Хто єдиний правдивий Бог?

ІСУС часто молився до Бога і називав його своїм Отцем. Він теж учив інших молитись до Бога (Матвія 6:9—11; Луки 11:1, 2). У молитві зі своїми апостолами, за кілька годин до смерті, Ісус просив: «Прийшла, Отче, година,— прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе. Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його» (Івана 17:1, 3).

Зверніть увагу, в молитві Ісус назвав Отця «єдиним Богом правдивим». Ісус також показав, що Бог вищий від нього, сказавши: «І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав» (Івана 17:5). Оскільки Ісус просив бути у Бога, то чи він міг у той же час бути єдиним правдивим Богом? Розгляньмо це питання.

Ісусове становище в небі

Через кілька годин після цієї молитви Ісуса стратили. Але він був мертвий неповних три дні — з вечора п’ятниці до ранку неділі (Матвія 27:57—28:6). Апостол Петро писав: «Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!» (Дії 2:31, 32). Чи Ісус сам себе воскресив? Ні, адже в Біблії сказано, що «померлі нічого не знають» (Екклезіяста 9:5). Ісуса воскресив його небесний Батько — єдиний правдивий Бог (Дії 2:32; 10:40).

Пізніше Ісусів учень Степан, перед тим, як його вкаменували релігійні фанатики, побачив видіння і промовив: «Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!» (Дії 7:56). Отже Степан бачив Ісуса, «Сина Людського», на небі — «по Божій правиці», тобто як того, хто підтримує Божу владу. Це узгоджується з тим фактом, що, перш ніж зійти на землю, Ісус був у Бога (Івана 17:5).

Після смерті Степана Ісус чудесним способом з’явився Савлові, який більше відомий з римським іменем Павло (Дії 9:3—6). Коли Павло був в Афінах (Греція), то розповідав тамтешнім людям про «Бога, що створив світ і все, що в ньому». Він казав, що Бог — єдиний правдивий Бог — «буде судити світ по справедливості, через чоловіка, якого він призначив і всім дав поруку, воскресивши його з мертвих» (Дії 17:24, 31, Хом.). Тут апостол Павло називає Ісуса чоловіком, показуючи цим, що Ісус менший від Бога і що Бог воскресив його для життя в небі.

Також апостол Іван визнавав, що Ісус менший від Бога. Про мету написання свого Євангелія Іван сказав: «Щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син», а не Бог (Івана 20:31). У видінні неба Іван бачив «Агнця», який символізував Ісуса. Адже у своєму Євангелії Іван написав, що Ісус — «Агнець Божий» (Івана 1:29). У цьому видінні Агнець стоїть зі 144 000 інших осіб, «викуплених від землі [тобто воскреслих]». Іван пояснив, що 144 000 «мають Ім’я Його [Агнця] й Ім’я Отця Його, написане на своїх чолах» (Об’явлення 14:1, 3).

Чи «Агнець» — це те саме, що «Отець Його»? Ні. Згідно з Біблією, вони — різні особи. Відрізняються теж їхні імена.

Ім’я Агнця та ім’я Отця

Як ми побачили, Божому Сину, тобто Агнцю, було дане ім’я Ісус (Луки 1:30—32). А яке ім’я його Отця? У Біблії воно вживається тисячі разів. Приміром, у Вихід 15:3 читаємо: «Господь — Муж війни, Єгова — Йому Ймення!» На жаль, у багатьох перекладах Біблії Боже ім’я, Єгова, було замінене титулами ГОСПОДЬ чи БОГ. Ці слова інколи написані великими літерами, щоб відрізнити Єгову від інших богів або господівa. А втім, у багатьох перекладах Біблії Боже ім’я повернули на належне місце.

«Американський стандартний переклад» (виданий англійською мовою 1901 року) — вартий уваги приклад того, як у перекладі Біблії Боже ім’я, Єгова, повернули на належне місце. У передмові до цього видання сказано: «Після ретельного розгляду перекладачі одностайно переконались, що єврейський забобон, за яким Боже Ім’я є занадто святе, щоб його вимовляти, вже не повинен панувати в англійському чи в якому-небудь іншому перекладі Старого Заповіту. І, на щастя, він уже не впливає на багато перекладів, зроблених сучасними місіонерами»b.

