Профілактика та лікування

Що ж робиться для відвернення цієї загрози світового масштабу? Найліпший спосіб контролювати хворобу — виявляти й лікувати її на ранній стадії. Так можна не лише допомогти тим, хто вже захворів, але й запобігти зараженню інших.

Коли туберкульозу не лікувати, він призводить до смерті більше як у половині випадків. Зате правильне лікування майже завжди є успішним, хіба що туберкульоз спричинений штамом, опірним декільком медикаментам.

Отже, як ми побачили, щоб вилікуватися, необхідно пройти повний курс лікування. Однак часто хворі не роблять цього. Чому? Тому що переважно кашель, гарячка та інші симптоми зникають через декілька тижнів після початку лікування. Тож багато хворих думають, що вони вже вилікувались, і більше не приймають ліків.

Щоб розв’язати цю проблему, ВООЗ популяризує програму, яка називається DOTS (короткий курс лікування під безпосереднім наглядом). Як видно з назви програми, медпрацівники слідкують за тим, щоб хворі приймали усі приписані ліки, принаймні перші два місяці лікування. Однак це не завжди вдається, бо багато жертв туберкульозу живуть на задвірках суспільства. А оскільки їхнє життя часто невлаштоване й сповнене проблем — дехто з них є навіть безпритульний,— пильнувати, щоб хворі регулярно приймали ліки, буває просто неможливо.

ФАХІВЦІ погоджуються з думкою, що туберкульоз — це глобальна проблема, яка вимагає глобального вирішення. Жодна країна не може контролювати туберкульоз власними силами, оскільки кожного тижня мільйони людей перетинають кордони різних країн.

Багато хто вірить, що за міжнародної співпраці багаті держави повинні допомагати бідним, які найбільше страждають від туберкульозу. Доктор Арата Кохі заявив: «Багаті країни повинні бути зацікавлені в тому, щоб допомогти менш розвиненим країнам побороти туберкульоз, інакше прийде час, коли їхні власні країни стануть полем бою».

Але багаті держави, зайняті справами й проблемами, які, на їхню думку, є більш невідкладними, не поспішають з допомогою. Деякі бідні країни самі не дуже дбають про охорону здоров’я своїх громадян, викидаючи гроші на озброєння. До середини 1996 року з усіх хворих на туберкульоз лише 10 відсотків лікувалося за програмою DOTS — а цього надто мало, щоб запобігти поширенню епідемії.

ВООЗ зауважує: «Люди знають, як лікувати туберкульоз, і мають недорогі ліки від нього вже десятиліттями. Тож тепер потрібно, щоб співчутливі люди, які мають владу та вплив, взялися за справу й домагалися того, аби ці медикаменти ефективно використовувалися по всьому світу».