є Свідки Єгови. Коли вони купують або продають, ціна [майна], вказана ними в декларації, є абсолютно правдивою». Подібно до цього, в американській газеті «Сан-Франциско ікземінер» кілька років тому було написано: «[Свідків Єгови] можна вважати зразковими громадянами. Вони старанно сплачують податки, піклуються про хворих і борються з неписьменністю».
Жоден правдивий християнин не хотів би якимось вчинком зіпсувати цю репутацію, зароблену важкими зусиллями. Якщо перед тобою буде вибір, чи ти намагатимешся зекономити гроші, ризикуючи заробити собі славу шахрая? Ні. Ми, без сумніву, скоріше втратимо гроші, ніж заплямуємо своє добре ім’я і кинемо тінь на свої цінності, а навіть на поклоніння Єгові.
В дійсності репутація справедливої, чесної людини деколи може вартувати грошей. Грецький філософ Платон 24 століття тому сказав: «Коли треба платити прибутковий податок, то справедлива людина заплатить більше, а несправедлива з таким самим прибутком — менше». Він міг би додати, що справедлива людина не шкодує грошей на те, щоб залишитися справедливою. Вже сама репутація вартує тих грошей. Це, безумовно, стосується християн. Вони цінують свою добру репутацію, тому що вона приносить честь їхньому небесному Отцеві і може свідчити іншим людям про їхній спосіб життя і про їхнього Бога Єгову (Приповістей 11:30; 1 Петра 3:1).
Але найбільше правдиві християни цінують свої взаємини з Єговою. Бог бачить усі їхні вчинки, і вони бажають задовольняти його (Євреїв 4:13). Тому вони відкидають спокусу обманювати державу. Вони усвідомлюють, що Богові подобається чесна, праведна поведінка (Псалом 15:1—3). А оскільки вони хочуть потішати серце Єгови, то сплачують усі податки, яких від них вимагається (Приповістей 27:11; Римлян 13:7).
-
-
‘Кому належний податок — віддайте податок’Вартова башта — 1994 | 15 листопада
-
-
b Цікаво, що лише в Євангелії Матвія описується ця подія із земного життя Ісуса. Матвій, сам будучи в минулому збирачем податків, без сумніву, був вражений духом, який виявив у цій справі Ісус.
-