Невинність Йова — хто може наслідувати її?
„На вазі справедливости зважить мене,— і невинність мою Бог пізнає”.— ЙОВА 31:6.
1. Чому це добре застановитись над прикладом Йова, і які питання підносяться?
ЙОВ був упевнений, що не похитнеться в своїй невинності, отже не боявся перевірки Богом. Його приклад може дуже заохочувати нас сьогодні, головно тому що Сатана Диявол розпачливо старається зламати невинність усіх тих, які служать Богові. (1 Петра 5:8) Знаючи це, учень Яків сказав, щоб ми „взяли пророків за приклад страждання та довготерпіння”, а особливо, Йова. (Якова 5:10, 11) Але хто ж може бути таким вірним як Йов? Чи ми можемо бути такі вірні? В які ж способи Йов є нам прикладом дотримування невинності?
2. (а) Що ім’я Йов значить? (б) Що завершилось невинністю Йова?
2 Ім’я Йов значить „предмет ворожості”, яким то предметом він дійсно став. Але коли Єгова дозволив Сатані випробувати Йова й перестав охороняти його, то жодним чином Сатана не міг зруйнувати Йовову невинність до Бога. (Йова 1:1 до 2:10) Таким то чином Йов постачив Богові відповідь на глузування Сатани, що він може відвернути кого-небудь від служіння Богові. (Приповістей 27:11) Своєю вірністю Йов дійсно сказав перед цілим усесвітом, ,Сатано, ти є негідним брехуном, тому що Єгова є моїм Богом, і що б мені не трапилось, то я таки буду вірний Йому!’ — Йова 27:5.
Слуги подібні до Йова
3. Кого було охоронено на небі, і які питання постали відносно Нього?
3 Спірне питання між Єговою а Сатаною стало всесвітнім предметом, включаючи навіть ангелів. Там на небі, охоронене Єговою, було обітоване „Насіння”, яким Бог мав на меті виконати Свій чудовий намір. (1 Мойсеєва 3:15) Однак, без цієї ,охорони’, чи те Насіння дійсно наслідуватиме невинність Йова? Чи воно покаже, що досконала людина, така як Адам, може бути абсолютно вірною Богові? (1 Коринтян 15:45) Сатана приготовлявся якнайсуворіше випробувати те „Насіння”, коли Воно з’явиться на землі.
4. (а) Хто став головним предметом ворожості Сатани, і як ми знаємо, що Бог не охороняв Його? (б) Що Ісус постачив Єгові?
4 Ісус Христос доказався бути тим посланим „Насінням” з неба. Таким то чином Він став предметом уваги Сатани, так, головним предметом його ворожості. На доказ того, що Єгова не охороняв Його, Христос вигукнув на дереві тортур: „Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?” (Матвія 27:46; Псалом 22:2) Хоч Ісус відчув брак Божої охорони, то, так як Йов, „не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного”. (Йова 1:22) Так як Йов, Він досконало доказав Богові Свою невинність, і таким чином показав, що ,немає такого, як Він, на землі’. (Йова 1:8) Тому то, тільки в Ісусові Єгова має цілковиту та вічну відповідь на фальшиве обвинувачення Сатани, що Бог не може поставити на землю людину, яка буде вірна Йому під найсуворішим випробовуванням.
5. (а) Що Сатана ще досі робить? (б) Що Сатана робив, коли його було скинено з неба на землю?
5 Однак, не бувши задоволений цією відповіддю на його глузування, Сатана обвинувачує Ісусових духовних братів, які, разом з Ісусом, становлять „насіння” Божої жіночої організації. Говорячи про заснування Царства на небі, Біблія каже відносно Сатани: „Скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч!” Проте, Сатана не тільки оскаржує, він ще й ворожо нападає! Біблія пояснює, що після того, як його було скинено з неба, то „Змій [Сатана] розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове”.— Об’явлення 12:7—12, 17.
6. (а) Хто сьогодні очолює працю проповідування, і хто приєднується до них? (б) Що Сатана старається заподіяти їм?