Походження доктрини про Трійцю

А що сказати про вірування, якого дотримуються прихильники доктрини про Трійцю, ніби Єгова й Ісус — один і той же Бог? Ось як говорилось про це вчення у виданні журналу «Лівінґ пулпіт» за квітень-червень 1999 року: «Один Бог і Отець, один Господь Ісус Христос та один Святий Дух — це три «особи»... вони однакові, тобто мають єдину сутність... кожна з трьох осіб є Богом, вони мають однакові риси, хоча насправді відмінні між собою і мають свої характерні особливості»c.

Яке походження цього складного вчення про Трійцю? У журналі «Християнське століття» (англ.) за 20—27 травня 1998 року цитувались слова одного пастора. Він визнав, що Трійця — «радше церковне вчення, а не Ісусове». З огляду на це виникає запитання: чи доктрина про Трійцю узгоджується з вченнями Ісуса?

Отець більший від Сина

Ісус навчав своїх учнів молитись: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє». Про нашого небесного Отця, ім’я якого Єгова, в Біблії сказано, що він більший від Сина. Приміром, Єгова є «відвіку й довіку». А про Ісуса Біблія каже, що він «роджений перш усякого творива». Сам Ісус навчав, що Єгова більший від нього: «Більший за Мене Отець» (Матвія 6:9; Псалом 90:1, 2; Колосян 1:15; Івана 14:28). Однак, згідно з доктриною про Трійцю, і Отець «є Богом», і Син «є Богом».

Те, що Отець вищий від Сина і що вони різні особи, видно також зі слів Ісусової молитви, яку він промовив перед своєю смертю: «Отче, як волієш,— пронеси мимо Мене цю чашу [тобто ганебну смерть]! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!» (Луки 22:42). Якщо Бог та Ісус «мають єдину сутність», як це випливає з вчення про Трійцю, то чому Ісусова воля, тобто бажання, розходилася з волею Отця? (Євреїв 5:7, 8; 9:24).

Якщо Єгова й Ісус рівні, то чому Ісус не знав того, що знав Єгова? Адже про час суду над світом Ісус сказав: «Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні Анголи на небі, ні Син,— тільки Отець» (Марка 13:32).

Доктрина про Трійцю і церква

Ані Ісус, ані перші християни не навчали про Трійцю. Як говорилось раніше, ця доктрина — «церковне вчення». У статті про Трійцю, опублікованій 1999 року в часописі «Лівінґ пулпіт», було сказано: «Інколи здається, що всі вважають доктрину про Трійцю нормативним теологічним вченням християнства». Однак далі в статті визнавалось, що «цього поняття в Біблії немає».

Доктрина про Трійцю детально висвітлюється в «Новій католицькій енциклопедії» (видання 1967 року, англ.). Там сказано: «Історія свідчить, що тринітарний догмат розвинувся в кінці IV століття... До того часу ідея «Бог у трьох Особах» не була чітко сформована і, безперечно, майже не впливала на життя та вірування християн».

Мартін Вернер, професор Бернського університету (Швейцарія), сказав: «Якщо розглянути описаний у Новому Завіті зв’язок між Ісусом та Богом Отцем чи розповідь про його прихід на землю як людини і як Месії, то можна зробити лише один висновок: Ісус займав нижчу від Бога позицію». Отже зрозуміло: вчення Ісуса і ранніх християн сильно різняться від доктрини про Трійцю, яку визнає сучасна церква. Яке походження цієї доктрини?

Трійця в дохристиянських релігіях

У Біблії розповідається, що колись існувало багато богів та богинь: Астарта, Мілком, Кемош та Молох (1 Царів 11:1, 2, 5, 7). Навіть чимало давніх ізраїльтян вірило, що Ваал — це правдивий Бог. Тому Ілля, пророк Єгови, сказав тим людям зробити вибір: «Якщо Господь — Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!» (1 Царів 18:21).

Задовго до народження Ісуса в різних народів було поширене поклоніння поганським богам, яких також можна назвати трійцями. Історик Вілл Дюрант каже: «Ідеї про божественну трійцю походять з Єгипту». В «Енциклопедії релігії та етики» (англ.) Джеймс Гастінґс написав: «У релігії Індії існує традиційна тріада богів — Брахма, Шива і Вішну; а в Єгипті своя тріада — Осіріс, Ісіда і Гор».

Отже є багато богів. Чи це визнавали перші християни? І чи вірили вони, що Ісус — то Всемогутній Бог?

