У 1913 році мій тато, Джон Мілз, охрестився в Нью-Йорку. Тоді йому було 25 років. Промову до хрещення виголошував брат Рассел. Невдовзі після цього тато поїхав до Тринідаду, де одружився з Констанс Фармер, ревною дослідницею Біблії. Тато допомагав своєму другові Вільяму Брауну показувати «Фото-драму сотворення». У 1923 році подружжя Браунів призначили в Західну Африку. А тато і мама, які мали небесну надію, продовжували служити в Тринідаді.

БАТЬКИ ЛЮБИЛИ НАС

У батьків нас було дев’ятеро — п’ятеро хлопців і четверо дівчат. Першого сина назвали Рутерфордом на честь президента Біблійного і трактатного товариства «Вартова башта». Я народився 30 грудня 1922 року, і мене назвали на честь Клейтона Вудворта, редактора журналу «Золотий вік» (тепер «Пробудись!»). Батьки дали всім нам загальну освіту, але передусім вони наголошували на духовних цілях. У мами було особливе вміння переконливо вести розмови на підставі Святого Письма. Тато любив розказувати біблійні історії, передаючи свої почуття жестами та мімікою, і ми з цікавістю його слухали.

Їхні зусилля принесли гарні плоди. Я і двоє моїх братів закінчили школу «Гілеад». Три наші сестри багато років служили піонерами в Тринідаді і Тобаго. Завдяки навчанню і доброму прикладу батьків ми були «посаджені в домі Єгови». Вони постійно підбадьорювали нас, і це допомагало нам залишатися й процвітати «на подвір’ях нашого Бога» (Пс. 92:13).

Наш дім був осередком проповідницької діяльності. Піонери збиралися там і часто згадували про брата Джорджа Янґа, місіонера з Канади, який колись відвідував Тринідад. Мої батьки із захопленням розповідали про своїх колишніх партнерів у проповідуванні — подружжя Браунів, які на той час служили в Західній Африці. Усе це спонукало мене почати проповідувати. Тоді мені було десять років.

Одного разу 1961 року, коли ми в Тринідаді зібралися сім’єю, брат Браун розповів декілька захопливих випадків, які мав в Африці. Потім я розказав про ріст у Нігерії. Брат Браун з любов’ю обійняв мене і сказав батькові: «Джонні, ти ніколи не був в Африці, а Вудворт там служить!» У відповідь тато сказав: «Вудворте, служи там і далі!» Таке підбадьорення від цих духовних ветеранів поглибило моє бажання старанно виконувати своє служіння.