Роль телебачення й кіно

Все більше і більше дітей дивляться на насильні й садистичні програми на телевізорі й кіно, й багато органів влади кажуть, що це є фактор у зростанні насильства. В Австралії, наприклад, провели дослідження звичаїв дивитись телевізійні програми близько 1500 дітей 10 і 11 років віку. Рецензенти, які критично перевіряють кінофільми, покласували половину телепередач на які діти дивились, непридатними. Однак, одна третина дітей казали, що вони головно любили насильні сцени.

Одна сказала: «Я дуже полюбила сцену в якій дівчина відрубала батькові голову й з’їла її неначе торт, якого подають під час святкування дня народження». Про інший фільм, одна дитина сказала: «Я дуже полюбила, коли іноземець з’їв пані голову а тоді відригував її». А інша каже: «Я дуже полюбив, коли вони посікли пані, а з неї все біле билось струменем».

Рецензенти дійшли до висновку, що з таких телепередач, у дітей, як також дорослих, розвивається потяг до насильства. Вони також кажуть, що міцний суспільний тиск шляхом їхніх дітей залякує або спокушує батьків дозволяти дітям дивитись на такі фільми.

Незалежна влада телепередач у Британії дослідила результати насильних програм. Два мільйони телеглядачів, або 6 процентів, кажуть, що коли дивляться на такі злочинні програми, то деколи самі почуваються «досить насильними». Таймс з Лондона, у рапорті про результати цього дослідження, сказав, що діти не розуміють, що насильство на екрані не є дійсне, і це робить на них враження, що душогубство є «щоденною справою». Не дивно, що так багато дітей вже такі звиклі до насильства і що сумління не докоряє їм, коли вони самі беруть участь у ньому.

[Ілюстрація на сторінці 5]

Насильство на телебаченні може спонукати насильство в житті.