ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
Українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • Роз’їзні наглядачі — дари у вигляді людей
    Вартова башта — 1996 | 15 листопада
    • 6, 7. Який позитивний вплив можуть справляти наполегливі роз’їзні наглядачі?

      6 Подібно до інших старійшин у християнському зборі, роз’їзні наглядачі наполегливо ‘працюють у слові й науці’. Усіх таких старійшин потрібно ‘наділяти подвійною честю’ (1 Тимофія 5:17). Їхній приклад може бути дуже корисним, якщо, ‘обдумавши наслідки їхньої поведінки, ми наслідуємо їхню віру’ (Євреїв 13:7, НС).

      7 Який вплив справили декотрі роз’їзні старійшини на інших? «Як же допоміг мені брат П.!— написав один Свідок Єгови.— З 1960 року він був роз’їзним наглядачем у Мексиці. У дитинстві я чекав його візитів з надією та радістю. Коли мені було десять років, він сказав до мене: «Ти також будеш районним наглядачем». У тяжкі підліткові роки я часто розшукував його, бо він завжди мав для мене мудру пораду. Він жив для того, щоб пасти отару! Тепер, будучи районним наглядачем, я завжди намагаюся приділяти час дітям і ставити перед ними теократичні цілі, як він колись зробив мені. Навіть в останні роки свого життя, незважаючи на серцеву недостатність, брат П. завжди намагався підбадьорювати добрим словом. За день до смерті, в лютому 1995 року, він поїхав зі мною на спеціальний одноденний конгрес і наголосив одному братові, який є архітектором, на достойних цілях. Цей брат відразу ж подав заяву на служіння в Бетелі».

      Їх цінують

      8. Хто такі «дари у вигляді людей», про котрих говориться в 4-му розділі Ефесян, і який пожиток вони приносять для збору?

      8 Роз’їзних наглядачів та інших старійшин, які через Божу незаслужену ласку отримують привілеї — призначення в служінні, названо «дарами у вигляді людей». Як представник Єгови й Голова збору, Ісус дав цих духовних чоловіків, щоб ми особисто збудовувалися і досягали зрілості (Ефесян 4:8, НС; 4:9—15). Кожен дар вартий того, щоб за нього виявляти цінування. Особливо це стосується дару, який зміцнює нас у безупинному служінні Єгові. Отже, як ми можемо виявляти своє цінування праці роз’їзних наглядачів? Як ми можемо показати, що ‘маємо в пошані таких’? (Филип’ян 2:29).

      9. Як ми можемо виявляти своє цінування того, що маємо районних наглядачів?

      9 Коли оголошується візит районного наглядача, ми можемо почати складати плани, щоб у тиждень його візиту брати повну участь у діяльності збору. Ми напевно можемо виділити трохи додаткового часу, щоб підтримувати заходи, пов’язані з проповідницьким служінням впродовж цього візиту. Ми навіть можемо служити того місяця допоміжними піонерами. Безперечно, щоб поліпшити своє служіння, ми повинні застосовувати поради районного наглядача на практиці. Завдяки такому сприйнятливому духу ми візьмемо для себе багато корисного й запевнимо наглядача, що його візит не був даремний. Роз’їзні наглядачі відвідують збори, щоб збудовувати нас, проте їх також потрібно духовно збудовувати. Колись апостолу Павлу потрібно було підбадьорення, і він часто просив співхристиян молитися за нього (Дії 28:15; Римлян 15:30—32; 2 Коринтян 1:11; Колосян 4:2, 3; 1 Солунян 5:25). Сучасні роз’їзні наглядачі так само потребують наших молитов і підбадьорення.

      10. Що ми можемо робити, аби сприяти радості в праці роз’їзного наглядача?

      10 Чи ми говоримо районному наглядачеві та його дружині, наскільки цінуємо їхні візити? Чи ми дякуємо йому за корисні поради? Чи ми повідомляємо йому про те, що його пропозиції для проповідницького служіння поглиблюють нашу радість у цьому служінні? Якщо так, то це сприятиме радості в його праці (Євреїв 13:17). Один районний наглядач з Іспанії особливо відзначив те, як вони з дружиною дорожать листівками з подяками, які отримують після візитів у збори. «Ми зберігаємо ці листівки й читаємо їх, коли почуваємо себе пригніченими,— говорить він.— Вони приносять справжнє підбадьорення».

      11. Чому ми повинні говорити дружинам районних та обласних наглядачів, що любимо й цінуємо їх?

      11 Слова похвали благотворно впливають і на дружину роз’їзного наглядача. Вона багато чим жертвує, щоб допомагати своєму чоловікові в цій галузі служіння. Ці вірні сестри відмовляються від природного бажання мати свій дім, а в багатьох випадках також і дітей. Їфтахова дочка була служителькою Єгови, яка через обітницю, що склав її батько, добровільно відмовилася від можливості мати чоловіка й сім’ю (Суддів 11:30—39). Як ставилися до її жертви? У Суддів 11:40 говориться: «Рік-річно ходять Ізраїлеві дочки плакати за дочкою [«хвалити дочку», НС] гілеадянина Їфтаха, чотири дні в році». Як же добре, коли ми стараємось говорити дружинам районних та обласних наглядачів, що любимо й цінуємо їх!

      «Не забувайте гостинності»

      12, 13. а) Яка є біблійна підстава бути гостинним до роз’їзних наглядачів та їхніх дружин? б) Поясніть, як така гостинність може принести обопільний пожиток.