6 „Останок насіння [жінки]” — це помазані Свідки Єгови, які живуть на землі сьогодні. Вони очолюють „свідоцтво Ісусове”, публічно проповідують по цілому світі, що Ісус уже коронований на Царя, і незабаром знищить цей неправедний лад. (Матвія 24:14; Даниїла 2:44) Але то не тільки останок виконує цю працю! Тепер великий натовп складаючись з більше як 3 мільйони людей приєднався до останка в з’єднаній, всесвітній організації, яка дотримує свою невинність. Усі ці, вірні Богові, теж, стали предметом ворожого переслідування Сатаною, і їхній небесний Отець Єгова дуже тішиться їхньою невинністю.— 2 Тимофія 3:12; Приповістей 27:11.
7. Чому ми можемо мати надію, незважаючи на напади Сатани?
7 Певно, це дуже урівноважує знати, що так як Йова, Сатана зловісно переслідує нас, які стараємось бути вірні Богові. Проте, нам не слід лякатись. Чому ж ні? Тому що „вельми Господь [Єгова, НС] милостивий та щедрий”, і „не опустить Він тебе й не покине тебе”. (Якова 5:11; 5 Мойсеєва 31:6) Так, Єгова підсилюватиме нас. Він є „мов щит той для тих, хто в невинності ходить”, каже Біблія. (Приповістей 2:7) Але, це не значить, що Єгова не допустить на нас випробовування. Так як трапилось Йовові, Він допустить його на нас. „Вірний Бог”, каже апостол Павло, „Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її”.— 1 Коринтян 10:13.
Під час випробовування
8. Як ми сьогодні можемо користати з прикладу Йова?
8 Головно коли зносимо суворе випробовування, тоді можемо дуже скористати з Йовового вірного прикладу. Йов так терпів, що аж бажав померти й бути захований в шеолі, звичайному гробі людства. (Йова 14:13) Особи, які сьогодні подібно почувались, кажуть, що вони можуть активно співчувати Йову в його важких стражданнях. Ви можливо вже деколи так само почувались. Читати про Йовові страждання може бути таке саме як підбадьорення від друга, який вже зносив суворіші випробовування ніж ми. Знати, що хтось уже страждав і розуміє наші почуття, певно підсилює нас витерпіти випробовування.
9. Як ми користаємо, коли інші слуги Єгови дотримують їхню невинність?
9 Знаючи наші потреби, Єгова постарався, щоб Книга Йова була записана нам на допомогу бути невинними так як Йов. (Римлян 15:4; Якова 5:10, 11) Бог знає, що, так як один член нашого тіла є залежний від другого, то так само Його вірним слугам потрібно одні одних. (1 Коринтян 12:20, 26) Чи пам’ятаєте недавні „Дотримуючі невинність” конвенції на яких прибуло мільйони читачів цього журналу? Присутні будуть пам’ятати приємність товаришування з усіма тими людьми, яких головний намір у житті був зостатись вірними Богові. Як це заохочувало присутніх бути вірними в знанні, що багато тисяч інших — на роботі або в школі по своїх суспільствах — теж вірно зносили суворе випробовування! — 1 Петра 5:9.
10. (а) Як це можливо людині не зрозуміти правильного співвідношення якоїсь справи? (б) У чому Йов не був упевнений?
10 Однак, ми можливо незавжди будемо правильно розуміти справу, навіть так як Йов не розумів того, що йому було трапилось. Людина, під час великого страждання, у пригніченому стані, може думати, а навіть казати, ,Навіщо ж Бог допустив на мене таке лихо? Чому він допускає його?’ Така людина навіть може питати, ,Яка ж користь з того, що я служу Богові?’ Не знаючи джерела страждань, Йов сумнівався теперішнім користям праведної людини, тому що здається добрі так само страждають, якщо не більше, ніж лукаві. (Йова 9:22) Згідно з Елігу, Йов сказав: „Яка ж користь мені з цього? Як я більш скористав ніж коли б був грішив?” (Йова 35:3, Американський переклад, анг.) Ми не повинні так заглиблюватись у свої власні клопоти, щоб аж не розуміти правильно що з нами стається й сумніватись користям служіння Богові.
11. Як Елігу гарно виправляв Йова?
