ОРГАНІЗОВАНИЙ ТЕОКРАТИЧНО

⁴ Християнський збір був заснований у П’ятидесятницю 33 року н. е. Що нам відомо про збір першого століття? Організація збору і керівництво в ньому здійснювалися теократично, тобто під правлінням (грецькою кра́тос) Бога (тео́с). Ці два слова вживаються в 1 Петра 5:10, 11. Біблійна розповідь про події, які сталися в Єрусалимі близько 2000 років тому, яскраво свідчить, що збір помазаних християн заснував Бог (Дії 2:1—47). Цей збір був Божою будівлею, його сім’єю (1 Кор. 3:9; Еф. 2:19). Устрій та діяльність сучасного християнського збору відповідає встановленому в першому столітті зразку.

⁵ Християнський збір спочатку налічував приблизно 120 осіб. Як і передрікалося в Йоіла 2:28, 29, вони стали першими, на кого було вилито святий дух (Дії 2:16—18). Однак того ж дня майже 3000 інших осіб охрестилися у воді та приєдналися до збору помазаних духом християн. Взявши до серця звістку про Христа, вони «далі віддавалися навчанню, яке отримували від апостолів». Після цього «Єгова щоденно приєднував до них людей, які ставали на шлях спасіння» (Дії 2:41, 42, 47).

⁶ Єрусалимський збір досить швидко зростав, тому юдейський первосвященик нарікав на те, що Ісусові послідовники наповнили своїм вченням ціле місто. В Єрусалимі серед нових учнів було багато юдейських священиків, які приєдналися до християнського збору (Дії 5:27, 28; 6:7).

⁷ Ісус сказав: «Будете моїми свідками в Єрусалимі, в усій Юдеї, Самарії і навіть у найвіддаленіших куточках землі» (Дії 1:8). Так і сталося. Після смерті Степана в Єрусалимі розпочалося сильне переслідування, тож місцеві учні розпорошилися по Юдеї та Самарії. Вони всюди продовжували звіщати добру новину та робити учнями людей, серед яких були і самаряни (Дії 8:1—13). Згодом добру новину вже проповідували необрізаним, тобто людям з інших народів, і це приносило добрі результати (Дії 10:1—48). Завдяки праці проповідування кількість учнів зростала та утворювалися збори в інших територіях (Дії 11:19—21; 14:21—23).

⁸ Що було зроблено для того, щоб організація нових зборів і керівництво в них здійснювалися згідно з Божими принципами, тобто теократично? Під дією Божого духу почали призначати пастирів, які піклувалися про отару. Здійснюючи свою першу місіонерську подорож, Павло і Варнава відвідували збори і призначали в них старійшин (Дії 14:23). Як розповідає біблійний письменник Лука, Павло зустрівся зі старійшинами ефеського збору і сказав їм: «Пильнуйте за собою та за всією отарою; святий дух призначив вас у ній наглядачами, щоб ви пасли збір Бога, який він придбав кров’ю власного Сина» (Дії 20:17, 28). Ці брати служили старійшинами, оскільки відповідали біблійним вимогам для наглядачів (1 Тим. 3:1—7). Павлів співробітник Тит був уповноважений призначати старійшин у зборах на Криті (Тита 1:5).

⁹ У той час як кількість зборів у першому столітті дедалі зростала, апостоли і старійшини в Єрусалимі продовжували наглядати за діяльністю усього міжнародного братства. Саме з них складався керівний орган.

¹⁰ У Листі до ефесян Павло зазначив, що християнський збір зберігатиме єдність, якщо буде підкорятися дії Божого духу і головуванню Ісуса Христа. Павло заохочував християн в Ефесі розвивати смиренність та зберігати «єдність духу», підтримуючи мир з усіма в зборі (Еф. 4:1—6). Потім, процитувавши Псалом 68:18, він пояснив, що Єгова дав духовно зрілих чоловіків, аби вони служили в зборі як апостоли, пророки, проповідники доброї новини, пастирі та вчителі. Ці чоловіки, які були дарами від Єгови, мали зміцнювати збір, щоб він досягав духовної зрілості та приносив радість Богові (Еф. 4:7—16).

СЬОГОДНІ ЗБОРИ ОРГАНІЗОВАНІ ТАК САМО, ЯК У ЧАСИ АПОСТОЛІВ

¹¹ У наш час збори Свідків Єгови організовані так само, як і в першому столітті. Усі вони утворюють єдиний всесвітній збір, ядром якого є помазані духом християни (Зах. 8:23). Це стало можливим завдяки Ісусу Христу. Він, дотримуючись своєї обіцянки, постійно перебуває зі своїми помазаними учнями «всі дні аж до закінчення цього віку». Люди приєднуються до збору, коли відгукуються на добру новину, присвячують своє життя Єгові та охрещуються як учні Ісуса (Матв. 28:19, 20; Марка 1:14; Дії 2:41). Вони визнають, що Ісус Христос, «пастир добрий», є Головою всієї отари, до якої належать як помазані християни, так й «інші вівці» (Ів. 10:14, 16; Еф. 1:22, 23). Ця «одна отара» зберігає єдність, віддано підкоряючись головуванню Христа і керівництву «вірного і розсудливого раба», якого призначив Христос. Тож і далі виявляймо цілковите довір’я до вірного раба (Матв. 24:45).

¹⁵ Збори підкоряються організаційному устрою, і це йде на добро всім. Вісники визнають призначених старійшин, які наглядають за служінням у філіалах, районах та зборах. Вони переконані, що своєчасну духовну поживу дає лише вірний і розсудливий раб. У свою чергу вірний раб повністю підкоряється головуванню Христа, дотримується біблійних принципів і слухається керівництва святого духу. Якщо всі ми співпрацюємо в єдності, то втішатимемося такими ж чудовими результатами, як збори в першому столітті: «Збори зміцнювались у вірі та збільшувалися день за днем» (Дії 16:5).