«Я й Отець — Ми одне!» (ІВАНА 10:30).

Новатіан (бл. 200—258 роки н. е.) прокоментував: «Оскільки Він сказав «одне»[b], нехай єретики розуміють, що Він не сказав «одна» особа. Бо одне стоїть у середньому роді і вказує на загальне узгодження, а не на єдність особи. ...Крім того, тим, що Він говорить «одне», Він посилається на згоду, на ідентичність думки, на саму сердечну близькість, як, по суті, Отець із Сином є єдині в згоді, любові та прихильності» («Трактат про Трійцю», англ., розділ 27).