11 Елігу допоміг Йовові правильно зрозуміти справу, показуючи, що Єгова прославився багато більше ніж Йов. (Йова 35:4, 5) Елігу допоміг йому зрозуміти, що незважаючи на те, що може статись, ми ніколи не повинні приходити до висновку і казати, що Бог не дбає, і що ми якимсь чином можемо заподіяти Йому зло, думаючи, що Він несправедливо поводився з нами. „Як ти будеш грішити”, запитав Елігу Йова, „що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?” (Йова 35:6) Так, коли б ви старались заподіяти Богові зло, і покинули Його способи або перестали служити Йому, то ви тільки собі шкодите, а не Богові.
12. Як наша невинність впливає на Бога?
12 З другого боку, Елігу показав, що Єгова не користає особисто з наших праведних учинків. Звичайно, Бог тішиться коли ми є вірні, однак, Він ніяк не є залежним від нашого поклоніння, так як можна бачити з того, що Елігу запитав Йова: „Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?” (Йова 35:7) Бог дав нам життя, і через Нього ми дихаємо, рухаємось та існуємо. Все до Нього належить! (Дії 17:25; 1 Хроніки 29:14) Отже, наші злі вчинки або праведність не можуть вплинути на Бога особисто.— Йова 35:8.
Коли нас поправляють
13. (а) Як Йов ставився до даного йому виправлення? (б) Яку проблему ми всі маємо?
13 Як Йов віднісся до поправлення, перше через Елігу а потім Самим Єговою? Він прийняв його, покаявся „у поросі й попілі”. (Йова 42:6) Так, Йов покорився, і визнав свою помилку. І чи ж ми не схвалюємо такої покірної людини? Але, що сказати про нас? Хоч ми рішуче дотримуємо свою невинність так як Йов, то ми всі можемо зробити помилку й якимсь чином порушити нашу рівновагу. (Якова 3:2; Галатів 2:11—14) Як же нам віднестись, коли нам звертають увагу на наші помилки або недосконалість, навіть молодші, так як Елігу робив Йовові? — Йова 32:4.
14. (а) Як людина звичайно відноситься, коли її поправляють? (б) Що може сприяти помилкам або неправильним розсудкам, і який приклад Йов дав нам, коли його було поправлено?
14 Це не завжди легко приймати поправлення. (Євреїв 12:11; Приповістей 3:11, 12) Ми маємо напрям виправдуватись. Так як Йов, ми можливо ненавмисно сказали або зробили щось — навіть з доброго наміру. Може бути, що ми висказували свої погляди тоді, коли не знали всіх фактів, або не розуміли справи. Наші вислови можливо виражають дух расової або національної вищості, або ми непохитно висловлюємо погляди не вгрунтовані на Біблії. Нам можуть звернути увагу на те, що в наших висловах відбивається особистий погляд і що ми сказаним образили когось так, що наразили на небезпеку його духовність. Коли нас поправляють, то чи ми, так як Йов, визнаємо що ,говорили, але не розуміли’ і „зрікаємось говореного”? — Йова 42:3, 6.
Покладаючись на Бога, а не на багатство
15. Як ми знаємо, що Йов не надіявся на своє багатство?
15 Білдад сумнівався джерелу Йовового довір’я, натякаючи, що він уже забув Бога й покладав своє довір’я в щось інше. (Йова 8:13, 14) Однак, хоч Йов був дуже багатий матеріально, то таки не покладався на своє багатство. Коли він загубив усе своє майно, то це не зруйнувало його вірності. (Йова 1:21) Відстоюючи свої інтереси, Йов сказав: „Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: ,Ти, безпеко моя’? Чи тішився я, що велике багатство моє, і що рука моя стільки надбала?.. Це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!” — Йова 31:24—28.
16. (а) У чому ми повинні переглянути себе? (б) Що Бог обіцяє тим, які будуть надіятись на Нього?
16 Що ж сказати про нас? На що ми покладаємо надію — на Єгову чи на матеріальне багатство? Коли б нас зважено на вазі справедливості, так як Йов бажав, щоб його було зважено, то чи ж Бог бачив би нашу невинність у цих справах? Чи головною метою нашого життя дійсно є, щоб вірно ходити перед Єговою, і дати Йому відповідь на глузування Сатани? Або чи ми головно цікавимось задовольняти наші бажання розваг та майна? Як гарно, коли б ми, так як Йов, розвеселили серце Єгови, покладали надію на Нього й не приписували собі або матеріальному багатству якоїсь неналежної важливості! Коли будемо покладати надію на Єгову, маючи Його інтереси на першому місці в нашому житті, то Він обіцяє, що ніколи не покине нас.— Матвія 6:31—33; Євреїв 13:5, 6.