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 7]

ЄГИПЕТ

Тріада: Гор, Осіріс та Ісіда (II тисячоліття до н. е.).

[Ілюстрація на сторінці 7]

ПАЛЬМІРА, СИРІЯ

Тріада: бог місяця, Господь Небес і бог сонця (приблизно I сторіччя н. е.).

[Ілюстрація на сторінці 7]

ІНДІЯ

Триєдине індуське божество (приблизно VII сторіччя н. е.).

[Ілюстрація на сторінці 7]

НОРВЕГІЯ

Трійця: Отець, Син і Святий Дух (близько XIII сторіччя н. е.).

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 7]

Top two photos: Musée du Louvre, Paris

«Так звані «боги»

КОЛИ апостол Павло зцілив кривого чоловіка в місті Лістра, люди закричали: «Боги людям вподібнились, та до нас ось зійшли!» Вони почали називати Павла Гермесом, а його товариша Варнаву — Зевсом (Дії 14:8—14). Пізніше в Ефесі золотар Дмитро заохочував перешкоджати Павлу проповідувати, бо інакше «храм богині великої Артеміди в ніщо зарахується» (Дії 19:24—28).

У наші часи, як і в першому сторіччі, люди служать богам, котрі насправді ними не є. Біблія каже, що це — «так звані «боги», чи на небі, чи то на землі». Про них Павло сказав: «Існує багато богів і багато панів». Але далі апостол уточнив: «Та для нас один Бог — Отець... і один Господь — Ісус Христос» (1 Коринтян 8:5, 6).

Чи Ісуса називали Богом?

Ісус ніколи не називав себе Богом. Однак у пророцтві Ісаї про Ісуса говориться, що він — «Бог сильний» і «Князь миру». Ці назви стосуються Ісуса як призначеного Єговою правителя. Ісая також сказав: «Без кінця буде множитися панування та мир» (Ісаї 9:6, 7). Ісус як «Князь» — син Величного Царя, Єгови,— буде служити в небесному уряді Всемогутнього Бога (Вихід 6:3).

Але хтось може запитати: «Як зрозуміти те, що Ісус — «Бог сильний»? І чи апостол Іван не казав, що Ісус є Богом?» В Івана 1:1 (Хом.) сказано: «Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог». Дехто робить висновок, що «Слово», яке згодом народилось на землі як Ісус, є Всемогутнім Богом. Чи то справді так?

Якщо б з даного вірша випливало, що Ісус є Всемогутнім Богом, то це суперечило б вислову: «І з Богом було Слово». Той, хто є з іншою особою, не може бути тією ж особою. Тому в деяких перекладах Біблії показано чітку різницю між «Словом» та Всемогутнім Богом. Ось приклади: «бог було Слово» чи «Слово було божественне»a.

Біблійні вірші, котрі в грецькій мові мають подібні граматичні конструкції, як в Івана 1:1, вживають слово «бог» (з малої літери). Наприклад, після промови Ірода Агріппи I натовп кричав: «Це голос бога, а не чоловіка!» А коли Павла вкусила отруйна змія і з ним нічого не трапилось, люди казали: «Він бог» (Дії 12:22, СМ; 28:3—6). Отже, і з погляду граматики грецької мови, і з погляду Біблії правильно називати «Слово» богом (з малої літери) (Івана 1:1, НС).

Зверніть увагу, як Іван у першому розділі свого Євангелія показав, ким є це «Слово». Він писав: «Слово сталося тілом, і перебувало між нами... і ми бачили славу Його, славу [не Бога, але]... Однородженого від Отця». Отож «Слово», яке стало тілом, жило на землі як людина Ісус. Люди бачили Ісуса. А це значить, що він не може бути Всемогутнім Богом, адже про Бога Іван сказав: «Ніхто Бога ніколи не бачив» (Івана 1:14, 18).

«Чому ж тоді учень Хома,— хтось може запитати,— побачивши воскреслого Ісуса, сказав: «Господь мій і Бог мій!»? Як уже говорилось, Ісус є богом в тому розумінні, що він — божественної природи. Але він не є Отцем. Перед зустріччю з Хомою Ісус промовив до Марії Магдалини: «Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого». Крім того, пам’ятайте мету написання Євангелія від Івана. Після розповіді про Хому Іван в 31-му вірші пояснив: «Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син», а не Бог (Івана 20:17, 28, 31).