«А коли вони скінчать свідоцтво своє, то звірина, що з безодні виходить, із ними війну поведе,— і вона їх переможе та їх повбиває. І їхні трупи полишить на майдані великого міста, що зветься духовно Содом і Єгипет, де й Господь наш був розп’ятий. І багато з народів, і з племен, і з язиків, і з поган будуть дивитися півчверта [«три з половиною», Хом.] дні на їхні трупи, не дозволять покласти в гроби їхніх трупів. А мешканці землі будуть тішитися та радіти над ними, і дарунки пошлють один одному, бо мучили ці два пророки мешканців землі» (Об’явлення 11:7—10).

20. Хто така «звірина, що з безодні виходить»?

²⁰ Це перша з 37 згадок в Об’явленні про звірину. Пізніше ми детальніше розглянемо цю звірину, а також інші. Поки що досить сказати, що «звірина, що з безодні виходить» — це створена Сатаною, діюча політична система речейb. (Порівняйте Об’явлення 13:1; Даниїла 7:2, 3, 17).

21. а) Як релігійні вороги двох свідків скористалися з воєнного становища? б) Що означає факт, що трупи двох свідків не були поховані? в) Як слід розглядати період трьох з половиною днів? (Дивіться примітку).

²¹ Від 1914 до 1918 року держави були втягнені в першу світову війну. Розпалювалися націоналістичні настрої, і весною 1918 року релігійні вороги двох свідків скористалися з цієї ситуації. Маніпулюючи державним правовим апаратом, вони добилися ув’язнення відповідальних служителів Товариства Вартової башти на основі фальшивих обвинувачень у підривній діяльності. Вірні співпрацівники Товариства були приголомшені. Діяльність Царства майже зовсім припинилась, і здавалося, що проповідування вже завмерло. У біблійні часи не бути похованим у пам’ятній могилі було великою зневагою (Псалом 79:1—3; 1 Царів 13:21, 22). Отже, залишити двох свідків непохованими означало б для них велику ганьбу. У Палестині з її гарячим кліматом непохований труп, залишений на вулиці, через буквальних три з половиною дні вже було б чутиc. (Порівняйте Івана 11:39). Ця деталь у пророцтві звертає увагу на ганьбу, яку мусили знести ті два свідки. Вищезгаданих в’язнів навіть не відпустили на поруки, коли справу було подано на апеляцію. Вони були виставлені на публічне посміховисько досить довгий час, так що стали смородом для жителів «великого міста». Але яке «велике місто» мається на увазі?

22. а) Що таке те велике місто? б) Як преса приєдналася до духівництва, радіючи через те, що два свідки замовкли? (Дивіться інформацію в рамці).

²² Іван дає нам ключ до розгадки. Він каже, що Ісуса було розп’ято в тому місті. Нам відразу спадає на думку Єрусалим. Іван також каже, що велике місто зветься Содомом і Єгиптом. Єрусалим колись було названо Содомом через нечисті вчинки його жителів. (Ісаї 1:8—10; порівняйте Єзекіїля 16:49, 53—58). А Єгипет, перша світова держава, деколи виступає як прообраз цієї світової системи речей (Ісаї 19:1, 19; Йоіла 4:19). Отже, велике місто — це опоганений «Єрусалим», який твердить, що поклоняється Богові, але став нечистим і грішним, як Содом, і злився зі світовою системою речей Сатани, ставши такою ж його частиною, як Єгипет. Він представляє загальновизнане християнство — сучасну подобу невірного Єрусалима, організацію, члени якої мали велику причину радіти, заглушивши надокучливе проповідування двох свідків.

Повернені до життя!

23. а) Що сталося з двома свідками після трьох з половиною днів і як це вплинуло на їхніх ворогів? б) Коли в наші дні сповнилось Об’явлення 11:11, 12 і Єзекіїлеве пророцтво про те, що Єгова дихнув на долину сухих костей?

²³ Преса приєдналася до духівництва і також почала ганьбити Божих людей. В одній газеті було сказано: «Уже довершили «Довершену таємницю». Неправда! Ті два свідки не залишились мертвими. Читаємо далі: «А по півчверта днях [«три дні і половина», Хом.] дух життя ввійшов у них від Бога,— і вони повставали на ноги свої. І напав жах великий на тих, хто дивився на них! І почули вони гучний голос із неба, що їм говорив: «Зійдіть сюди!» І на небо зійшли вони в хмарі, і вороги їхні дивились на них» (Об’явлення 11:11, 12). Те, що сталося з ними, подібне на події із сухими кістьми в долині, яку відвідав у видінні Єзекіїль. Єгова дихнув на ті сухі кості, і вони ожили, що було прообразом відродження Ізраїлю після 70 років неволі у Вавилоні (Єзекіїля 37:1—14). Ці два пророцтва у книзі Єзекіїля й Об’явлення вражаюче сповнились у 1919 році, коли Єгова повернув своїх «померлих» свідків до енергійного життя.

24. Як оживлення двох свідків вплинуло на їхніх релігійних переслідувачів?

²⁴ Яке ж потрясіння для переслідувачів! Трупи двох свідків несподівано ожили і знову стали діяльними. Це була гірка пілюля для духівництва, особливо через те, що християнські служителі, ув’язнення яких воно добивалося, були знову на волі, а пізніше їх цілком реабілітували. Потрясіння, мабуть, стало ще більшим, коли у вересні 1919 року Дослідники Біблії зібралися на конгрес у Сідар-Пойнті (штат Огайо, США). Там щойно звільнений президент Товариства Вартової башти Дж. Ф. Рутерфорд схвилював присутніх своєю промовою «Оголошуйте Царство», побудованою на підставі Об’явлення 15:2 та Ісаї 52:7. Клас Івана знову почав «пророкувати», тобто публічно проповідувати. Вони ставали щораз сильнішими і сміливо викривали лицемірство загальновизнаного християнства.