„УСІ ХРИСТИЯНИ є учнями політичного в’язня, розп’ятого на хресті”. ,Папа Іоан-Павло II є найбільшим політичним папою!’ „Неможливо додержувати нашої віри відступленням від політики”. Це є кілька з багатьох спірних заяв католицьких теологів зібраних у форумі в Мехіко в грудні 1986 р.

Не всі присутні на тому зібранні погоджувались з промовцями. Декотрі викрикували на захист Католицької церкви, тоді як інші погоджувались з відвідуючими теологами. А ще інші слухали безмовно — у стані замішання через брак єдності. Перериваючи неспокій, священик Бонганжало Гоба з Південної Африки вигукнув: „Браття, здається у нас є боротьба католиків проти католиків!”

Чому така незгода? Над чим вони там сперечались?

Спірне питання

Під дискусією було практикування теологічного лібералізму — боротьба, яку підтримують священики й теологи цілого світу, для того щоб звільнити убогих та пригноблених людей тих країн, що розвиваються від „суспільно-економічних апаратів, які здобувають майно за коштом убогих”.

Незважаючи на те, що декотрі називають це бути радикальним і революційним рухом, то інші кажуть, що це ,новий вираз Римсько-католицької церкви’. На другій конференції єпископів Латинської Америки, в Медельіні, Колумбії (1968 р.), було сказано, що причиною на страждання людей країн, що розвиваються є „гріх ладу” і, щоб наслідувати Христа, то Церква мусить „віддавати перевагу вбогим”. Але що це може включати?

Католицький священик у Бразілії, Леонардо Бофф перестерігає, так як було сказано в Мексіканській газеті, що „коли не з’єднають суспільство, то альтернативою буде насильство”, якого можна „оправдувати на підставі порушення основних прав”. Так, Бофф, разом з іншими захисниками теології лібералізму по всіх країнах, що розвиваються, вірять що мусять звертатись до тероризму, революції, а навіть війни для того, щоб визволити вбогих від їхнього „нещастя”.

Проте, так як було сказано в журналі Ньюзвік, „теологія лібералізму має сильнодіючу спроможність загострювати римсько-католиків одні проти одних”. Це стало ясним на зборі в Мехіко.

„ЗДАЄТЬСЯ, майбутність Церкви знаходиться в руках вбогих”. Так то було сказано в журналі Ньюзвік. Дехто вірить, що ця „нова церква” працююча за лібералізмом може бути „єдиною найкращою надією” для вбогих і для здійснення мирної зміни в їхніх країнах. Чи це правда?

По-перше, розгляньмо теологію лібералізму за поглядом її захисників. Чому деколи необхідно звертатись до збройної боротьби, щоб визволяти вбогих? Які ж обставини, вони заявляють, оправдують теологію лібералізму?

Убогість і пригноблення

Дві третіх людей в світі — більшість живучих у Латинській Америці, Африці, та Азії — дуже бідують, і по цих континентах виникає багато політичного насильства. Для цих „пригноблених людей”, убогість, страждання, і поневолення завжди були способом життя. Унизу поміщаємо кілька рапортів:

◻ Бразільський теолог лібералізму, Леонардо Бофф, каже, що в його країні „вбивають одного селянина кожних 22 години”.

◻ „У Нікарагуа стараються організувати народ заради тих людей, які вже багато поколінь були пригноблені — 80 процентів населення”. Однак, заявляють, що більше як 40 процентів економії тієї країни вживається для збройного захисту.

◻ Згідно з мексіканським щоденником Ель універсал, заявляють, що 40 мільйонів людей дуже бідують через „суспільну несправедливість”. Заявляють, що сорок процентів населення мають спроможність досягти „найнижчих рівнів існування”, тоді як тільки 18 процентів живуть „пропорційною дієтою”.

◻ В одному рапорті було сказано, що в Гватемалі 80 процентів культиваційного грунту належить до тільки 2 проценти населення. Зі всіх дітей молодших п’ять років, то 81 процент недоїдають. Протягом минулих 30 років, було 100 000 випадків політичного насильства а 38 000 викрадань людей.