Статева моральність
17. На що натякали Йовові „утішителі”, але що Йов сказав про свою моральну поведінку?
17 Йовові фальшиві утішителі не обвинувачували його прямо про статеву розпусту, але час від часу натякали, що він був винний в якомусь таємному злочині за якого Бог карав його. Бувши заможним, „більший від усіх синів сходу”, то певно Йов мав багато нагод на позашлюбні статеві стосунки. (Йова 1:3; 24:15) Інші Божі слуги, до й після Йовового часу, піддались статевим спокусам. (1 Мойсеєва 38:15—23; 2 Самуїлова 11:1—5) Але, Йов обстоював свою моральність проти яких-небудь натяків на такий злочин, кажучи: „Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину? Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,.. Бо гидота [розпуста, НС] оце, й це провина підсудна”.— Йова 31:1, 9—11.
18. Чому сьогодні дуже трудно бути статево моральними, однак чому ми повинні тішитись, якщо будемо моральними?
18 Можливо жодним іншим способом Сатана не був такий успішний в руйнуванні вірності Божих слуг, як спонукою до перелюбу. (4 Мойсеєва, 25 розділ) Чи ви можете показувати таку невинність як Йов і не піддатись спокусам до статевої неморальності? Певно, так робити сьогодні трудно, головно в цьому світі, який дуже захоплюється статтю й в якому неморальність дуже поширюється. Але подумайте, як гарно, коли прийде той час, коли будемо зобов’язані відповісти перед Богом і сказати з довірям, так як Йов: „Невинність мою Бог пізнає”! — Йова 31:6.
Що може допомогти нам
19. Які необхідні постачання посилюватимуть нашу невинність?
19 Бути таким вірним як Йов не легко, тому що сьогодні Сатана так само старається зруйнувати нашу невинність, так як він старався зруйнувати невинність Йова. Отже, це є дуже важливим для нас зодягнутись у повну Божу зброю. (Ефесян 6:10—18) Це значить, що ми повинні спрямовувати всі наші діяльності, щоб задовольняти Бога так як Йов робив,— наші власні, а також діяльності нашої родини. (Йова 1:5) Тому то це є дуже важливим студіювати Біблію, регулярно збиратись з співпоклонниками, і публічно визнавати нашу віру.— 2 Тимофія 2:15; Євреїв 10:25; Римлян 10:10.
20. (а) Яка надія може підкріпляти нас під час випробовування? (б) Яку нагороду, згадану псалмописьменником, ми надіємось одержати за нашу невинність?
20 Але те, що може підкріпляти нас під час випробовування є те саме, що підкріпляло Йова,— його довір’я, що це життя не є все що є. „Як помре чоловік, то чи він оживе?” запитав Йов. А тоді на відповідь сказав: „Кликав би Ти,— то я відповів би Тобі”. (Йова 14:13—15) Бути зовсім переконані, що Єгова воскресить Своїх вірних слуг теж допоможе нам зносити які-небудь випробовування, яких Сатана ще може нав’язати нам. (Євреїв 6:10) Давно тому псалмописьменник написав так: „Через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм Ти поставиш навіки мене”. (Псалом 40 [41]:13 [41:12, Переклад Куліша]) Нехай це буде радісна майбутність для кожного з нас — щоб Єгова підсилював і назавжди зберігав нас, тому що ми доказались бути Його невинними слугами!
Чи можете відповісти?
◻ Хто доказався бути такими як Йов, і як їх можна порівнювати з Йовом?
◻ Що ми можемо навчитись із способу, яким Йов ставився до випробовування?
◻ Як Йов відносився до поправок, і що ми можемо навчитись з цього?
◻ Який гарний приклад Йов поставив нам відносно матеріального майна й статевої моральності?
◻ Що може помогти нам підсилювати нашу невинність, так як Йов робив?
[Ілюстрації на сторінці 18]
Чи ви, так як Йов, уже колись сумнівались теперішнім користям дотримування вашої вірності?