3. Чому роз’їзним наглядачам потрібно мати саможертовний дух?

³ Роз’їзні наглядачі є постійно на колесах. Уже самі переїзди вимагають саможертовного духу. Інколи може бути важко переїжджати від одного збору до іншого, але ці чоловіки та їхні дружини роблять це з радістю. Один районний наглядач сказав: «Моя дружина підтримує мене й ніколи не нарікає... Вона заслуговує великої похвали за її саможертовний дух». Декотрим районним наглядачам доводиться долати від збору до збору по 1000 кілометрів. Багато з них переїжджають від одного місця до іншого автомобілями, але інші — громадським транспортом, велосипедами, кіньми або йдуть пішки. Щоб дістатися до певного збору, одному районному наглядачеві з Африки доводиться навіть переходити річку вбрід з дружиною на своїх плечах. Апостолу Павлу під час місіонерських подорожей потрібно було зносити спеку та холод, голод і спрагу, безсонні ночі, багато небезпек і люте переслідування. У нього також була «журба про всі Церкви [«збори», НС]», яку мають сучасні роз’їзні наглядачі (2 Коринтян 11:23—29).

4. Як можуть впливати на роз’їзних наглядачів та їхніх дружин проблеми зі здоров’ям?

⁴ Подібно до Павлового супутника Тимофія, роз’їзні наглядачі та їхні дружини інколи мають проблеми зі здоров’ям (1 Тимофія 5:23). Це посилює їм стрес. Дружина одного районного наглядача пояснює: «Коли я почуваю себе не дуже добре, то, постійно перебуваючи серед братів, дуже втомлююся. Коли почався клімактеричний період, це для мене стало особливо важко. Досить важко кожного тижня спаковувати всі наші пожитки й кудись переїжджати. Мені часто потрібно благати Єгову в молитві про силу йти далі».

11. Чому ми повинні говорити дружинам районних та обласних наглядачів, що любимо й цінуємо їх?

¹¹ Слова похвали благотворно впливають і на дружину роз’їзного наглядача. Вона багато чим жертвує, щоб допомагати своєму чоловікові в цій галузі служіння. Ці вірні сестри відмовляються від природного бажання мати свій дім, а в багатьох випадках також і дітей. Їфтахова дочка була служителькою Єгови, яка через обітницю, що склав її батько, добровільно відмовилася від можливості мати чоловіка й сім’ю (Суддів 11:30—39). Як ставилися до її жертви? У Суддів 11:40 говориться: «Рік-річно ходять Ізраїлеві дочки плакати за дочкою [«хвалити дочку», НС] гілеадянина Їфтаха, чотири дні в році». Як же добре, коли ми стараємось говорити дружинам районних та обласних наглядачів, що любимо й цінуємо їх!