◻ На Філіппінських островах, 75 процентів багатства країни знаходиться в руках 2 проценти населення. „Якщо не розв’яжемо цієї проблеми”, каже філіппінська черниця, Мері Джон Мананзан, „то не розв’яжемо жодної проблеми!”

Кажуть, що люди багатьох країн, живуть у постійному страху влади, неофіційної армії, і каральних загонів. Тисячі людей шукають сховку в сусідніх країнах.

Тому то декотрі прелати Католицької церкви „обстоюють убогих”. „Ми вже багато чули про сповідників, дів та пророків”, каже Бофф, але „що ж сказати про селянин і робітників?” Однак, в який же спосіб теологи лібералізму пропонують розв’язати цю ситуацію? Що це значить ,обстоювати вбогих’?

Боротьба країн, що розвиваються

„Убогість це несправедливість”, виправдуються теологи лібералізму. Отже, „обстоювати вбогих” значить „допомагати їм шукати поважного життя до якого вони мають право”. У своїй книжці Павер оф да пур ін гисторі (Сила вбогих людей в історії), перуанець Густаво Гут’єррез, якого вважають бути батьком теології лібералізму, каже що „сьогодні за всякого часу в історії людства, важливим є належати до тих людей, які протистоять, боряться, які вірять і надіються”. Але згідно з теологами лібералізму, це можна здійснити тільки „усвідомленням суспільної несправедливості й докорінним зміненням суспільного ладу”. Як це змінення відбувається по деяких країнах світу?

◻ Заявляють, що Католицька церква в Гаїті допомогла повалити „тиранство” Дувальєра.

◻ Заявляють, що Хаймі кардинал Сін з Маніли постарався, „більш від кого-небудь іншого на Філіппінських островах, повалити диктатуру Фердінанда Маркуса”.

◻ Бонганжало Гоба з Південної Африки пояснює: ,З досвіду ми бачили людей прибуваючих з Біблією в одній руці а рушницею в другій, обіцюючі побудувати Богові церкву якщо Він дасть нам землю’.

Але вбогість є тільки одна проблема. Також виникають неписьменність, безробіття, голодування, і хвороба через поганий суспільно-економічний лад у багатьох країнах. Тому то, вбогі й пригноблені заворушуються.

Однак, до яких висновків приходять такі теологи лібералізму, як Гут’єррес і Бофф, у цій справі на підставі Біблії.

Теологи лібералізму й Біблія

„Лібералізм є необхідною частиною Біблії”, пояснює католицький священик, Августин Хам Сей Унг з Південної Кореї. Але, для того щоб пояснити це, то Гут’єррес каже, що „історію... необхідно перечитувати із боку вбогих”.

Тому то, теологи лібералізму заявляють, що такі доповіді в Біблії, як „визволення Ізраїлю”, були політичні акції. „Бог... виявляє Себе через... ,вбогих’ і ,найменших’”, каже Гут’єррес. „Якщо Церква хоче бути вірною,.. Богові.., то мусить дивитись на себе з боку вбогих людей світу”. Отже, також сьогодні „Божа любов до Своїх людей”, вони кажуть, „може виявлятись політично”.

Що теологи лібералізму думають про споріднення Біблії з політикою? Леонардо Бофф пояснив кореспондентові до журналу Пробудись! „функція Біблії не є ставати книгою натхнена політичними методами й політичними виборами; краще, Біблія є джерелом натхнення в шуканні більш праведних людських споріднень”. Однак, які ж є наслідки того, що священики втручуються в суспільні реформи (виправлення)?

Насильство часто доводить до вбивства. Необхідно звернути увагу на те, що протягом багатьох століть священики мали повну сторону в світовій політиці. Вони приєднувались до царів та диктаторів світу або до добірних правлючих класів, які гнобили вбогих людей. Як наслідок цього, багато людей загубили своє життя.