Страх перед поглибленням роз’єднаності світу

Мабуть, найбільше побоювань у зв’язку з глобалізацією виникає через те, що вона поглиблює прірву між багатими і бідними. У світовому масштабі добробут, безсумнівно, зріс, але цей достаток опинився в руках небагатьох людей у небагатьох країнах. Сьогодні чистий прибуток 200 найбагатших людей перевищує сукупний дохід 40 відсотків населення світу, тобто коло 2,4 мільярда людей. Тимчасом як заробітна плата у багатих країнах зростає, середній дохід у 80 бідних країнах протягом останнього десятиліття падає.

Викликає тривогу і стан довкілля. Рушійною силою глобалізації економіки є ринкові відносини, в умовах яких прибуток важить набагато більше, ніж збереження планети. Ось що говорить про цю проблему голова Світового фонду природи в Індонезії Аґус Пурномо: «Ми постійно змагаємось з індустріальним розвитком. (...) Боюсь, що через десять років, коли всі звернуть увагу на довкілля, вже не буде що захищати».

Людей також хвилює, чи вони матимуть роботу. У зв’язку з тенденцією до злиття підприємств та великою конкуренцією компанії змушені раціоналізувати виробничі процеси, а це призводить до того, що робочі місця і заробіток стають нестабільними. Відповідно до поточних потреб ринку компанії наймають і звільняють працівників. При цьому збільшуються доходи, але руйнується життя багатьох людей.

Глобалізація на грошовому ринку теж дестабілізує ситуацію. Іноземні інвестори вкладають величезні суми грошей у країни, що розвиваються, але коли економічні перспективи погіршуються, можуть раптово забрати їх назад. У такому випадку багато країн поглине економічна криза. Наприклад, через грошову кризу в Східній Азії 1998 року втратило роботу 13 мільйонів людей. В Індонезії реальна платня тих, кому пощастило зберегти робоче місце, зменшилась удвічі.

Поглиблення прірви

Розподіл світового прибутку ніколи не був справедливим, але економічна глобалізація поглибила прірву між багатими і бідними. Щоправда, інтеграція у світову економіку принесла користь деяким країнам, що розвиваються. За словами експертів, в Індії протягом останніх десяти років кількість людей, що перебувають за межею бідності, зменшилась від 39 до 26 відсотків. В Азії відбувся подібний процес. Наприклад, одне з вивчень показало, що до 1998 року лише 15 відсотків населення Східної Азії жило на 1 долар в день, а десять років тому 27 відсотків. Проте ситуація по цілому світі далеко не втішна.

У країнах Африки, що на південь від Сахари, та в інших слаборозвинених регіонах за останні 30 років дохід зменшився. «Міжнародна громада... примирилася з тим, що у небувало багатому світі 3 мільярди людей, тобто майже половина людства, животіє на 2 долари в день, а то й менше»,— сказав Генеральний секретар ООН Кофі Аннан. Ця величезна соціальна прірва зумовлена зокрема егоїстичною фінансовою політикою. «Приватні фінансові банки ніде в світі не приносять користі бідноті,— каже колишній міністр фінансів США Леррі Саммерз.— Провідні банки не шукають можливостей відкрити свої філії там, де живуть бідні, адже у бідних немає грошей».

Величезна нерівність доходів багатих і бідних роз’єднує і людей, і навіть держави. Недавно достаток найбагатшої людини США перевищив сукупний чистий капітал понад 100 мільйонів співвітчизників. Глобалізація сприяє росту багатих транснаціональних компаній, які практично захопили світовий ринок певних товарів. Наприклад, 1998 року всього лиш десять компаній надавали 86 відсотків телекомунікаційних послуг, які принесли 262 мільярди доларів прибутку. Економічна влада цих транснаціональних компаній часом перевищує урядову, і, крім того, як сказали представники Міжнародної Амністії, ці компанії «ставлять права людини і трудове законодавство далеко не на перше місце».

Організації, які захищають права людини, занепокоєні тим, що світовий дохід концентрується в руках кількох привілейованих. Хотілося б вам жити у районі, де 20 відсотків найбагатших мешканців заробляють у 74 рази більше за найбідніших? Завдяки телебаченню люди, що належать до 20 відсотків знедолених світу, знають як живуть багаті, але не мають можливості поліпшити своє становище. Звичайно, така кричуща несправедливість породжує заворушення і невдоволення у нашій глобальній спільноті.