Сила доброго слова
«Журба гнобить серце людини, а добре слово її звеселяє» (Приповістей 12:25, Хоменко).
ХРИСТИЯНИ не захищені від лиха. Іноді журба налягає на них, оскільки ми живемо в «тяжкі часи» (2 Тимофія 3:1).
Коли зазнаєш горя, як приємно почути добрі слова від вірного друга! «Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом»,— говорить Біблія (Приповістей 17:17). Вірний чоловік Йов був таким другом. Навіть Еліфаз сказав про нього: «Того, хто спотикавсь, підіймали слова твої» (Йова 4:4).
А втім, коли самому Йову було потрібне підбадьорення, Еліфаз і його друзі не вимовили жодного доброго слова. Вони звинувачували Йова за його лихо, натякаючи, що він, мабуть, приховує якусь таємну провину (Йова 4:8). У «Інтерпретерс Байбл» говориться: «Йов потребував сердечного співчуття від людей. А він отримав набір цілком «правдивих» і цілком чудових релігійних стереотипів та моральних прописних істин». Йова так роздратували слова Еліфаза та його друзів, що він був змушений вигукнути: «Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?» (Йова 19:2).
Тож ніколи не робімо так, щоб Божі служителі плакали від болю через наші бездумні недобрі слова. (Порівняйте Повторення Закону 24:15). Біблійна приповідка попереджає нас: «Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає» (Приповістей 18:21).
Усвідомивши силу слів, наслідуймо приклад апостола Павла. Коли він був у Македонії, то ‘підбадьорював там вірних багатьма словами’ (Дії 20:2, Хом.).