      12 Гостинність — це ще один вияв любові та вдячності тим, хто перебуває в християнській роз’їзній праці (Євреїв 13:2, Дерк.). Апостол Іван похвалив Гая за вияв гостинності до роз’їзних місіонерів, які відвідували збір. Іван написав: «Улюблений,— вірно ти чиниш, як що робиш для братті та для чужинців,— вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога, бо вийшли вони ради Ймення Його, нічого не взявши від поган. Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді» (3 Івана 5—8). Сьогодні ми можемо сприяти діяльності проповідування про Царство, виявляючи роз’їзним наглядачам та їхнім дружинам таку саму гостинність. Звісна річ, місцеві старійшини повинні подбати про зручне житло, але один обласний наглядач сказав: «Наш зв’язок з братами не повинен базуватися на тому, хто може щось зробити для нас. Ми не хочемо навіть і створювати такого враження. Ми повинні з готовністю приймати гостинність від усіх наших братів, чи то заможних, чи убогих».

      13 Гостинність може приносити обопільний пожиток. «Наша сім’я мала звичай поселяти у себе роз’їзних наглядачів,— пригадує Жорже, колишній районний наглядач, який тепер служить у Бетелі.— Ці візити допомогли мені більше, ніж я собі уявляв. За юнацьких років я мав духовні проблеми. Моя мати була занепокоєна тим, але й сама не знала, чим допомогти, і тому вона попросила районного наглядача поговорити зі мною. Спочатку я уникав його, бо побоювався критики. Але завдяки своєму дружньому ставленню він допоміг мені відкритися. Якось у понеділок він запросив мене на обід, і я вилив йому своє серце, бо був упевнений, що він мене розуміє. Цей брат уважно вислухав мене. Його практичні поради були дуже корисними, і я почав духовно прогресувати».

      14. Чому ми повинні цінувати роз’їзних наглядачів, а не критикувати їх?

      14 Роз’їзний наглядач намагається давати духовну допомогу як молодим, так і старшим. Отже, ми повинні цінувати його зусилля. А втім, що, коли ми починаємо критикувати цього наглядача за його хиби або несхвально порівнювати його з іншими наглядачами, які приїжджали до збору? Це, напевно, дуже засмутило б його. Павла аж ніяк не підбадьорювало те, що критикували його працю. Очевидно, декотрі коринтські християни зневажливо висловлювалися про його вигляд і вміння говорити. Він сам цитував такі критиканські висловлювання, як-от: «Листи його — кажуть — важкі та міцні, але особисто присутній — слабий, а мова його незначна» (2 Коринтян 10:10). Але, на щастя, роз’їзні наглядачі переважно чують слова сердечної подяки.

      15, 16. Як впливає на роз’їзних наглядачів та їхніх дружин любов і ревність співвіруючих?

      15 Одному районному наглядачеві з Латинської Америки доводиться йти цілий день багнистими стежками, щоб відвідати своїх духовних братів і сестер, які живуть у районі, контрольованому партизанами. «Мене дуже зворушує те, як брати виявляють своє цінування візитів,— пише він.— Хоча я мушу докладати неабияких зусиль, щоб дістатися туди, а також зустрічатися з багатьма небезпеками й труднощами, усе це компенсує любов і ревність братів».

      16 Інший районний наглядач з Африки пише: «Через любов братів до нас ми просто полюбили Танзанію! Брати з готовністю вчилися від нас і з радістю запрошували нас до себе додому». Між апостолом Павлом і християнською подружньою парою Акилою й Прискиллою зав’язалися сердечні та радісні взаємини. Павло сказав про них: «Вітайте Прискиллу й Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі,— що голови свої за душу мою клали, яким не я сам дякую, але й усі Церкви з поган» (Римлян 16:3, 4). Роз’їзні наглядачі та їхні дружини вдячні за те, що їхні брати, сучасні Акили й Прискилли, намагаються виявляти гостинність та утримувати з ними дружні стосунки.

  • Як роз’їзні наглядачі служать вірними доморядниками
    Вартова башта — 1996 | 15 листопада
    • Вдячні за їхнє служіння

      3. Чому роз’їзних наглядачів можна назвати чудовими ‘доморядниками’?

      3 Одне християнське подружжя у своєму листі до роз’їзного наглядача та його дружини сказало: «Ми хочемо висловити свою подяку за весь час і любов, які ви дали нам. Наша сім’я взяла багато цінного з усіх ваших підбадьорень і порад. Ми знаємо, що нам потрібно зростати духовно, але завдяки Єгові й таким братам і сестрам, як ви, значно легше зносити скруту». Дуже часто можна чути подібні вислови, бо роз’їзні наглядачі піклуються співвіруючими так, як хороший доморядник, що старанно дбає про потреби домашніх. Декотрі з них є чудовими промовцями. Багато із цих братів відзначаються в проповідницькій праці, а інші знані за свою сердечність і співчуття. Коли роз’їзні наглядачі розвивають і використовують такі дари в служінні іншим, їх можна слушно назвати чудовими ‘доморядниками’.

Публікації українською (1950—2025)
Вийти
Увійти
  • Українська
  • Поділитись
  • Налаштування
  • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
  • Умови використання
  • Політика конфіденційності
  • Параметри конфіденційності
  • JW.ORG
  • Увійти
Поділитись