Спочатку він говорить: «Небесне царство можна прирівняти також до скарбу, захованого в полі. Коли чоловік знайшов цей скарб, то сховав його і на радощах пішов, продав увесь свій маєток і купив те поле».

Ісус подібний до чоловіка, який знайшов захований скарб, і до купця, який знайшов дорогоцінну перлину. Ісус, так би мовити, продав усе, коли залишив почесне становище на небі, щоб стати простою людиною. І тепер на землі він зносить ганьбу та запекле переслідування, доводячи, що гідний бути Правителем Божого Царства.

Послідовники Ісуса також повинні продати все, щоб отримати величну нагороду — стати співправителями Христа або земними підданими Царства. Чи для нас справи Божого Царства також є значно ціннішими, ніж все інше в житті, і чи ми дорожимо ними, наче скарбом та дорогоцінною перлиною?