19. Чому Павло подався з Троади до Македонії і завдяки чому він отримав полегшення?

¹⁹ Перебуваючи в Ефесі, Павло не тільки написав братам у Коринт, але й послав їм на допомогу Тита, і доручив, щоб той повідомив йому про їхній відгук на послання. Павло сподівався перестрінути Тита в Троаді. Там Павло був поблагословлений чудовими нагодами робити учнів. Але це не зменшило його занепокоєності, бо Тит ще не прибув (2 Коринтян 2:12, 13). Тому він подався в Македонію, сподіваючись там зустрітися з Титом. Павлова занепокоєність посилювалася сильним протистоянням його служінню. «Коли ми прийшли в Македонію,— пояснює він,— тіло наше не мало спочинку ніякого, у всьому бідуючи: назовні — бої, страхіття — всередині. Але Бог, що тішить принижених, потішив нас приходом Тита» (2 Коринтян 7:5, 6). Яке ж полегшення принесло те, що нарешті прибув Тит і розповів Павлові про позитивну відповідь коринтян на його послання!

20. а) Про який ще один важливий спосіб, яким Єгова дає потіху, свідчить приклад Павла? б) Що обговорюватиметься в наступній статті?

²⁰ Павлів приклад сьогодні дає потіху Божим слугам, багато з яких теж зустрічаються з випробуваннями, через котрі почуваються «приниженими», або «пригніченими» (Філліпс). Дійсно, «Бог... потіхи» знає наші особисті потреби й може використовувати нас, щоб ми потішали одні одних, так само як Павло отримав потіху завдяки Титовій доповіді про покаяння коринтян (2 Коринтян 7:11—13). У наступній статті ми розглянемо сердечну відповідь Павла коринтянам і те, як вона сьогодні може допомагати нам ефективно ділитися з іншими Божою потіхою.

Павло отримав велику потіху з Титового повідомлення про коринтян.